Нині розвиток вітчизняних підприємств відбувається у складних і непередбачуваних умовах. Значна кількість підприємств знаходиться на межі виживання, оскільки наслідки фінансово-економічної кризи, жорсткі умови конкуренції, зростаючий дефіцит ресурсів, політична нестабільність призводять до того, що управлінські рішення повинні прийматися в стислі проміжки часу, враховуючи невизначеність зовнішнього середовища і відсутність стандартних рішень, пов’язаних з ризиком отримання бажаного економічного результату. Таку економічну ситуацію у науковій літературі характеризують терміном – «економічний цейтнот» [1, с. 167].
В умовах економічного цейтноту, подальший розвиток підприємства потребує адекватного, унікального та комплексного застосування антикризового управління, яке б забезпечувало мінімізацію ризику втрати контролю над ситуацією та її розвитку за стихійним, деструктивним сценарієм.
Дієвим інструментом антикризового управління є інноваційна стратегія, яка не тільки дає змогу підприємству враховувати зміни в оточуючому середовищі, а й сприяє генеруванню ідей, які дозволяють перейти до нових технологічних структур виробництва й забезпечити конкурентоспроможність підприємства на внутрішньому і зовнішньому ринках [2, с. 53].
Інноваційна стратегія має двоякий горизонтально-функціональний характер і може бути представлена, з одного боку, як регулятор функціонування інноваційної сфери, а з іншого, − як функціональна стратегія підприємства [3, с. 209].
У сучасних умовах господарювання ефективною інноваційною стратегією є широке використання сучасних технологій аутсорсингу, які дозволяють підтримувати економічну стійкість виробників в умовах жорсткої конкуренції та нестабільності зовнішнього середовища.
Аутсорсинг – (англ. outsourcing – використання зовнішніх джерел або засобів) – це передача сторонньому підрядникові деяких бізнес-функцій або частин бізнес-процесу підприємства [4, с. 7]. Тобто, всі ресурси компанії концентруються на основному виді діяльності, а другорядні для бізнесу функції перекладаються на професійних партнерів.
Варто відмітити, що аутсорсинг широко застосовується в західній практиці ведення бізнесу. Так, компанія Toyota, використовуючи виробничий аутсорсинг, що передбачає передачу частини ланцюжка виробничих процесів або цілком весь цикл виробництва сторонній організації, сьогодні займається фактично тільки проектуванням, складанням й реалізацією продукції, а більша частина деталей і комплектуючих виробляється іншими, найчастіше великими підприємствами. Такий спосіб ведення бізнесу характерний для майже всіх японських виробників автомобілів [5, с. 44].
Зарубіжний досвід показує, що застосування аутсорсингу на вітчизняних підприємствах дозволить збільшити гнучкість виробництва, дасть змогу знизити загальні витрати за рахунок відсутності заготівельного та допоміжного виробництва, зменшить адміністративні витрати, вивільнить дефіцитне устаткування і як наслідок підвищить конкурентоспроможність підприємства.
Список використаної літератури:
1. Турило А. М. Сутність і значення категорії «економічний цейтнот» у системі інноваційно-інвестиційного розвитку суб’єктів господарювання / А. М. Турило, О. А. Зінченко //Актуальні проблеми економіки. - 2010. - №9(111). - с. 167-173.
2. Гальчинський А.С. Україна: наука та інноваційний розвиток [текст] / А.С. Гальчинський, В. М. Геєць, В. П. Семиноженко. - К., 1997. - 66 с.
3. Гриньов А. В. Інноваційний розвиток підприємств: концепція, методологія, стратегічне управління [текст] / А. В. Гриньов. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. - 305 с.
4. Календжян С.О. Аутсорсинг и делегирование полномочий в деятельности компаний / С.О. Календжян. - М : Дело, 2003. - 178 с.
5. Заводовська І. І. Передумови та перспективи розвитку сучасного бізнесу на основі аутсорсингу [Електронний ресурс] / І. І. Заводовська // Культура народов Причерноморья. - 2006. - №80. - С. 43-45.
e-mail: olga-homenko@ukr.net |
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter