Металургійна промисловість традиційно належить до базових галузей економіки України та відіграє вагому роль у формуванні її експортного потенціалу. Повномасштабна війна, спричинивши втрату та пошкодження виробничих потужностей, порушення логістичних ланцюгів, дефіцит енергетичних ресурсів і зростання виробничих витрат, призвела до різкого скорочення обсягів виробництва сталі (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка виробництва сталі в Україні у 2021 – 2025 рр., млн т
Джерело: складено авторами за даними World Steel Association [1–3].
У 2025 р. обсяг виплавки сталі становив лише близько третини рівня 2021 р., що суттєво позначилося на позиціях України у світовій металургії: якщо раніше країна входила до десятки найбільших виробників сталі, то у 2021 р. посідала 14-те місце, а у 2025 р. – 23-тє [1–3].
Попри скорочення виробничого потенціалу, металургія зберігає вагоме значення для зовнішньої торгівлі України. У 2025 р. вартість експорту продукції галузі становила близько 6,2 млрд дол. США, або 15,2 % загального товарного експорту країни [4]. Водночас суттєво посилилася орієнтація української металургії на ринок ЄС (рис. 2).
Рис. 2. Частка ЄС в експорті сталі з України у 2021–2025 рр., %
Джерело: складено авторами за даними GMK Center [5].
Частка ЄС в українському експорті сталі зросла з 37 % у 2021 р. до 79 % у 2025 р., хоча фізичні обсяги поставок скоротилися з 5,7 до близько 3,5 млн т [5]. Це свідчить про посилення залежності української металургії від умов доступу до європейського ринку.
Одним із ключових чинників, що визначатиме ці умови, є механізм вуглецевого коригування імпорту (Carbon Border Adjustment Mechanism – CBAM), запроваджений Регламентом (ЄС) 2023/956 [6]. Після завершення перехідного періоду з 1 січня 2026 р. CBAM передбачає фінансові зобов’язання, пов’язані з вбудованими викидами імпортованої до ЄС продукції [6; 7].
Особливо вразливою до дії CBAM є українська металургія через високу вуглецеву місткість виробництва. Близько 88 % сталі в Україні виробляється доменним способом, а вуглецева місткість основних видів металургійної продукції становить 1,9 – 2,3 т CO₂/т [8]. Це створює ризики зниження її цінової конкурентоспроможності на ринку ЄС.
За прогнозними розрахунками GMK Center, фінансове навантаження, пов’язане з CBAM, може зрости з 12 % у 2026 р. до 26 % у 2030 р. За таких умов до 2030 р. прогнозується припинення експорту до ЄС довгого прокату та квадратної заготовки, скорочення експорту чавуну на 75 %, а плоского прокату – на 30 %. Сукупні втрати експорту металургійної продукції можуть досягти 1,75 млрд дол. США, а платежі за CBAM у 2026 – 2030 рр. – близько 1,2 млрд євро. З урахуванням міжгалузевих зв’язків скорочення металургійного експорту може спричинити втрати до 2,1 % ВВП України у 2030 р. [8].
Таким чином, CBAM для української металургії є не лише додатковою вимогою доступу до ринку ЄС. В умовах високої вуглецевої місткості виробництва та концентрації експорту на європейському напрямі він безпосередньо впливає на цінову конкурентоспроможність продукції та створює ризики скорочення експорту окремих її видів. Водночас необхідність збереження позицій на ринку ЄС актуалізує технологічну модернізацію металургійних підприємств, зниження вуглецевої місткості виробництва та залучення інвестицій у низьковуглецеві технології.
Список літератури:
1. December 2021 crude steel production and 2021 global crude steel production totals. World Steel Association. 25 January 2022. URL: https://worldsteel.org/media/press-releases/2022/december-2021-crude-steel-production-and-2021-global-totals/ (дата звернення: 21.10.2026).
2. World Steel Association. Світова сталь у цифрах 2024. URL: https://worldsteel.org/media/publications/world-steel-in-figures-2024/ (дата звернення: 21.10.2026).
3. World Steel in Figures 2026. Світова сталь у цифрах 2026. URL: https://worldsteel.org/media/publications/world-steel-in-figures-2026/ (дата звернення: 19.10.2026).
4. Iron and steel sector contributed 5.5% to the GDP of Ukraine in 2025. GMK Center. 21 April 2026. URL: https://gmk.center/en/news/iron-and-steel-sector-contributed-5-5-to-the-gdp-of-ukraine-in-2025/ (дата звернення: 19.10.2026).
5. From strength to vulnerability: Ukraine’s steel sector in 2025. GMK Center. 23 April 2026. URL: https://gmk.center/en/infographic/from-strength-to-vulnerability-ukraine-s-steel-sector-in-2025/ (дата звернення: 21.10.2026).
6. Regulation (EU) 2023/956 of the European Parliament and of the Council of 10 May 2023 establishing a carbon border adjustment mechanism. Official Journal of the European Union. 2023. L 130. P. 52–104. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2023/956/oj (дата звернення: 21.10.2026).
7. Carbon Border Adjustment Mechanism. European Commission. Taxation and Customs Union. URL: https://taxation-customs.ec.europa.eu/carbon-border-adjustment-mechanism_en (дата звернення: 19.10.2026).
8. Тарасенко А. CBAM коштуватиме Україні 2,1 % ВВП до 2030 року. GMK Center. 31 березня 2026 р. URL: https://gmk.center/ua/news/cbam-koshtuvatime-ukraini-2-1-vvp-do-2030-roku/ (дата звернення: 19.10.2026).
|