Актуальність. У нинішній ситуації вдосконалення системи екстреної медичної допомоги, питання надання швидкої допомоги при великій кількості постраждалих стає надзвичайно важливим [1]. Значні крововтрати є основною причиною смерті, яку можна запобігти, одразу після травми і якість роботи медичних працівників прямо впливає на шанси виживання потерпілих [5]. В умовах, коли медичні служби перевантажені, а число постраждалих значно перевищує наявні ресурси, особливо важливими є швидке виявлення небезпечних кровотеч, правильний розподіл пацієнтів за ступенем тяжкості та використання сучасних методів зупинки кровотечі. Знання алгоритмів зупинки кровотечі та розуміння механізмів розвитку геморагічного шоку є вкрай важливими для медичних фахівців [4].
Мета дослідження. Узагальнення актуальних стратегій щодо виявлення та припинення зовнішніх і внутрішніх кровотеч у надзвичайних ситуаціях, а також розробка інтегрованого плану надання першої допомоги у випадках великої кількості постраждалих. Дослідження зосереджується на вивченні процесів розвитку кровотеч, ідентифікації їхніх проявів, систематизації методів початкової зупинки крові та аналізі дієвості сучасних засобів контролю крововтрати. Реалізація поставленої мети сприятиме покращенню професійної компетентності медичних працівників та підвищенню якості невідкладної допомоги.
Матеріали та методи дослідження. У процесі дослідження було здійснено огляд наукової літератури, що відображають механізми виникнення розвитку кровотеч та методів їх контролю. Застосовано методи порівняння, аналізу та узагальнення отриманої інформації.
Результати. Для надання ефективної допомоги першочерговим є виявлення кровотеч, що становлять безпосередню загрозу для життя [1]. Серед усіх станів, які загрожують життю, найбільш критичними є зовнішні кровотечі з кінцівок та кровотечі з магістральних судин. Масивна (або критична) кровотеча з кінцівок є доволі частою причиною смерті, яку можливо попередити завдяки своєчасним заходам [5]. Методи зупинки кровотечі визначаються її локалізацією. Кожен тип має характерні зовнішні прояви, на які слід звертати увагу:
1) Капілярна кровотеча − ушкодження дрібних кровоносних судин.
2) Внутрішня кровотеча − розвивається внаслідок пошкодження внутрішніх органів. Може бути наслідком порушень згортання крові, аневризм, раку, захворювань шлунково-кишкового тракту, геморагічних лихоманок, викликаних вірусами. Крім того, такі кровотечі можуть виникати при позаматковій вагітності та ендометріозі [4].
3) Артеріальна кровотеча – інтенсивний струмінь червоної крові, що пульсує.
4) Венозна кровотеча − кров густа, темного кольору, можуть утворюватись кров'яні згустки. При будь-якій кровотечі першочерговим є дотримання протоколу CABC. C- Critical bleeding – зупинка критичних кровотеч. A - Airway – забезпечення прохідності дихальних шляхів. B - Breathing – оцінка та підтримка дихання. C-Circulation – забезпечення кровообігу. Зазначений алгоритм відповідає сучасним підходам до надання невідкладної допомоги [1; 3]. Методи зупинки кровотечі передбачають використання гемостатичних засобів (зокрема, QuikClot, Celox), а також турнікетів, які забезпечують ефективний контроль крововтрати [2; 6].
Висновки. Зупинка кровотеч є критично важливим фактором виживання при травматичних ушкодженнях, оскільки масивна крововтрата є однією з основних причин летальних наслідків [5]. Здатність оперативно та ефективно контролювати кровотечу має надзвичайне значення, особливо під час масових санітарних втрат, коли кількість постраждалих значно перевищує можливості медичного персоналу. У таких умовах важливо діяти за чітким алгоритмом [4]. Раціональний розподіл постраждалих за пріоритетністю та невідкладне припинення значних кровотеч сприяють підвищенню рівня виживаності в умовах обмежених ресурсів. Таким чином, зупинка кровотечі − це не просто окрема навичка, а критично важливий елемент порятунку життя.
Список літератури:
1. World Health Organization. Basic emergency care: approach to the acutely ill and injured [Electronic resource]. – Geneva : WHO, 2018. – Available at: https://www.who.int/publications/i/item/basic-emergency-care (accessed: 21.04.2026).
2. American College of Surgeons. Stop the Bleed Campaign [Electronic resource]. – Available at: https://www.stopthebleed.org (accessed: 21.04.2026).
3. Henry S., Brasel K. J., Stewart R. M. et al. Advanced Trauma Life Support (ATLS): the ninth edition // Journal of Trauma and Acute Care Surgery. – 2013. – Vol. 74, No. 5. – P. 1363–1366. – DOI: 10.1097/TA.0b013e31828b82f5.
4. Spahn D. R., Bouillon B., Cerny V. et al. The European guideline on management of major bleeding and coagulopathy following trauma: fifth edition // Critical Care. – 2019. – Vol. 23. – DOI: 10.1186/s13054-019-2347-3.
5. Kauvar D. S., Lefering R., Wade C. E. Impact of hemorrhage on trauma outcome: an overview of epidemiology, clinical presentations, and therapeutic considerations // Journal of Trauma. – 2006. – Vol. 60, No. 6. – P. S3–S11. – DOI: 10.1097/01.ta.0000199961.02677.19.
6. Kragh J. F., Walters T. J., Baer D. G. et al. Survival with emergency tourniquet use to stop bleeding in major limb trauma // Annals of Surgery. – 2009. – Vol. 249, No. 1. – P. 1–7. – DOI: 10.1097/SLA.0b013e31818842ba.
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter