:: ECONOMY :: ІНТЕГРАЦІЯ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ У СИСТЕМУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ :: ECONOMY :: ІНТЕГРАЦІЯ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ У СИСТЕМУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
:: ECONOMY :: ІНТЕГРАЦІЯ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ У СИСТЕМУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ
 
UA  PL  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 47

Термін подання матеріалів

16 грудня 2025

До початку конференції залишилось днів 0



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ІНТЕГРАЦІЯ ХМАРНИХ СЕРВІСІВ У СИСТЕМУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

 
20.11.2025 15:23
Автор: Свиридюк Денис Тарасович, здобувач другого (магістерського) рівня вищої освіти, Рівненський державний гуманітарний університет; Полюхович Наталія Вікторівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Рівненський державний гуманітарний університет
[3. Педагогічні науки;]

ORCID: 0000-0001-9312-8908  Nataliia Poliukhovych

Сучасні зміни в освітній сфері підкреслюють необхідність запровадження цифрових інструментів, які гарантують гнучкість, безперервність та індивідуалізацію освітнього процесу. Одним із пріоритетних аспектів цифровізації освіти, зокрема й професійної, є застосування хмарних технологій, що слугують механізмом удосконалення навчального середовища, розширення можливостей систем управління навчанням (Learning Management Systems, LMS) та покращення якості підготовки студентів. Хмарні платформи дозволяють формувати інтерактивні освітні системи, які забезпечують розподілене сховище даних, оперативний доступ до освітніх матеріалів, автоматизацію перевірки знань та відстеження прогресу здобувачів освіти.

Концепція хмарних технологій ґрунтується на моделі надання обчислювальних потужностей у формі сервісів через інтернет, що гарантують масштабованість, гнучкість та надійний доступ до інформації. Їх класифікують за типами розгортання (публічні, приватні, гібридні) та моделями сервісів (IaaS, PaaS, SaaS), що сприяє вибору оптимальної конфігурації хмарної інфраструктури для освітніх установ [1, с. 35]. Зауважимо, що сучасні LMS інтегрують хмарні сервіси, аналітичні інструменти, мобільний інтерфейс, засоби спілкування та елементи штучного інтелекту, що суттєво посилює потенціал викладачів і студентів.

Розглянемо особливості інтеграції хмарних сервісів у LMS для закладів професійної освіти через діаграму SWOT-аналізу (рис. 1), що виражаються через сильні та слабкі сторони, демонструють можливості та попереджають про можливі загрози. 




Рис. 1. SWOT-аналіз інтеграції хмарних сервісів у LMS для закладів професійної освіти

Розглянувши найпопулярніші хмарні платформи, сумісні з LMS та провівши порівняльний аналіз Google Workspace, Microsoft 365, MoodleCloud та AWS Educate можна підтвердити унікальність кожної: від засобів командної співпраці до просунутих адміністративних функцій та вбудованої аналітики. Згідно з дослідженням МОН України (2024), серед професійних навчальних закладів найпопулярнішими платформами є MoodleCloud (38 %), Google Classroom (27 %), Microsoft Teams (19 %), Canvas LMS (9 %) і Blackboard Learn (7 %). Цей розподіл пояснюється різними рівнями технічної підготовки, фінансування та ІТ-підтримки закладів [2].

Для імплементації хмарних LMS у професійні освітні заклади на початку потрібно оцінити цифрову зрілість установи, що охоплює ІТ-ресурси, цифрові навички викладачів та наявність матеріалів. Подальші кроки: відбір хмарної платформи, встановлення системи, заповнення контентом, створення модулів, навчання персоналу та поступове тестування. Розроблена методика оцінки ефективності поєднує кількісні та якісні критерії: активність студентів, успішність завдань, ступінь автоматизації, якість взаємодії та рівень задоволеності користувачів.

Варто підкреслити, що успішність інтеграції хмарних LMS значною мірою залежить від кадрового потенціалу. Підвищення цифрової компетентності педагогічних працівників, створення центрів підтримки цифрового навчання (Digital Learning Hubs), розробка методичних рекомендацій і розвиток мережевих спільнот викладачів є необхідними умовами для ефективного використання хмарних технологій. Як засвідчив досвід провідних закладів, системна підготовка викладачів забезпечує стабільність і безперервність цифрового розвитку навіть у кризових умовах [1, с. 19].

Підсумовуючи, впровадження хмарних технологій у систему дистанційного навчанням розкриває перспективи модернізації професійної освіти. Такі LMS формують динамічне, адаптивне та інтерактивне середовище, спрямоване на формування професійних навичок, цифрової грамотності та автономії студентів. Майбутні напрямки розвитку включають посилення інтеграції аналітичних систем на базі штучного інтелекту, технологій доповненої та віртуальної реальності, а також створення відкритих хмарних платформ для персоналізації навчання та міжнародної доступності.

Список літератури

1. Міністерство освіти і науки України. Аналітичний звіт про цифрову готовність закладів професійної освіти.  Київ : МОН України, 2024.  68 с.

2. Цифровий тигр 2024: збірник аналітичних матеріалів ІТ Ukraine Association. Київ: ІТ Ukraine, 2024. 85 с. URL: https://itukraine.org.ua/files/DigitalTiger2024.pdf



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ІНТЕРАКТИВНІ ТА ДОСЛІДНИЦЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ КОМПЛЕКСНОГО ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ
20.11.2025 08:36
МІЖПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ ЗМІСТУ ЕКОЛОГО-ПРАВОВОЇ ГРАМОТНОСТІ ЧЕРЕЗ КОНСТРУКЦІЮ: «ПРИРОДА-ПРАВО-ЛЮДИНА»
20.11.2025 02:19
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ТА ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ
20.11.2025 02:10
МОТИВАЦІЯ ВИВЧЕННЯ МАТЕМАТИКИ В ЗАКЛАДАХ ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ
20.11.2025 00:19
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА
19.11.2025 23:16
ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ НА 2022-2032 РОКИ
17.11.2025 11:19
ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА У СТАНОВЛЕННІ ЛІКАРЯ ОТОЛАРИНГОЛОГА
04.11.2025 14:50




© 2010-2025 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.180 сек. / Mysql: 1920 (0.149 сек.)