Вступ. За даними ВООЗ, жовчнокам’яна хвороба уражає близько 10% населення світу, причому в розвинених країнах цей показник сягає 15% із тенденцією до подвоєння кожні десять років. Жінки хворіють у 3–4 рази частіше за чоловіків. Особливу увагу привертає латентна форма захворювання: близько 60% пацієнтів тривалий час не мають скарг, проте у 30–50% із них протягом 1–5 років розвиваються клінічні прояви калькульозного холециститу та серйозні ускладнення. Поширеність цих патологій в Україні, їх рецидивуючий перебіг та значне погіршення якості життя пацієнтів зумовлюють високу актуальність проблеми. В умовах обмеженої купівельної спроможності населення України фармакоекономічні показники стають вирішальним фактором при виборі оптимальної стратегії лікування холециститу.
Мета дослідження. Оцінити доступність лікарських засобів (ЛЗ) для терапії хворих на холецистит на основі аналізу листів призначень з історій хвороб пацієнтів у закладі охорони здоров'я (ЗОЗ) м. Харкова.
Методики дослідження. У роботі застосовано допоміжні методи фармакоекономічного аналізу — АВС- та частотний аналізи. Матеріалом дослідження слугували історії хвороб 120 пацієнтів із основним діагнозом «хронічний холецистит». Соціально-економічну доступність ЛЗ оцінювали за показником адекватності платоспроможності (Ca.s.), що відображає частку середньої заробітної плати, необхідну для придбання однієї упаковки препарату. Розрахунок проводили за формулою: Ca.s. = P/ Wa.w.Х 100 %, де P – середньозважена ціна однієї упаковки ЛЗ за рік; Wa.w. – середня заробітна плата за рік за даними Державної служби статистики (www.ukrstat.gov.ua).
Отримані результати. Аналіз 120 історій хвороб пацієнтів із холециститом виявив використання 118 лікарських засобів (ЛЗ), що належать до 25 фармакотерапевтичних груп. Згідно з результатами АВС-аналізу, структуру витрат розподілено наступним чином: група А (21,2% найменувань) акумулювала 80% бюджету, група В (22,0%) — 15%, група С (56,8%) — 5%. Оцінка соціально-економічної доступності (Ca.s.) дозволила класифікувати ЛЗ на три категорії: високодоступні (Ca.s. < 5%) — 71 найменування (60,0%); середньодоступні (Ca.s. 5–15%) — 38 найменувань (32,2%); низькодоступні (Ca.s. > 15%) — 9 найменувань (7,8%). До категорії низькодоступних увійшли 4 гепатотропні препарати (урсодезоксихолева кислота, комбіновані гепатопротектори, адеметіонін) та антибіотик цефтріаксон (Медаксон). Три з них увійшли до високовитратної групи А, склавши 12,12% від загальних видатків. Встановлено, що низькодоступні ЛЗ призначалися рідко — лише у 2,93% випадків від загальної кількості призначень (958 призначень). Препарати супутньої терапії також продемонстрували низьку частоту застосування.
Висновки. Проведений аналіз свідчить про домінування в листах призначень високо- та середньодоступних лікарських засобів (понад 92%). Малодоступні препарати характеризуються низькою частотою споживання (менше 3%), що вказує на виважений підхід лікарів до призначення дорогих схем лікування. Високий рівень територіальної та фінансової доступності фармакотерапії холециститу в досліджуваному ЗОЗ м. Харкова є сприятливим фактором для забезпечення високого комплайєнсу пацієнтів та досягнення позитивних клінічних результатів.
Список літератури:
1. Толочко В. М., Міщенко О. Я., Адонкіна В. Ю. Бета-адреноблокатори: дослідження асортименту, соціально-економічної доступності та обсягів споживання в Україні. ScienceRise. 2015. № 12/4 (17). С. 20–26.
2. Оцінка клінічної та економічної доцільності використання лікарських засобів у ЛПЗ (супровід формулярної системи) : метод. рекомендації / А. М. Морозов та ін. Харків : Стиль-Издат, 2013. 36 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter