:: ECONOMY :: ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ У СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ПРОБЛЕМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ :: ECONOMY :: ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ У СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ПРОБЛЕМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ
:: ECONOMY :: ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ У СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ПРОБЛЕМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 18

Термін подання матеріалів

28 листопада 2019

До початку конференції залишилось днів 15



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ІНФОРМАЦІЙНИЙ АСПЕКТ У СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ПРОБЛЕМ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИНКІВ

 
22.02.2011 21:14
Автор: Балдич Наталія Іванівна, кандидат наук з державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
[Банківська справа. Фінанси і кредит. Фінанси суб'єктів господарювання]
Розвиток сучасних фінансових ринків характеризується суперечливими тенденціями. Формування світових і регіональних фінансових центрів, посилення інтеграційних процесів супроводжується втратою керованості глобалізованої фінансової системи, швидким поширенням кризових явищ у планетарному масштабі, збільшенням вразливості асиметрично відкритих національних економік перед експансією спекулятивного іноземного капіталу. Поява інноваційних фінансових інструментів, запровадження нових технологій торгів на фінансових площадках має наслідком збільшення фінансових ризиків, пов’язаних з недосконалістю інформації та процедур її обміну.
Реалії фінансової глобалізації зумовлюють потребу в застосуванні нових підходів, методів і прийомів наукових досліджень різноманітних відносин, що складаються на фінансових ринках. Їх методологічною базою слугують багатовікові дослідження з проблем управління господарськими процесами, доповнені сучасними досягненнями у вивченні поведінки економічних суб’єктів, методів прийняття рішень у ситуаціях неповноти ринків.
Розвиток методології дослідження проблем державного регулювання фінансових ринків бере свій початок від перших спроб втручання держави у роботу фінансових інституцій, зокрема, на початку ХVIII ст., коли відбулись перші скандали, пов’язані зі створенням фінансових пірамід. З тих часів і до сьогодні об’єктивним підґрунтям для державного регулювання фінансових ринків (та багатьох інших ринків) слугують ситуації неспроможності ринкових механізмів саморегулювання, так звані провали або фіаско ринку. Причини неспроможності ринку полягають у порушенні фундаментальної теореми економічної теорії добробуту, відповідно до якої успішно функціонуючі конкурентні ринки здатні забезпечити рівноважну алокацію ресурсів, оптимальну за Парето. Серед умов ефективного функціонування ринків називаються три: 1) забезпечення повноти ринків; 2) конкурентність поведінки споживачів і виробників; 3) досягнення стану рівноваги [2, с. 501]. Порушення хоча б однієї з цих умов призводить до неефективного розміщення ресурсів, а значить – втрат у суспільному добробуті. За цих обставин втручання держави може підвищити добробут ринкових суб’єктів і суспільства в цілому.
Серед зазначених умов ефективності ринків найбільша невизначеність щодо критеріїв її досягнення характерна повноті ринків. Загальний принцип повноти ринків передбачає, що ринки в змозі забезпечити комунікацію між своїми учасниками та їх інформування про можливості укладання взаємовигідних угод, що забезпечують підвищення добробуту обох сторін [2, с. 501-502]. Таким чином, об’єктом багатьох наукових досліджень в економічній теорії стала інформаційна роль ринків, причини неефективного її виконання та завдання держави щодо підвищення поінформованості ринкових суб’єктів.
Важливий емпіричний інструментарій для дослідження процесів прийняття рішень учасниками фінансових ринків з урахуванням фактору їхньої поінформованості надає гіпотеза ефективного ринку (далі – ГЕР, англ. Efficient Market Hypothesis), витоки якої беруть свій початок з робіт французького математика Луї Бушельє на початку ХХ ст., надалі розроблена в 1950-1960-ті рр. Відповідно до ГЕР ринок капіталу є ефективним, якщо він повністю і правильно враховує всю необхідну інформацію при визначенні курсу цінних паперів [3, с 263].
Інформаційний аспект у поведінці ринкових суб’єктів займає важливе місце в теорії раціональних сподівань, розробленій у 1960-1970-ті ХХ ст. американським вченим Робертом Лукасом. Головний постулат цієї теорії полягає в тому, що «оскільки при формуванні своїх сподівань економічні суб’єкти використовують наявну доступну інформацію оптимально (раціонально), то й сподівання їхні слід розглядати як «раціональні» [1, с. 80-81]. Важливий висновок теорії раціональних сподівань для державної політики полягає в мінімальному втручанні у роботу ринків, оскільки раціонально діючі економічні суб’єкти в змозі передбачити будь-які рішення влади і відповідним чином адаптувати свою поведінку.
Розглянуті концептуальні підходи до аналізу фінансових ринків передбачають можливість прийняття ринковими суб’єктами оптимальних рішень з урахуванням рівня їх поінформованості. На принципово інших вихідних позиціях ґрунтується теорія асиметричної інформації, започаткована в 1970-ті рр. американськими вченими Джорджем Акерлофом, Майклом Спенсом та Джозефом Стігліцем. Свої теоретичні моделі вони будували з урахуванням неспроможності ринків забезпечити автоматичне врівноваження попиту і пропозиції за допомогою швидкої зміни цін з причин відсутності повної чи надійної інформації та різних інституційних обмежень [1, с. 139-140]. Автори теорії асиметричної інформації зробили важливий внесок в обґрунтування завдань держави щодо зменшення цієї вади ринків, у тому числі фінансових, через запровадження державних гарантій для споживачів, роботу судів, створення інституцій з інформування тощо. Концепція інформаційної асиметрії стала пануючою в сучасних дослідженнях фінансових ринків.
Таким чином, для сучасних досліджень проблем державного регулювання фінансових ринків характерним є відхід від уявлень про досконалість (у тому числі інформаційну) ринків та визнання неминучих ситуацій неспроможності ринку, що пояснюють потребу в державному втручанні у роботу ринків.

Список використаної літератури:
1. Довбенко М. Криза економіки – не криза науки : монографія / Михайло Довбенко. – К. : ВЦ «Академія», 2009. – 304 с. (Серія «Монограф»).
2. Ледьярд Джон. Несостоятельность (провалы) рынка // Экономическая теория / Под ред. Дж.Итуэлла, М.Милгрейта, П.Ньюмена: Пер. с англ. / Науч.ред.чл.-корр. РАН В.С.Автономов. – М.: ИНФРА-М, 2004. – ХІІ. – С. 501-508.
3. Мэлкиел Бертон. Гипотеза эффективного рынка // Экономическая теория / Под ред. Дж.Итуэлла, М.Милгрейта, П.Ньюмена: Пер. с англ. / Науч.ред.чл.-корр. РАН В.С.Автономов. – М.: ИНФРА-М, 2004. – ХІІ. – С. 263-273.

e-mail: nbaldych@mail.ru

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ В БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ
28.01.2011 15:50
ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ
25.02.2011 17:18
ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИФІКАЦІЇ БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ В УКРАЇНІ
23.02.2011 23:24
ОЦІНКА ЗОВНІШНІХ ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ УКРАЇНИ
18.02.2011 13:54
НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
10.02.2011 20:12




© 2010-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.152 сек. / Mysql: 627 (0.107 сек.)