Повномасштабне вторгнення рф, розпочате у 2022 році, завдало безпрецедентної шкоди українській державі. Станом на кінець 2025 року прямі збитки інфраструктурі перевищили 150 мільярдів доларів, а загальна вартість відновлення впродовж наступного десятиліття оцінюється у майже 588 мільярдів доларів, що втричі перевищує прогнозований ВВП країни. Водночас війна стала каталізатором глибинних трансформацій: децентралізації, цифровізації та докорінної переорієнтації зовнішньоекономічних зв'язків.
Уряд України керівним принципом відновлення країни визначив принцип «Build Back Better», що передбачає відбудову з кращою якістю та застосуванням більш просунутих технологій, з урахуванням основних принципів ЄС щодо зеленого переходу та цифровізації. Принцип «Build Back Better» не є новим, він вже застосовувався в ряді критичних ситуацій, зокрема під час відбудови країн після великого цунамі в Індійському океані 26 грудня 2004 року. Також відомою є ініціатива Великої сімки «Build Back Better World» (B3W), яка була вперше запропонована на саміті G7 у Великій Британії у 2021 році [1, c. 5].
Війна спричинила асиметричний вплив на бізнес в Україні, за даними Європейський банк реконструкції та розвитку, близько 30% підприємств повністю або частково припинили діяльність, що свідчить про значні економічні втрати. Станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення, за оцінками Rapid Damage and Needs Assessment, становить майже 588 млрд доларів США (понад 500 млрд євро) протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік. За підтримки міжнародних партнерів Уряд України реалізує комплекс заходів для відновлення у 2026 році, включаючи публічні інвестиційні проєкти, програми компенсації за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальним обсягом понад 15 млрд доларів США, тоді як з лютого 2022 року вже було профінансовано невідкладні ремонтні роботи та заходи раннього відновлення на суму щонайменше 20 млрд доларів США у ключових секторах. Водночас у межах оцінки Rapid Damage and Needs Assessment зафіксовано зростання потреб у відновленні: в енергетичному секторі кількість пошкоджених або зруйнованих об’єктів збільшилася приблизно на 21%, а в транспортному секторі потреби зросли на 24% через посилення атак на критичну інфраструктуру у 2025 році. Незважаючи на це, приватний сектор продемонстрував значну стійкість і відіграватиме ключову роль у відбудові, при цьому, за висновками Rapid Damage and Needs Assessment, реалізація його інвестиційного потенціалу залежить від проведення структурних реформ, спрямованих на покращення бізнес-середовища, розвиток конкуренції, розширення доступу до фінансування, зняття обмежень на ринку праці та гармонізацію з екологічними й цифровими стандартами ЄС [2].
Щодо основних напрямів підтримки бізнесу, варто зазначити, що в умовах воєнного стану відбулося суттєве прискорення цифровізації державних послуг, зокрема через платформу Дія, що спростило взаємодію бізнесу з державою. Водночас подальше скорочення регуляторного навантаження, спрощення дозвільних процедур і посилення захисту прав власності залишаються ключовими передумовами для залучення інвестицій. Суттєвим викликом є дефіцит кваліфікованих кадрів, спричинений масовою міграцією та мобілізацією, що зумовлює необхідність реалізації програм перекваліфікації, підтримки ветеранів у працевлаштуванні та активнішого залучення діаспори до економічної діяльності. Важливим фактором розвитку є також набуття Україною статусу кандидата на вступ до Європейський Союз, що відкриває нові можливості для бізнесу: гармонізація стандартів, сертифікація виробництв і розвиток логістичної інфраструктури сприятимуть розширенню експортного потенціалу та інтеграції у європейський ринок.
Досліджуючи проблематику щодо відновлення територіальних громад, слід зауважити, що вона є досить дискусійною, оскільки цілісно сформованого розуміння щодо розробки планів відновлення територіальних громад, пріоритетності в сфері відновлення, розвитку регіонів і громад сьогодні не існує. Важливу роль у їх відбудові у повоєнний період буде належати органам місцевого самоврядування, які разом з місцевими органами державної влади та військовими адміністраціями вже зараз докладають значних зусиль у відновленні історичної та культурної спадщини, зруйнованого (пошкодженого) житла, соціальної та критичної інфраструктури тощо. Місцеве самоврядування у практичній площині довело власну життєдіяльність, а базовою логікою, що забезпечує стійкість в тилу в умовах воєнного стану, є територіальні громади, які відіграють важливу роль у зміцненні економічного потенціалу країни [3, c. 111-114].
Отже, ефективне відновлення територіальних громад України потребує диференційованого та комплексного підходу, що враховує рівень руйнувань, демографічні втрати, економічну спеціалізацію та просторові особливості кожної громади. Ключовим інструментом мають стати індивідуалізовані плани відбудови з чіткими ресурсними та часовими параметрами, розроблені за участі місцевої влади. Пріоритетом залишається відновлення критичної інфраструктури, зокрема житла, енергетики, водопостачання, транспорту та соціальної сфери, із використанням швидких та ефективних будівельних рішень. Водночас важливу роль у забезпеченні сталого розвитку відіграє підтримка місцевого підприємництва, що сприятиме економічній активізації громад, створенню робочих місць і формуванню внутрішніх ресурсів для довгострокового відновлення.
Список літератури
1. Хаустова Є. В. Монографія. Повоєнне відновлення економіки України: проблеми та напрямки вирішення. Харків, 2023. с.5. URL: https://www.problecon.com/monographs-data/pdf/978-617-7801-41-1.pdf
2. Світовий банк. Звіт про оновлену оцінку потреб України на відновлення та відбудову. Київ, 2026. URL: https://www.worldbank.org/ext/uk/country/ukraine
3. Євсюкова О.В. Відновлення та розвиток територіальних громад в Україні: проблематика та процесуальна специфіка. 2023. с.111-114. URL: https://pa.stateandregions.zp.ua/archive/4_2023/19.pdf
|