|
Автор: Власюк Софія Олегівна, здобувачка фармацевтичного факультету, Одеський національний медичний університет, Україна; Бєляєва Оксана Іванівна, кандидат фармацевтичних наук, доцент, Одеський національний медичний університет, Україна; Пєткова Ірина Борисівна,
кандидат фармацевтичних наук, доцент, Одеський національний медичний університет, Україна
|
Вступ. Широке застосування антибіотиків дозволило вирішити ряд проблем інфекційного походження, але водночас привело до появи нових ятрогенних захворювань, зокрема антибіотик-асоційованої діареї (ААД) [1]. Нераціональне використання антибіотиків призводить до дисбалансу мікрофлори та станам, пов’язаним з C. Difficile. Сучасні дані доказової медицини вказують на пріоритет застосування пробіотиків для лікування інфекції, спричиненої C. Difficile та профілактики ризику її розвитку [2].
Мета. Маркетинговий аналіз асортименту пробіотиків в Україні.
Матеріали та методи. Об’єкт дослідження дані Державного реєстру ЛЗ України. Методи дослідження: ретроспективний, аналітичний, порівняльний.
Результати. За даними World Gastroenterology Organisation (WGO) показник розвитку ААД коливається від 5 до 30 % та залежить від фармакологічної групи антибіотика, дози, тривалості лікування, індивідуальних особливостей пацієнта [3]. WGO виділяє конкретні штами з рівнем доказовості Grade A для профілактики ААД: Saccharomyces boulardii; Lactobacillus rhamnosus GG [4], тому для проведення маркетингового аналізу була обрана група А07FA – Антидіарейні мікробні препарати за АТХ – класифікацією. За даними Державного реєстру ЛЗ загальна кількість пробіотиків групи А07FA складає 11 ТН. На долю підгрупи A07FA01 припадає 36,3% від загальної кількості, на A07FA02, A07FA02 45,5% та 18,2% відповідно. ЛЗ групи A07FA10 не зареєстровані. Також проведено аналіз складу діючих речовин та показань для застосування досліджуваних препаратів. Встановлено, що лише 7 препаратів (63,6%), відповідають вимогам WGO та мають прямі показання для застосування при ААД. Серед групи A07FA01 (всього 4 препарати), лише 1 відповідає за складом діючих речовин рекомендаціям WGO, заснованим на доказах. В інших препаратах зазначеної групи в інструкціях до використання зазначені покази при антибіотикотерапії, хоча склад штамів бактерій не корелює з рекомендаціями WGO. Усі препарати досліджуваної групи належать до безрецептурних ЛЗ, у зв’язку з чим фармацевту при відпуску пробіотиків в аптечному закладі доцільно враховувати сучасні дані доказової медицини щодо складу діючих речовин, а також наявність доказової бази їх застосування для профілактики ААД.
Список літератури
1. Скрипник І. М., Приходько Н. П. Антибіотико-асоційована діарея: роль пробіотиків у лікуванні та профілактиці // Укр. мед. часопис. – 2021. – № 2 (142). – III/IV. – С. 1–5. – DOI: 10.32471/umj.1680-3051.142.203410.
2. Зайков С. В. Імунобіотики та антибіотик-асоційована діарея: сучасні проблеми потребують сучасних рішень // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2021. – № 2 (131). – С. 32–35.
3. Guarner F., Sanders M. E., Szajewska H., Cohen H., Eliakim R., Herrera-de Guise C., Karakan T., Merenstein D., Piscoya A., Ramakrishna B., Salminen S., Melberg J. World Gastroenterology Organisation Global Guidelines: Probiotics and Prebiotics // Journal of Clinical Gastroenterology. – 2024. – Vol. 58, № 6. – P. 533–553. – DOI: 10.1097/MCG.0000000000002002.
4. Унікальні властивості дріжджового пробіотика Saccharomyces boulardii CNCM I 745: описовий огляд [Електронний ресурс] // Здоров’я України. – 2024. – № 4. – Режим доступу: https://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2024/ZU_4_2024/ZU_4_2024_Enterol.pdf
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter