У Державному стандарті початкової освіти акцентується увага на компетентність як мету освіти, зокрема на формування ключових і предметних компетентностей. Компетентність розглядають як інтегрований результат освіти, який включає такі складові: когнітивну (знання), операційно-технологічну (уміння), мотиваційну, соціальну і поведінкову.
На сьогодні на часі компетентнісно орієнтоване навчання, яке спрямоване на формування в учнів компетентностей. Воно передбачає «зміщення акцентів з накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення і розвиток умінь діяти, застосовувати досвід у проблемних умовах (коли, наприклад, неповні дані умови задачі, дефіцит інформації про щось, обмаль часу для розгорненого пошуку відповіді, коли невідомі причинно-наслідкові зв’язки, коли не спрацьовують типові варіанти рішення тощо). Саме тоді створюються умови для включення механізмів компетентності – здатності діяти в конкретних умовах і мотивів досягти результату» [1, с.12]. Одним із шляхів реалізації компетентнісно орієнтованого навчання є компетентнісно орієнтований урок, який має відображати способи досягнення мети через систему дидактичних завдань.
Структура сучасного компетентнісно орієнтованого уроку повинна відображати логіку творчої діяльності вчителя й активну пізнавальну діяльність учнів, способи досягнення мети через систему дидактичних завдань. Завдання таких уроків – не тільки засвоєння знань, а й засвоєння способів діяльності.
Науковці рекомендують у структуру компетентнісно орієнтованого уроку вносити наступне: конкретизувати загальну мету уроку, визначити ключові і предметні компетентності, які будуть формуватися на уроці; сформулювати цілі й визначити очікувані результати; здійснювати мотивацію навчальної діяльності; доцільно розподіляти зміст уроку на такі компоненти: теоретичні знання, знання способів діяльності; знання в дії (вміння); до кожного такого компонента формулювати цільове завдання і відповідно до нього підбирати методи навчання; визначати завдання: чого повинен навчатися робити учень саме на цьому уроці; при виборі змісту, методів і форм роботи на уроці орієнтуватися на цільову установку і очікуваний результат; забезпечувати рефлексію навчальної діяльності; в процесі оцінювання враховувати сформованість предметних компетентностей, пов’язаних з даною темою уроку [2, с. 35-36].
Структура компетентнісного уроку може включати такі етапи: етап орієнтації та мотивації навчальної діяльності; етап цілевизначення і планування; етап цілереалізації (опрацювання навчального матеріалу); рефлексивно-оцінювальний етап; етап повідомлення домашнього завдання [2, с. 30-32].
Етап орієнтації та мотивації навчальної діяльності передбачає забезпечення емоційної готовності учнів до заняття, актуалізацію знань, умінь і навичок учнів, їх особистісного досвіду; використання прийомів постановки проблемних питань, залучення їх досвіду, використання цікавинок, зв’язку навчання з життям. Проте мотивація навчальної діяльності не обмежується лише початковим етапом, а здійснюється впродовж всього уроку.
У процесі визначення мети уроку потрібно враховувати, що основною одиницею навчального процесу є не окремий урок, а система уроків, у якій кожний урок виконує свою функцію у безпосередній взаємодії з іншими. Ефективність уроку доцільно розглядати у взаємозв’язку мети і результату. Правильне визначення мети окремого уроку чи системи уроків передбачає володіння вчителем прийомом цілевизначення.
До окремого уроку слід конкретизувати мету, враховуючи можливість перевірити очікувані результати. Розподіл часу на уроці теж повинен бути підпорядкований досягненню запланованого результату.
Етап цілереалізації передбачає вибір змісту навчального матеріалу, методів навчання, що відповідають цілям навчання, форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуальна, групова, загальнокласна), причому орієнтація здійснюється на очікувальний результат навчальної діяльності.
Зміст навчального заняття включає теоретичний матеріал – факти, поняття, процеси і т.п.; практичні вміння і навички, що формуються в процесі опрацювання певної теми, їх застосування в конкретних ситуаціях, а також моральні цінності, оцінки, які формуються на матеріалі певної теми.
При виборі методів навчання на компетентнісно орієнтованому уроці перевагу потрібно давати тим методам, які активізують пізнавальну діяльність учнів, зокрема таким, як діалог, сюжетно-рольові ігри, мозковий штурм та ін. Доцільним є розв’язання компетентнісно орієнтованих завдань, які дозволяють отримані знання і вміння застосовувати в практичній діяльності.
Для компетентнісно орієнтованого уроку характерним є застосування сучасних технологій навчання (технологія критичного мислення, проєктна технологія, технологія розвивального навчання тощо).
Рефлексивно-оцінювальний етап уроку передбачає підведення підсумків навчальної роботи на уроці, організацію рефлексії, проведення не тільки підсумкового, а й формувального оцінювання.
Таким чином, компетентнісно орієнтований урок дасть можливість ефективно формувати ключові та предметні компетентності.
Література
1. Нова українська школа: порадник для вчителя / за ред. Н. М. Бібік. Київ: Плеяди, 2017. 206 с. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8VWuhwv1B2U.
2. Формування ключових компетентностей у дітей молодшого шкільного віку: курс лекцій / укл.: Н. А. Басюк. Житомир: Вид-во ЖДУ імені Івана Франка, 2025. 74 с. URL: https://eprints.zu.edu.ua/43264/1/1.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter