:: ECONOMY :: РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ :: ECONOMY :: РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ
:: ECONOMY :: РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 18

Термін подання матеріалів

28 листопада 2019

До початку конференції залишилось днів 15



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВ

 
19.09.2014 00:41
Автор: Бєлова Алла Іванівна, кандидат економічних наук, доцент, Академія муніципального управління
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]
Об’єктивним слід визнати, що цілеспрямовані процеси реструктуризації підприємств в Україні супроводжуються різномасштабними деструктивними соціально-економічними та суспільно-політичними трансформаціями, які зумовлюють кількісні та якісні зміни в економічній архітектоніці та інноваційно-інформаційній динаміці промислового виробництва, що функціонує в умовах ресурсних обмежень [5,7]. Однак, структурні зрушення в економіці України не відбуваються у напрямі загальносвітових тенденцій інноваційного зростання, оскільки, мають, здебільшого, розбалансований характер, що і призводить до диспропорційності розвитку національної економічної системи, у цілому та виробничо-економічних систем, зокрема.
Підтвердимо, що система моніторингу результативності стратегічного управління реструктуризацією, на сьогодні, стала дієвим прикладним стратегічним інструментарієм за рахунок чіткої визначеності вимірів та розбудованої мережі точок спостережень, де здійснюється:
а) обробка, аналіз і систематизація даних у центральному сервері, який одержує інформацію у певному порядку;
б) науково-прикладні дослідження, пріоритетність яких будується на результатах виконаних спостережень.
Головною практичною перевагою сформованої системи моніторингу – є можливість одержувати постійно поновлювальну інформацію щодо:
дієвості процесів формування, нарощення і використання стратегічного потенціалу підприємства в регіоні;
результативності використовуваного стратегічного інструментарію та оригінальної системи стратегічного управління реструктуризацією, запровадження якої у практику дозволить не лише ухвалювати оперативні рішення, а й визначати напрями реалізації міжгалузевої і міжрегіональної взаємодії із суміжними підприємствами та галузями.
Отже, імовірним стає створення організаційно-економічних передумови для обґрунтованого формування регіональної політики реструктуризації, що носить упереджуючий характер в контексті застосування детермінант інтеграційної стратегії управління реструктуризацією підприємств в регіоні.
Деталізація параметрів структурно-динамічних зрушень в межах певного підприємства, дозволять уможливити нарощення резервів за рахунок ініціювання когнітивно-інформаційного процесу руху знань. Відсутність резервів означає вичерпання джерел прогресивної трансформації, тому, ми їх визначили в якості потенційних можливостей підвищення результативності стратегічного управління реструктуризацією підприємства.
Звідси, можна виділити п'ять етапів їх створення за наслідками моніторингу:
1. Етап    Одержати загальний, інтегрований вимірник результативності стратегічного управління реструктуризацією підприємства за єдиним критерієм його оцінювання;
2. Етап    Забезпечити аналіз динаміки показників результативності;
3. Етап    Встановити зв’язок між результативністю стратегічного управління реструктуризацією підприємства та його фінансовим станом;
4. Етап    Визначити найбільш важливі області діючих резервів;
5. Етап    Інкорпорувати важелі впровадження результатів аналізу до організаційно-економічного механізму стратегічного управління реструктуризацією підприємства.
Звідси, оригінальна ССУРПР має бути побудована таким чином, щоб, по-перше, стимулювати процеси формування, нарощення і використання резервів, що перебувають у компетенції підприємств; по-друге, зацікавлювати зовнішні структури управління щодо залучення резервів суміжних підприємств і виробництв.
Задля виділення в межах системи моніторингу об’єкта щодо локалізації зусиль в контексті об’єктивізації аналізу резервів, слід звернутися до сутності та змісту стратегічного управління реструктуризацією підприємства як цілеорієнтованого процесу, що відповідає, його життєвому циклу.



Рис. 1. Структурно-логічна схема формування і залучення резервів (для виділення об’єкту аналізу в системі моніторингу) за етапами життєвого циклу певного підприємства в контексті підвищення результативності стратегічного управління реструктуризацією (авторська розробка)

У пропонованій до використання структурно-логічні схемі визначено ієрархію елементів, що репрезентують процеси як нормальної, так і пост- нормальної експлуатації технологічного обладнання.
При цьому, залучення внутрішніх і зовнішніх резервів на цих двох етапах, дозволить убезпечити певний рівень результативності стратегічного управління. Оскільки, доцільність провадження будь-якого напряму реструктуризації підприємства на етапах життєвого циклу (ЖЦ) «зародження» і «занепад» - не має сенсу.
Однак, у приведеній структурно-логічній схемі (рис. 1) розмежовано лише прямі функціональні залежності, проте, надалі її подальша розбудова передбачатиме можливість поглиблення та деталізації досягти цільових показників результативності стратегічного управління реструктуризацією підприємства. Слід зазначити, що визначені об’єкти моніторингу резервів за результатами аналізу розглядалися в контексті - створення інформаційної бази для визначення пріоритетних напрямів реструктуризації.
Таким чином, задля ефективного функціонування та розвитку підприємств приведені обґрунтування та науково-прикладні розробки, передбачають застосування в межах сформованої системи моніторингу удосконаленого методичного підходу до визначення структурно-динамічної раціональності функціонування виробничо-економічної системи регіону.  
Останнє трактування дозволяє розвинути вихідні положення теорії економіки та управління підприємствами за рахунок авторського трактування поняття як «системність реструктуризації», що репрезентує загальну властивість цілеспрямованої реалізації структурно-динамічних зрушень в межах певного підприємства та спирається на домінанти інтеграційно-алармової концепції відповідного типу, використання яких дозволяє забезпечити щільність взаємозвʼязків між елементами системи стратегічного управління їхньою реструктуризацією, які формуючи та розвиваючи пріоритетні для певного підприємства виробничо- й організаційно- економічні, техніко-технологічні, еколого-, енерго- й соціально- економічні відносини і взаємозалежності. Зазначене утворює певну цілісність і чітку взаємозалежність між системоутворюючим регулятором та засобами досягнення цілей реструктуризації і процесами освоєння наявного стратегічного потенціалу в умовах ресурсних обмежень.

Список використаних джерел:
1. Розпорядження Кабінету Міністрів України за № 603-р від 17.07.2013 року «Концепція Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/603-2013-%D1%80#n10.
2. Постанова Кабінету Міністрів України за № 921 від 12.09.2012 року «Про внесення змін до Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/921-2012-%D0%BF.
3. Коробко Б. П. Енергетика та сталий розвиток [Текст] / Б. П. Коробко // Інформаційний метод. посібник для українських ЗМІ. – Київ. – 2007. – 44 с.
4. Кузьменко Г. Г. Розроблення комплексу реструктуризаційних заходів по реалізації політики сталого розвитку України та високої енергоефективності промислового виробництва [Текст] /Г. Г. Кузьменко, Л. В. Сахневич // Збірник матеріалів міжнар. наук.-прак. конфер.: «Україна – Польща – ЄС: сучасний стан та перспективи»: [зб. матер. міжнар. наук.-практ. конфер. / за заг. ред. д.е.н. Г. Г. Савіної] (м. Ополє.). – Ополє, ХНТУ МОН України та Опольський університет, Вид-во ПП Вишемирський В. С., 2010. – 288 с. – С. 97 – 104.
5. Микитенко В. В. Технології управління реструктуризацією промисловості та стратегічним потенціалом України [Текст] / Микитенко В. В. Алимов О. М. // Електронний фаховий журнал ДУ ІЕП НАНУ, Національне господарство України: теорія та практика управління, Електронне наукове фахове видання 2011. - № 1 (1). Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/NacGosp/2011/Alimov_Mikitenko.pdf.
6. Чупріна М. О. Використання іманентної особливості потенціалу соціально – економічних та організаційних змін в контексті реструктуризації підприємств / М. О. Чупріна / Формування потенціалу соціально – економічних та організаційних змін: Монографія / За заг. ред. І. А. Ігнатьєвої, В. В. Микитенко. – К.: РВПС України НАН України і КНУТД МОНмолодьспорту України, Вид-во ПП Вишемирський В. С., 2010. – 694 c. [С. 61 – 76].
7. Стефаненко-Шупик А. П. Моделювання розвитку інтелектуального потенціалу виробничо-економічних систем: критерії, оцінка та прогноз [Текст] / А. П. Стефаненко-Шупик, Л. В. Сахневич // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Збірник фахових наукових праць: Випуск 31. – Київ: НАУ МОНмолодьспорту України, 2011. – 222  с. – [С183 – 191].
8. Бєлова А. І. Інкорпорація загальноекономічної динаміки розвитку промисловості в регіонах до концептуально-аналітичної моделі механізму управління реструктуризацією / А. І. Бєлова // Соціально-економічний розвиток регіонів в контексті міжнародної інтеграції: науковий журнал. – Херсон, Вид-во Херсонського національного технічного університету МОН України, 2014. - № 13 (01). – С. 41 – 49.
9. Бєлова А. І. Чинники генерування ознак конкурентоспроможності промисловості в регіонах та забезпечення результативності функціонування / А. І. Бєлова, С. О. Алимов// Економіка. Управління. Інновації: Електронне наукове фахове видання [Електронний ресурс], / Житомирський державний ун-т ім. І. Франка МОН України. – Житомир. 2014. - № 3 (13). – Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2014_3_23.pdf.
10. Бєлова А. І. Розроблення та добір прикладного інструментарію стратегічного управління реструктуризацією підприємств / А. І. Бєлова // АГРОСВІТ: науковий журнал - наукове фахове видання. – Київ: Вид-во Дніпропетровського державного аграрного університету, ТОВ «ДСК Центр», 2014. - № 18. – С. 39 – 47.


допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНО–ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
25.09.2014 19:11
СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАПІТАЛОМ
19.09.2014 00:08
ФІСКАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ НА ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ МАЛОГО БІЗНЕСУ
19.09.2014 00:04
ФИКТИВНЫЙ СОВОКУПНЫЙ СПРОС И ЕГО ЭКОНОМИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА
18.09.2014 23:53
ТЕОРІЯ ІНВЕСТИЦІЙ М. І. ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО Й ЕКОНОМІКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
18.09.2014 23:44
УДОСКОНАЛЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
02.10.2014 21:16
БАГАТОГРАННІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ТЕХНОЛОГІЇ»
02.10.2014 00:33




© 2010-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.143 сек. / Mysql: 627 (0.109 сек.)