|
|
|
БАНКІВСЬКИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
| |
| 04.06.2013 20:15 |
|
Автор: Грош Вячеслав Володимирович, студент магістратури Дніпропетровського університету ім. Альфреда Нобеля
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
У сучасних умовах розвитку недостатній рівень банківського менеджменту зумовлює погіршення надійності банківських установ. Специфіка банківського управління полягає в тому, що вони змушені працювати в умовах
нестабільної економіки. Це відбивається на управлінні банківським портфелем. Отже, питання організації банківської діяльності в сучасних умовах належать до найбільш актуальних.
Метою дослідження є обґрунтування напрямів забезпечення ефективності банківського менеджменту для досягнення фінансової стабільності у діяльності банку та оптимізації фінансового управління в умовах
невизначеності й ризику. Предметом дослідження є теоретичні та методичні аспекти банківського менеджменту в межах забезпечення фінансової стабільності банків України, об'єктом – процес банківського менеджменту.
Банківський менеджмент – це наука про ефективні системи управління банківськими процесами. Водночас управління припускає прогнозування можливих змін, пристосування до них та контроль [1].
Основними проблемами щодо забезпечення фінансової стабільності банків України є нестабільність економіки, політична напруженість, прагнення уникнути додаткових витрат, недостатній рівень капіталізації банків, незацікавленість акціонерів тощо. [2].
Визначення завдань та цілей діяльності банку створює передумови для розробки стратегічних планів. Найважливішою умовою забезпечення ефективного процесу стратегічного планування є розробка концепції розвитку
банку, від вибору якої залежить його ринкова стабільність у довгостроковому плані. Однією зі складових стратегії банківського менеджменту є управління активами та пасивами банку.
Сутність управління активами полягає у формуванні стратегії щодо напрямів та порядку розміщення власних та залучених коштів. У свою чергу, банківські ресурси формуються в результаті пасивних операцій, тому особливу увагу потрібно приділяти управлінню пасивами, адже необхідною умовою будь-якої банківської діяльності є наявність достатнього обсягу фінансових ресурсів. Основним завданням менеджменту пасивних операцій є залучення
ресурсів для забезпечення активних операцій. Підвищення рівня капіталізації банків можливе шляхом злиття та поглинання.
До основних позитивних моментів злиття та поглинання слід віднести підвищення ринкової капіталізації, уникнення ліквідації, пожвавлення ринкової кон'юнктури, дотримання вимог законодавства щодо нормативів НБУ, розширення сфери діяльності. Якщо менеджери об'єднаних банків не зможуть працювати злагоджено, виникає небезпека втрати найкращих управлінців. Щоб уникнути цього, потрібно проводити гнучку корпоративну
політику щодо об'єднання топ-менеджерів обох банківських установ, створення єдиної працездатної та ефективної команди. За умови успішного об'єднання банків слід очікувати стабілізаційного ефекту, підвищення рівня капіталізації й
започаткування сталого розвитку банківського середовища в Україні.
Таким чином, серед головних напрямів управління банками з метою подальшого підвищення фінансової стабільності слід визначити такі: активне застосування процедури реструктуризації та реорганізації банків шляхом приєднання або злиття; створення належного законодавчого та економічного середовища для підвищення рівня капіталізації банків; забезпечення пропорційного зростання капіталу та обсягів активно-пасивних операцій; підвищення рівня банківського менеджменту та корпоративного управління.
Список використаних джерел:
1. Мещеряков А. А. Організація діяльності комерційного банку : навч. посібн. / Мещеряков А. А. –К. : Центр учбової літератури, 2007. – 608 с.
2. Сало І. В. Фінансовий менеджмент банку : навч. посібн./ Сало І. В. –Суми : ВТД "Університетська книга", 2007. – 314 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter