Сучасний розвиток цифрових технологій суттєво змінює підходи до управління організаціями. У багатьох компаніях алгоритми та системи штучного інтелекту використовуються для оцінювання ефективності працівників, аналізу продуктивності, контролю виконання завдань та прийняття управлінських рішень [1,2]. Алгоритмічний контроль стає складовою цифрового менеджменту, оскільки дозволяє швидко обробляти великі обсяги інформації та автоматизувати окремі управлінські процеси.
Разом із перевагами цифровізації виникають і нові проблеми, пов’язані з прозорістю та об’єктивністю алгоритмічних рішень. У сучасних умовах частина управлінських функцій поступово передається автоматизованим системам, однак механізми прийняття таких рішень не завжди є зрозумілими для працівників або навіть для керівництва організації [3], що створює ризики порушення принципів справедливості та підвищує недовіру до цифрових систем управління. Сьогодні алгоритмічний контроль є невід’ємною складовою сучасного цифрового менеджменту, однак його використання супроводжується низкою етичних, правових та управлінських проблем (табл.1).
Таблиця 1. Основні проблеми алгоритмічного контролю
Однією з головних проблем алгоритмічного контролю є непрозорість алгоритмів. Значна частина сучасних систем машинного навчання функціонує за принципом «чорної скриньки», коли користувач отримує готовий результат, однак немає можливості повністю зрозуміти логіку його формування [3]. Ця особливість може мати серйозні наслідки для процесу управління персоналом, оскільки на основі алгоритмічних узагальнень приймаються рішення щодо нарахування премій, оцінювання ефективності працівників або навіть їх звільнення. Тобто, використання алгоритмічного контролю без належного рівня прозорості може створювати як правові, так і етичні проблеми, особливо у випадках, коли працівники не мають можливості оскаржувати рішення, прийняті на основі автоматизованих систем.
Не менш важливим є питання об’єктивності алгоритмів. Поширене уявлення, що автоматизовані системи є більш неупередженими, ніж люди, оскільки працюють на основі математичних моделей. Проте алгоритми навчаються на даних, які формуються людьми та соціальним середовищем. Якщо ці дані містять певні упередження, система здатна їх відтворювати та посилювати [4]. Наприклад, алгоритм може формувати упереджені рекомендації щодо працівників через особливості попередніх кадрових рішень у компанії. У зв’язку з цим проблема об’єктивності алгоритмічного контролю потребує постійного моніторингу та коригування.
Тому з етичної точки зору алгоритми та системи штучного інтелекту доцільно розглядати не як повну заміну функції людини в менеджменті, а як інструменти підтримки управлінських рішень. Остаточна ж відповідальність за результати, які генерують автоматизовані системи повинна залишатися за керівником, який приймає кінцеве рішення, що має суттєвий вплив на працівників та загалом репутацію організації.
Водночас повна відмова від використання алгоритмів та технологій штучного інтелекту в системі менеджменту не може розглядатися як ефективне рішення. В умовах цифрової трансформації організації, які повністю ігнорують сучасні технології ризикують втрачати ефективність управління та конкурентні переваги [5]. Алгоритмічні системи дозволяють значно швидше аналізувати інформацію, виявляти проблеми та підтримувати процес прийняття управлінських рішень. Саме тому доцільно говорити не про відмову від алгоритмічного контролю, а про необхідність формування збалансованої моделі його використання. Оптимальним підходом є поєднання можливостей алгоритмічних систем із контролем та відповідальністю людини, а також забезпечення прозорості й регулярного аудиту таких систем щодо принципів корпоративної етики.
Список література
1. Кіндрат, О. В. (2026). Цифрова трансформація в системі менеджменту підприємств: виклики та перспективи. Актуальні питання економічних наук. №21. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.191393792026
2. Седіков, Д.В, Палвашова, Г.І, Асауленко, Н.В. (2024). Цифровий менеджмент як сучасний тренд розвитку підприємства. Український журнал прикладної економіки та техніки. Т.9. №3. С.30-35. https://ujae.org.ua/wp-content/uploads/2024/09/ujae_2024_r03_a5.pdf
3. Орлов, О. (2025). Цифрова етика та алгоритмічна прозорість: виклики та методи забезпечення справедливості автоматизованих рішень у державному управлінні. Аспекти публічного управління. 13(2). С.51-60. DOI: https://doi.org/10.15421/152520
4. Айзенберг, Т. (2025). Етика та упередженість штучного інтелекту в міжнародному менеджменті: ризики та способи їх мінімізації. Естетика і етика. №31. DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4051.2025.31.331532
5. Кучук, А., Красько, М. (2025). Інноваційні технології як фактор трансформації механізмів прийняття управлінських рішень. Теоретичні та прикладні питання державотворення. Вип.34. С.156-164. DOI: https://doi.org/10.35432/tisb342025351456
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter