:: ECONOMY :: ФІСКАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ :: ECONOMY :: ФІСКАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ
:: ECONOMY :: ФІСКАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 35

Термін подання матеріалів

20 листопада 2024

До початку конференції залишилось днів 17



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ФІСКАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ

 
19.09.2014 00:04
Автор: Клепанчук О. Ю., здобувач кафедри економічної теорії Львівської комерційної академії
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]
В сучасних умовах ринкової економіки України серед різноманітних проблем, які пов`язані із забезпеченням ефективного розвитку малого бізнесу, однією із головних є не результативне державне регулювання діяльності підприємств через податкову систему. Податки виступають головним джерелом наповнення державного та місцевих бюджетів, а податкова система виступає потужним чинником формування ділової активності підприємств. Ми погоджуємось з точкою зору А. М. Соколовської, яка бачить сутність податкової політики у встановленні та зміні елементів податкової системи для забезпечення надходжень до бюджету, достатніх для виконання державою покладених на неї функцій і стимулювання економічного зростання [1]. Варто погодитись з точкою зору Ю. Б. Іванова, який зауважує, що між фіскальною та регулюючою функціями податків існує тісний взаємозв’язок, і цей зв'язок обумовлений сутнісними характеристиками податків як економічної категорії [2].
Що стосується інтересу до фіскальних методів втручання в фінансово-господарську діяльність суб’єктів малого бізнесу, то він викликаний необхідністю формування розвитку малих підприємств з метою реалізації стратегічних державних пріоритетів, які мають на меті оздоровлення соціального та фінансово-економічного стану в Україні.
Зазначимо, що мале підприємництво є рушійною силою ринкового господарства та значною мірою вирішує проблеми наповнення ринку товарами народного споживання, зайнятості населення, а також оперативно реагує на зміни в ринковій кон’юнктурі. На сучасному етапі мале підприємництво як самостійний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудову в економіці регіону та країни, робить вагомий внесок у збільшення загальних обсягів виробництва, створює сприятливе середовище для розвитку конкуренції, забезпечує сильнодіючі стимули до інноваційної та високоефективної праці. Також мале підприємництво представляє собою найбільш гнучку, динамічну і масову форму організації господарської діяльності. Саме у цьому секторі створюється та знаходиться в обігу основна частина національних ресурсів, які є основним середовищем розвитку економіки будь-якої країни. Саме цей сектор економіки впливає на структуру економіки та розширює сферу свободи ринкового вибору, характеризується раціональними формами управління, забезпечує більш швидку реалізацію нових бізнес-ідей.
Що стосується активізації ролі суб’єктів малого бізнесу, то вона на нашу думку, повинна базуватися на відповідних правових та організаційно-економічних стимулах їх розвитку. Певні напрацювання у цьому напрямі вже зроблено, а саме: державною програмою розвитку малого підприємництва були задекларовані основні засади, шляхи і методи економічного та адміністративно-правового впливу держави на розвиток малого бізнесу з урахуванням загальнодержавних інтересів. До основних пріоритетів державної політики у сфері малого підприємництва слід віднести:
- реструктуризація малого бізнесу за організаційно-правовими формами господарювання;
- забезпечення зростання ВВП, особливо в частині прирощеної, новоствореної вартості – національного доходу;
- участь малих підприємств у вирішенні соціально-економічних проблем як на загальнодержавному рівні, так і в територіальному розрізі;
- заохочення кількісного зростання суб’єктів малого бізнесу та збільшення обсягів їх діяльності у сфері матеріального виробництва;
- підвищення технологічного рівня виробництва малих підприємств;
- сприяння зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць;
- формування соціального прошарку власників і підприємців.
Своєю чергою, реалізація зазначених нами положень повинна здійснюватися у форматі наступних функціональних змін:
- удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики;
- формування нормативно-правової бази;
- сприяння впровадженню технологій та інновацій;
- стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- забезпечення інформацією;
- підготовка та перепідготовка кадрів.
Отже, можна зазначити, що пряма фінансова підтримка суб’єктів малого підприємництва на сьогодні домінує над іншими формами фінансового та організаційно-економічного стимулювання.
Виходячи з вищенаведеного випливає наступний висновок: держава не може бути єдиним джерелом стимулювання та фінансовим гарантом економічного розвитку і розширення обсягів діяльності суб’єктів малого бізнесу. А це в свою чергу вимагає пошуку альтернативних, опосередкованих шляхів підвищення ефективності та прибутковості господарювання.
Ще одним ефективним методом непрямого стимулювання підприємницької діяльності, а насамперед, малих форм господарювання, слід вважати політику прискореної амортизації, яка широко використовується в розвинених країнах для прискорення обороту капіталу, вкладеного в активну частину необоротних активів на засадах оперативнішого впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу.
В Німеччині диференційований підхід у формуванні політики оподаткування підприємців, виходячи із рівня отриманих прибутків. Надходження до федерального бюджету від податків, сплачених малими і середніми підприємствами, складають понад 80% від загальної суми доходів.
А в Японії податкові пільги малим і середнім суб’єктам підприємницької діяльності формуються залежно від можливостей їх функціонування в ринковому середовищі. Підтримка надається на засадах ретельних розрахунків її доцільності з орієнтацією на можливу віддачу в перспективі [4].
Проаналізуємо також вплив змін ПКУ на малий бізнес. Окрім того, що фізичні особи -підприємці, які працюють на спрощеній системі, змушені були перейти з квартальної звітності на щомісячну, перед «самозайнятими» постала інша перешкода: з 1 квітня 2011 року набрала чинності стаття ПКУ, згідно з якою підприємствам заборонено включати в собівартість витрати на оплату товарів, робіт і послуг осіб, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Тепер вони повинні включати їх в свій прибуток і, відповідно, платити податки, що робить роботу з фізичними особами-підприємцями, які працюють на спрощеній системі невигідною. Доцільно зазначити, що з моменту набуття чинності Податкового кодексу України було прийнято вже 5 Законів, які вносять зміни до головного документу країни з оподаткування. Останнім став Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких норм Податкового кодексу України)» (законопроект № 8217).
Відмітимо і той факт, що поспіх, з яким готувався Податковий кодекс, не міг не спричинити цілої низки суперечностей, а саме юридичних помилок, які вносять неясність у податкове регулювання. Як показує практика, одним із основних недоліків ПКУ є відсутність роз`яснень їх застосування, зокрема відповідних роз`яснювальних листів ДПСУ. Відсутня також судової практика вирішення податкових спорів. Тому з вищенаведеного можна зробити висновок про те, що від цього, у першу чергу, страждає малий та середній бізнес, якому доводиться пристосовуватися до нових правових реалій. На нашу думку, сам факт проведення податкової реформи в країні є позитивним, але існує потреба його модернізації з урахуванням конкретної практики податкового регулювання.
Спираючись на проведені дослідження, які стосуються стану розвитку малого підприємництва, а також аналізуючи окреслені вище методи їх фінансової підтримки, можна зробити наступні висновки:
- фінансова підтримка малих підприємств повинна носити адресний характер;
- податкову систему доцільно формувати на засадах сприяння збільшенню внутрішніх джерел фінансування підприємницьких формувань малого бізнесу на стадії його становлення;
- фінансова підтримка з боку держави активною повинна бути лише на стадіях становлення як окремого підприємства, так і всього цього сектора економіки та розвитку ринкової інфраструктури;
- необхідна тісна взаємодія та взаємопроникнення програм фінансової підтримки малого підприємництва з програмами структурної перебудови національної економіки, адміністративно-територіальної реформи в контексті створення нових робочих місць, використання науково-технічного і кадрового потенціалу, що звільняється внаслідок здійснення зазначених програм.
Отже, можна зробити висновок стосовно того, що найбільш дієвим серед окреслених вище фінансових методів стимулювання розвитку малого бізнесу є податкові важелі.

Список використаних джерел:
1. Соколовська А.М. Податкова система України: теорія та практика становлення / А. М. Соколовська. – К. : НДФІ, 2001. – 372 с.
2. Іванов Ю. Функції податків та податкове регулювання / Ю. Іванов // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. - № 19. – С. 36-43.


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНО–ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
25.09.2014 19:11
РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ
19.09.2014 00:41
СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ
19.09.2014 00:08
ФИКТИВНЫЙ СОВОКУПНЫЙ СПРОС И ЕГО ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА
18.09.2014 23:53
ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ М. І. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО Й ЕКОНОМІКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
18.09.2014 23:44
УДОСКОНАЛЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
02.10.2014 21:16
БАГАТОГРАННІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ТЕХНОЛОГІЇ»
02.10.2014 00:33




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.234 сек. / Mysql: 1541 (0.181 сек.)