Ожиріння та цукровий діабет 2 типу є одними із найпоширеніших метаболічних захворювань у світі. Зазвичай ці хвороби супроводжуються підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, хронічної хвороби нирок, неалкогольної жирової хвороби печінки та інших ускладнень. У зв’язку з цим, особливої уваги потребує розробка ефективних фармакологічних стратегій лікування цих патологій.
Одним із сучасних напрямів фармакотерапії є застосування агоністів рецептора глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1 receptor agonists, GLP-1RA). Ці препарати імітують дію ендогенного гормону GLP-1, що секретується ентероендокринними клітинами кишечника після прийому їжі та бере участь у регуляції метаболізму глюкози, апетиту та енергетичного балансу. GLP-1RA стимулюють секрецію інсуліну, пригнічують секрецію глюкагону, сповільнюють спорожнення шлунка та сприяють зменшенню апетиту, що призводить до зниження маси тіла та покращення глікемічного контролю [1].
Завдяки таким властивостям препарати цієї групи широко застосовуються для лікування цукрового діабету 2 типу та ожиріння. Однак у реальній клінічній практиці значна частка пацієнтів припиняє терапію впродовж першого року лікування, що обмежує ефективність цих препаратів.
Метою роботи є аналіз сучасних літературних даних щодо причин завчасного припинення терапії агоністами рецептора GLP-1.
Численні клінічні дослідження та метааналізи демонструють високу ефективність GLP-1RA у відновленні глікемії, зниженні маси тіла та зменшенні ризику серцево-судинних ускладнень [2,3]. Попри доведену ефективність лікування, дані клінічної практики свідчать про те, що 20–50% пацієнтів припиняють прийом препарату GLP-1RA впродовж першого року лікування. [4]. Однією з основних причин припинення терапії є побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, що проявляються нудотою, блювотою, діареєю або закрепами. Вважається, що ці ефекти пов’язані з впливом GLP-1RA на моторну функцію шлунково-кишкового тракту та механізми регуляції апетиту [5]. Хоча у більшості випадків ці симптоми є тимчасовими та поступово зменшуються, вони мають негативний ефект, що є передумовою відмови від лікування.
Іншим важливим фактором, що впливає на припинення лікування є економічна недоступність препаратів. У багатьох країнах ці препарати мають високу вартість і не завжди повністю відшкодовуються системами охорони здоров’я. В Україні фармакотерапія цукрового діабету частково покривається державною програмою «Доступні ліки», яка реалізується через Національну службу здоров’я України (НСЗУ). Програма передбачає реімбурсацію вартості низки препаратів для лікування цукрового діабету, зокрема метформіну, препаратів сульфонілсечовини та інсулінів. Однак сучасні інкретинові препарати, включаючи агоністи рецептора GLP-1, на даний час здебільшого не включені до переліку лікарських засобів за які можливо отримати відшкодування. Внаслідок цього більшість пацієнтів змушені оплачувати таку терапію самостійно або відмовлятися від неї [6–8].
Крім того, певну роль відіграють поведінкові та психологічні фактори. У реальних умовах пацієнти не завжди дотримуються рекомендованого режиму лікування, а застосування нижчих доз препаратів може знижувати ефективність терапії [9].
Отже, аналіз сучасної літератури свідчить, що причини припинення терапії GLP-1RA мають різне підгрунтя, а саме гастроінтестинальні побічні ефекти, висока вартість препаратів та соціальні фактори. Для підвищення ефективності лікування важливими є індивідуалізація терапії, поступове титрування доз препаратів, а також освітні програми для пацієнтів, спрямовані на підвищення мотивації до лікування.
Список літератури:
1. Beutler L. R. GLP-1 physiology and pharmacology along the gut-brain axis. Journal of Clinical Investigation. 2026.
2. Ma H. et al. Efficacy and safety of GLP-1 receptor agonists versus SGLT-2 inhibitors in overweight or obese patients. BMJ Open. 2023.
3. Neves J. S. et al. GLP-1 receptor agonist therapy with and without SGLT2 inhibitors in patients with type 2 diabetes. Journal of the American College of Cardiology. 2023.
4. Thomsen R. W. et al. Real-world evidence on the utilization, clinical and comparative effectiveness and adverse effects of newer GLP-1RA-based weight-loss therapies. Diabetes, Obesity and Metabolism. 2025.
5. Ismaiel A. et al. Gastrointestinal adverse events associated with GLP-1 RA in non-diabetic patients with overweight or obesity. International Journal of Obesity. 2025.
6. Міністерство охорони здоров’я України. Програма реімбурсації «Доступні ліки». Київ: МОЗ України, 2024.
https://moz.gov.ua/dostupni-liki
7. Національна служба здоров’я України. Реімбурсація лікарських засобів для лікування цукрового діабету. НСЗУ, 2024.
https://nszu.gov.ua
8. Кабінет Міністрів України. Постанова №152 «Про забезпечення доступності лікарських засобів». Київ, 2017 (із змінами).
https://zakon.rada.gov.ua
9. Thomsen R. W. et al. Real-world evidence on the utilization, clinical and comparative effectiveness and adverse effects of newer GLP-1RA-based weight-loss therapies. Diabetes, Obesity and Metabolism. 2025.
|