Під конкурентоспроможністю підприємств лісопромислового виробництва розуміють їх реальну чи потенційну здатність випускати конкурентоспроможну продукцію і тим самим забезпечувати захист своїх інвестицій та отримувати доходи від них, гарантуючи при цьому відтворення лісових ресурсів, а також їх охорону та збереження на зовнішньому ринку [1]. Дослідження діяльності підприємств галузі у останні роки свідчить про зменшення їх конкурентоспроможності. Зокрема, у галузі спостерігаються від’ємні темпи приросту обсягів реалізації (зовнішньоекономічної діяльності), перевищення цін на матеріали над цінами на кінцевий продукт діяльності підприємств, нерозвиненість інфраструктури галузі, що вимагає формування, лісогосподарських доріг для забезпечення екологізації технологій деревообробки, впровадження програми по енергозбереженню тощо.
Зважаючи на те, що основними категоріями, які визначають конкурентоспроможність підприємств вважаються їх стратегічний потенціал та конкурентні переваги, підприємствам лісопромислового виробництва слід приділити увагу формуванню конкурентних переваг як переваг над конкурентами у економічній, організаційній, технологічній сферах діяльності, які можуть бути виміряні відповідними показниками [3, с.108]. Для цього можуть бути застосовані існуючі методики формування конкурентних переваг. Проте їх слід удосконалити, враховуючи особливості підприємств лісопромислового виробництва.
Згідно однієї із методик [4, с.286], формування конкурентних переваг передбачає чотири етапи: підготовчий, проектний, впровадження нових конкурентних переваг, аналізування результатів впровадження нових конкурентних переваг. На підготовчому етапі повинен відбуватись аналіз необхідної для формування нових конкурентних переваг інформації (цю інформацію можливо отримати у результаті моніторингу), виявлення нових конкурентних переваг на основі здійсненого аналізування та його порівняння із можливостями підприємства, обґрунтування рішення про формування конкурентних переваг. Проектний етап формування конкурентних переваг передбачає обґрунтування вимог до конкурентної переваги, розроблення проекту нової конкурентної переваги, оцінювання потенційної ефективності обраної конкурентної переваги. При відповідності усім поставленим вимогам відбувається наступний етап – впровадження конкурентної переваги. На останньому етапі визначаються результати від реалізації конкурентної переваги, здійснюється аналізування отриманих результатів із плановими.
Підприємствам лісопромислового виробництва при формуванні конкурентних переваг слід звернути увагу на такі екологічні аспекти як оздоровлення, реконструкцію і збереження лісів, додаткове залучення у господарський обіг ресурсів деревини тощо. Ці аспекти повинні бути відображені у послідовності етапів формування конкурентних переваг.
Загалом, при формуванні конкурентних переваг нами рекомендовані розглянуті вище етапи їх розробки (підготовчий, проектний, впровадження нових конкурентних переваг, аналізування результатів впровадження нових конкурентних переваг). Однак, на нашу думку, приступаючи до формування конкурентних переваг, керівництво уже прийняло рішення про доцільність такого заходу. Тому, на підготовчому етапі формування конкурентних переваг слід здійснити інформаційне забезпечення формування конкурентних переваг, виявлення альтернативних варіантів формування конкурентних переваг, здійснити оцінювання їх відповідності вимогам підприємства та узаконення альтернативи (вибір найкращого із альтернативних варіантів формування конкурентних переваг).
Проектним етапом формування стратегічних карт, на нашу думку, доцільно передбачити встановлення вимог до формування конкурентних переваг, розроблення нових конкурентних переваг та оцінювання відповідності сформованих конкурентних переваг визначеним вимогам. Вимогами до формування конкурентних переваг підприємств лісопромислового виробництва нами визначено: відповідність стратегії та можливостям лісопромислового підприємства, здатність забезпечити ефективну роботу підприємства, стійкість, екологічність. Оцінювання відповідності конкурентних переваг встановленим вимогам рекомендовано здійснювати експертним шляхом.
Оскільки кожній із базових конкурентних стратегій підприємства притаманний перший набір конкурентних переваг, одна і та сама конкурентна перевага може сприяти реалізації однієї стратегії та перешкоджати іншій. Це визначає необхідність оцінювання конкурентної переваги за відповідністю стратегії і можливостям підприємств. Те саме зауваження стосується і можливості забезпечити ефективну роботу підприємства, використовуючи конкурентну перевагу. Стійкість конкурентної переваги є необхідним елементом її формування. Для реалізації стратегії підприємства слід підтримувати найбільш стійкі та ефективні конкурентні переваги. Під екологічністю конкурентної переваги підприємств лісопромислового виробництва нами розуміється сприяння екологізації підприємств галузі, першочерговим завданням якої є формування інфраструктури галузі – лісопромислових доріг [5].
З огляду на те, що проектний етап передбачає оцінювання відповідності конкурентної переваги встановленим вимогам для підприємств лісопромислового виробництва, завершальним етапом упущено момент оцінювання конкурентних переваг. Проте, цим етапом передбачено впровадження, використання та підтримку конкурентних переваг. Якщо використання конкурентних переваг перестає бути доцільним, слід повернутись до підготовчого етапу та здійснювати формування нових конкурентних переваг, використовуючи сформовані рекомендації.
Отже, для формування конкурентних переваг підприємствам лісопромислового виробництва слід у процесі їх розроблення здійснювати їх оцінювання експертним шляхом за критеріями: відповідності стратегії та можливостям лісопромислового підприємства, здатності забезпечити ефективну роботу підприємства, стійкості, екологічності. Останній пункт включає сприяння екологізації підприємств галузі.
Список використаної літератури:
1. Овчарук В.В. Аналіз конкурентоспроможності лісогосподарських підприємств хмельницької області / В.В. Овчарук// Вісник НЛТУ України – 2008. - № 18 (9). – С. 239-243., 2. Підсумки роботи підприємств Держкомлісгоспу України у 2007р., 3. Азов Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. – М: ОАО «Тип «НОВОСТИ», 2000. – 256 с., 4. Іванов Ю.Б., Орлова О.Ю. Конкурентні переваги підприємства: оцінка, формування та розвиток: монографія. – Х. ВД «Інжек», 2008. – 352 с. Укр. мова, 5. Бюлетень аналізу ринку лісопродукції. – №2. – К.: Державне підприємство «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції», 2008. – 43 с.
e-mail: marta_tomych@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter