|
|
|
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ГАЛУЗЕВИХ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ РИСІВНИЦТВА
| |
| 11.01.2012 17:44 |
|
Автор: Морозов Роман Володимирович, кандидат економічних наук, доцент ННЦ "Інститут аграрної економіки" НААН України
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Програми розвитку галузей економіки розробляються з метою реалізації державної політики щодо регулювання розвитку цих галузей економіки, концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу країни, а також координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і громадян для розв’язання найважливіших проблем галузі [1].
Слід відмітити, що про необхідність розроблення програм, метою яких є розв'язання окремих проблем розвитку економіки і суспільства, а також проблем розвитку окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць, що потребують державної підтримки наголошується в Законі України від 18 березня 2004 року № 1621-IV "Про державні цільові програми" [2]. Нині на галузевому рівні розроблені відповідні програмні документи, а саме: комплексна галузева програма "Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року" [3] та Галузева комплексна програма "Рис України 2010-2015 роки" [4].
З огляду на вищесказане можна стверджувати, що все це обумовлює необхідність розробки й застосування системи показників ефективності виконання комплексних галузевих програм та методів їх розрахунку.
Слід додати, що показники ефективності виконання програмних заходів враховуються при прийнятті управлінських рішень щодо уточнення завдань та заходів державних комплексних галузевих програм, визначення їх пріоритетності при формуванні переліку програм, які планується виконувати у відповідному році з використанням коштів державного бюджету, для розроблення державними замовниками програм методик оцінки ефективності виконання конкретних програм.
Визначення результативності виконання державних комплексних галузевих програм в цілому та за етапами ґрунтується на використанні системи показників (індикаторів), які обчислюються як співвідношення фактичних і планових показників виконання програмних завдань, і забезпечують на основі врахування відхилень цих показників прийняття рішень унаслідок оцінки ступеня досягнення встановлених програмних цілей та запланованої ефективності витрат коштів. Порівняння фактичних показників конкретних програм із плановими (затверджені програмою) здійснюється шляхом: оцінки витрат з державного бюджету та інших джерел на реалізацію програмних заходів (показників витрат); оцінки ступеня досягнення проміжних та кінцевих цілей реалізації програми з використанням показників обсягу виробленої продукції унаслідок виконання програмних заходів (показників продукту); визначення ступеня досягнення параметрів якості виробленої продукції (показників якості); оцінки ефективності затрат ресурсів, які використані для виконання програмних завдань (показників ефективності); оцінки рівня залучення коштів із бюджетних і позабюджетних джерел та їх співвідношення (індикаторів співфінансування).
Інформаційною базою для визначення фактичних показників ефективності виконання програмних заходів є дані паспортів конкретних програм та щорічних звітів про хід їх реалізації, а також дані статистичної, бухгалтерської та іншої звітності за відповідний період тощо [5].
Враховуючи зазначене, система показників для оцінки ефективності та результативності виконання конкретних програм повинна містити специфічні критерії та показники.
Економічна ефективність виробництва рису характеризується системою натуральних і вартісних показників, які відображають співвідношення окремих кінцевих результатів і величини рівня використання ресурсів. До специфічних індикаторів в галузі рисівництва належать: зібрана площа, га; валовий збір зерна, ц; вихід основної продукції в умовних одиницях в оприбуткованій після доробки вазі, ц; закупівельні ціни, грн.; обсяги реалізованого зерна, ц; повні виробничі затрати коштів, грн. На основі отриманих даних розраховуються показники економічної ефективності виробництва на галузевому рівні, а саме: урожайність зерна, ц/га; собівартість одиниці продукції, грн./ц; рівень рентабельності виробництва зерна, %; товарність, %; прибуток, грн. та ін.
Для більш точного визначення сумарного економічного ефекту реалізації державних комплексних галузевих програм слід враховувати також ефект від міжпрограмних зв’язків, а також ефект від взаємозв’язку програмної концентрації, централізації, спеціалізації і кооперування, раціонального співвідношення заходів по їх оптимізації і подальшого розвитку.
Таким чином, реалізація запропонованого методичного підходу дає можливість оцінити ефективність виконання завдань і заходів державних комплексних галузевих програм з урахуванням специфіки галузевого розвитку.
Список використаної літератури:
1. Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України / Верховна Рада України, 23.03.2000, № 1602-III. – (Нормативний документ Верховної Ради України. Закон).
2. Про державні цільові програми / Верховна Рада України, 18.03.2004, № 1621-IV. – (Нормативний документ Верховної Ради України. Закон).
3. Про затвердження комплексної галузевої програми "Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року" / Мінагрополітики, УААН, 23.10.2007,№757/101.–(Нормативний документ Мінагрополітики,УААН. Наказ).
4. Про затвердження Галузевої комплексної програми "Рис України 2010-2015 роки" / Мінагрополітики, НААН України, 14.10.2010, № 647/139. – (Нормативний документ Мінагрополітики, НААН України. Наказ).
5. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення оцінки економічної і соціальної ефективності виконання державних цільових програм / Міністерство економіки України, 24.06.2010, № 742. – (Нормативний документ Міністерства економіки України. Наказ).
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter