Підприємства, де маркетингові функції виконуються посадовими особами, що належать різним відділам організації та не підпорядковані єдиному керівникові, розподілення стратегічних маркетингових завдань та контроль за їх виконанням обмежений та не ефективний. Стратегічне планування діяльності у таких підприємств є неефективним, бо компанії обмежені у підвищенні їх конкурентоспроможності на ринку та можливості зайняти лідуючі позиції на ньому. Під час кожного з етапів планування відділи, що займаються плануванням та розробкою стратегії, не отримують необхідної маркетингової інформації, що призводить до створення стратегічних планів, що не відповідають об’єктивним умовам зовнішнього середовища, у якому функціонує підприємство.
Тому, щоб підвищити ефективність стратегічної діяльності, зокрема, її маркетингової складової, необхідно посилювати маркетингову функцію підприємства.
Для цього треба забезпечити надходження маркетингової інформації у відділи підприємства, які здійснюють планування, зокрема, відділ стратегічного планування [1]. На кожному етапі створення стратегічного плану відділу розробки необхідні маркетингові данні, які повинні надходити вчасно та згідно етапам. У таблиці 1 наведено основі етапи розробки стратегічного плану та вказано типи маркетингової інформації, у яких постає необхідність на кожному з етапів.
Таким чином, маркетингова інформація є основою для розробки стратегічного плану.
Під час розробки стратегії відділи обмінюються інформацією на кожному етапі. Інформаційні потоки зображено на рис.1, де інформація відділів планування та маркетингу надходить до відділу розробки стратегічного плану [2].
До основних функцій маркетингової служби, які остання повинна виконувати задля ефективної розробки стратегічних планів та їх реалізації, якщо підприємство займається, наприклад, імпортом продукції, рекомендується віднести:
- визначення перспективної потреби у продукції, що становить профіль роботи підприємства шляхом дослідження загальних тенденцій розвитку промисловості країни та її основних галузей, факторів науково-технічного прогресу і перспектив його зміни;
- визначення існуючого і потенційного попиту споживачів на імпортовану продукцію підприємства шляхом комплексного вивчення ринку і перспектив його розвитку;
- організація, планування і визначення потреб у фінансуванні виробництва нових видів продукції відповідно до потреб у них і часткою даного підприємства на товарному ринку;
- організація процесів інформаційного забезпечення науково - дослідної роботи по імпорту нових зразків продукції;
- організація процесів забезпечення маркетингової інформацією і вдосконалення систем і методів збуту та розподілу продукції, що імпортується;
- регулювання та координація всієї діяльності підприємства, включаючи управління виробництвом, постачанням, збутом, рекламою, реалізація яких дозволяє певним чином збільшити частку ринку даного підприємства і, отже, обсяг виробництва і збуту продукції [3].
Отже, втилюючі системну організацію стратегічного планування, зокрема, посилення єдності маркетингової служби та розробників стратегій на підприємств (топ-менеджерів) можна значно підвищити ефективність його діяльності.
Список використаної літератури:
1. Лапыгин Ю.Н. Стратегический менеджмент: учеб.пособие. – М.; Кнорус, 2005. – 174 с.
2. Минцберг Г., Куинн Д.Б., Гошал С. Стратегический процесс (концепции, проблемы, решения): учеб. пособие. Пер. с англ./Под ред. Ю.Н. Каптуревского СПб.,Питер, 2001, – 688 с.
3. Томпсон А.А. – мл, Стрикленд А. Дж. ІІІ Стратегический менеджмент (концепции и ситуации для анализа): учеб. пособие. 12-е издание. Перю с англ.. – М,: Издательский дом «Вильямс», 2006. – 928с.
e-mail: alyonka_dp@yahoo.com |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter