Українська споживча кооперація є найбільш структурованою і організаційно оформленою. Цей вид кооперації діє як соціально-економічна система, його діяльність є диверсифікованою, що є характерною рисою розповсюджених в розвинених країнах багатофункціональних кооперативів. Діяльність споживчої кооперації охоплює гуртову та роздрібну торгівлю, заготівлі, виробництво, будівництво, транспорт, освіту, надання послуг та зовнішньоекономічну діяльність. Найбільш гострими проблемами сучасного розвитку споживчої кооперації є: недостатня адаптація до ринкових форм і методів господарювання, істотне руйнування ресурсного потенціалу кооперації в умовах глобальної кризи, важкий соціальний стан сільського населення, складна соціально-демографічна ситуація, низький соціально-культурний рівень розвитку села.
Місця бізнес-планування в системі планування діяльності підприємства викладені в багатьох наукових працях відомих вчених-економістів. Однак питання застосування бізнес-планів у системі споживчої кооперації, як складової планування діяльності підприємства, висвітлені недостатньо. Господарська діяльність у ринковій економіці підтверджує тісну взаємодію бізнес-планів і внутрішньогосподарських планів. Однак між цими видами планів існують і розбіжності.
Зважаючи на визначення цілей і завдань розробки бізнес-плану кооперативного підприємства, він виконує чотири основні функції:
• розробку стратегії підприємства, що є обов’язковою передумовою створення підприємства та започаткування нових напрямів його діяльності;
• планування, яке дозволяє оцінити можливості розвитку нового напряму діяльності, контролювати господарські процеси підприємства;
• залучення кредитів, оскільки одним із головних факторів надання кредиту є наявність детально розробленого бізнес-плану;
• залучення потенційних партнерів, які зможуть прийняти рішення про надання власного капіталу, технологій, обладнання, створення спільних підприємств тільки за умови запропонованого бізнес-плану.
Планування роботи райспоживспілки повинно розпочинатися з дослідження попередньої діяльності. При цьому потребують аналізу внутрішніх сприятливих можливостей і загроз для райспоживспілки. Зовнішній аналіз – це процес оцінки зовнішніх факторів, тобто таких, які об'єктивно утворюються в середовищі функціонування райспоживспілки, на які вона безпосередньо не може впливати. Сприятливі можливості – це фактори зовнішнього середовища, які допомагають досягненню цілей райспоживспілки. Загрози – це зовнішні умови, які обмежують можливості райспоживспілки безперешкодно досягти потрібної мети.
Внутрішній аналіз полягає в оцінці факторів, які піддаються управлінню та контролю, тобто фактори, що є наслідками діяльності чи бездіяльності самої райспоживспілки. Тобто, якщо внутрішній аналіз має зв’язок з внутрішньогосподарськими факторами, то зовнішній аналіз ґрунтується на дослідженні можливостей і загроз зовнішнього середовища. Головне завдання внутрішнього аналізу полягає у виявленні сильних і слабких сторін райспоживспілки.
Розробка стратегії є другим етапом планування діяльності райспоживспілки. Це досить трудомістка, але критично важлива стадія планування. Процес стратегічного планування допомагає усвідомити власну місію та визначити основні напрями подальшого розвитку на 5–10 років. У цілому ефективна стратегія має:
1. орієнтуватися на конкретних споживачів, їхні потреби й запити;
2. відображати всі сильні сторони діяльності райспоживспілки, які в сукупності створюють її конкурентні переваги;
3. включати конкретні завдання, які дають змогу реально реалізувати свої конкурентні переваги;
4. включати методи, спрямовані на подолання слабкості райспоживспілки та загроз із зовнішнього середовища.
Третім етапом процесу планування є складання оперативних планів, які будуть уточнювати та конкретизувати стратегію райспоживспілки. Роль оперативних планів можуть відігравати бізнес-плани проектів по різних видах діяльності та підприємствам системи. Він описує аспекти майбутньої діяльності кооперативного підприємства, аналізує проблеми, з якими воно може зіштовхнутися, а також визначає способи їх вирішення і повинен дати відповідь на питання про можливу вартість проекту й ефективність інвестицій. Бізнес-план може використовуватися для залучення партнерів, створення спільних підприємств, організації спільних проектів або фінансування підприємства інвесторами. Такий документ є прикладом цивілізованої побудови роботи на ринку і слугує візитною карткою майбутнього проекту.
Список використаної літератури
1. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посібник. – Вид. 2-ге, доп. / С. Ф. Покропивний, С. М. Соболь, Г. О. Швиданенко, О. Г. Дерев’янко. – К.: КНЕУ, 2002. – 379с.
2. Бізнес-план: розробка, обґрунтування та аналіз. Навч. Посібник. – Вид. 1./ Г.М. Тарасюк.. –К. : ВД.5-14.
3. Василенко В. А., Ткаченко Т .І. Стратегічне управління підприємством. – Вид. 2-ге,виправл. І доп. За ред.. Василенка В. О. – К.: Центр навчальної літератури,2004. - 400 с.
e-mail: vkapravyj@yandex.ru |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter