Анотація. У статті розкрито теоретико-методичні аспекти формування еколого-правової грамотності учнів початкових класів. Здійснено аналіз наукових підходів до проблеми інтеграції в освіті. Обґрунтовано доцільність використання конструкції «Природа-Право-Людина», як дидактичної основи для міжпредметної інтеграції. Наведено практичні приклади реалізації даного підходу в курсах «Я досліджую світ», «Українська мова та читання», «Математика» та «Мистецтво».
Ключові слова: еколого-правова грамотність, початкова школа, міжпредметна інтеграція, «Природа-Право-Людина», компетентнісний підхід.
Постановка проблеми. Сучасний етап реформування української освіти, що реалізується в концепції Нової української школи (НУШ), вимагає переходу від накопичення знань до формування життєвих компетентностей [4]. Однією з ключових наскрізних ліній є «Екологічна безпека та сталий розвиток», яка нерозривно пов'язана з громадянською відповідальністю та правовою свідомістю. У цьому контексті особливої актуальності набуває проблема формування еколого-правової грамотності (ЕПГ) у молодших школярів. Проте, аналіз педагогічної практики свідчить, що вчителі часто стикаються з проблемою розрізненості екологічних та правовознавчих знань, що знижує ефективність виховного процесу. Метою статті є обґрунтування механізму міжпредметної інтеграції змісту ЕПГ через авторську логічну конструкцію «Природа-Право-Людина».
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування екологічної культури та правової свідомості перебуває в центрі уваги багатьох вітчизняних науковців. Фундаментальні засади екологічної освіти та виховання розкрито у працях Г. Пустовіта, який наголошує на необхідності ціннісного ставлення до природи [5]. Методику формування екологічної компетентності школярів ґрунтовно досліджувала О. Пруцакова, вказуючи на важливість діяльнісного підходу [6]. Питання правового виховання молодших школярів висвітлено в роботах О. Пометун та Т. Ремех, які акцентують увагу на інтерактивних методах навчання прав людини [7]. Особливу вагу для нашого дослідження мають праці класиків педагогіки початкової школи, зокрема О. Савченко та Н. Бібік, які обґрунтували необхідність інтегрованого підходу в початковій освіті, як засобу формування цілісної картини світу дитини [2, 8]. Водночас, попри значну кількість напрацювань, питання поєднання екологічного та правового компонентів, саме через призму міжпредметної інтеграції в початковій школі, залишається недостатньо розробленим. Більшість досліджень розглядають ці аспекти окремо, не формуючи єдиного комплексу еколого-правових знань.
Виклад основного матеріалу. На основі теоретичного аналізу та з урахуванням психовікових особливостей молодшого шкільного віку нами визначено комплекс психолого-педагогічних умов ефективного формування ЕПГ. Ключовою умовою є забезпечення міжпредметної та внутрішньопредметної інтеграції змісту еколого-правової освіти. ЕПГ за своєю сутністю є інтегративною якістю особистості, тому її формування вимагає не введення окремого спецкурсу, який перевантажував би учнів, а органічного включення еколого-правових знань у навчальний матеріал базових предметів.
Центральним елементом запропонованої методики є використання конструкції «Природа-Право-Людина». Принцип інтеграції в цьому контексті означає, що екологічні знання (інформація про Природу) та правові норми (знання про Правила та Закони) подаються не відокремлено, а як єдиний інструмент для формування відповідальної поведінки Людини. Такий підхід узгоджується з ідеями І. Беха про виховання особистості через інтеріоризацію зовнішніх вимог у внутрішні переконання [1].
Основою для внутрішньопредметної інтеграції виступає інтегрований курс «Я досліджую світ» (ЯДС). Цей предмет є фундаментом, оскільки поєднує природничу, соціальну та громадянську освітні галузі. У змісті курсу ЯДС конструкція «Природа-Право-Людина» реалізується через встановлення причинно-наслідкових зв'язків:
1. Природа (Екологія): вивчення природних об'єктів (ліс, водойми, ґрунти) та існуючих екологічних проблем.
2. Право (Правила): ознайомлення з нормами, що охороняють ці об'єкти (наприклад, заборона спалювання листя, охорона червонокнижних рослин).
3. Людина (Відповідальність): усвідомлення учнем власної ролі у дотриманні правил та практична діяльність (сортування сміття, догляд за рослинами).
Наприклад, розглядаючи тему про забруднення водойм, вчитель будує логічний ланцюжок: «Річка забруднена (Природа) – Існує Закон України, що забороняє скидання відходів (Право) – Я маю обов'язок не смітити на березі, захищаючи право інших на чисту воду (Людина»).
Однак, ефективна інтеграція виходить за межі одного предмета. Нами розроблено підходи до залучення інших дисциплін для розвитку різних компонентів ЕПГ.
Інтеграція з мовно-літературною галуззю («Українська мова та читання») спрямована на формування ціннісно-мотиваційного компонента через емоційний вплив тексту. Аналізуючи художні твори (наприклад, тексти про лісові пожежі), учні проходять шлях від співчуття природі до розуміння правових наслідків.
• Природа: текст описує шкоду, завдану лісу вогнем.
• Право: обговорення правил пожежної безпеки як законів, обов'язкових до виконання.
• Людина: творче завдання – написання міні-есе або звернення до однолітків із закликом дотримуватися правил, що формує громадянську позицію.
Інтеграція з математичною галуззю («Математика») сприяє формуванню когнітивного компонента ЕПГ. Як зазначають дослідники, математичні методи дозволяють структурувати екологічні знання [3]. Мова цифр перетворює абстрактні заклики на конкретні факти.
• Природа: розрахунок часу розкладу сміття (пластик – 450 років, папір – 2 роки).
• Право: обґрунтування норм щодо сортування відходів через математичні дані.
• Людина: розв'язання сюжетних задач екологічного змісту. Наприклад: «Скільки дерев можна врятувати, якщо клас збере 100 кг макулатури?». Такий підхід демонструє економію ресурсів як практичну реалізацію громадянського обов'язку.
Особливе значення має інтеграція з мистецькою та технологічною галузями («Мистецтво», «Дизайн і технології»). Вона забезпечує діяльнісний компонент ЕПГ, дозволяючи учням творчо переосмислити правові норми.
• Природа: використання вторинної сировини для створення арт-об'єктів («Друге життя сміття»).
• Право: створення соціальної реклами, природоохоронних плакатів або коміксів на теми: «Твоє право на чисте небо», «Захист тварин – наш спільний обов'язок».
• Людина: публічна презентація робіт, що перетворює виконання екологічного обов'язку на акт творчого самовираження та соціальної активності.
Висновки. Узагальнюючи викладене, можна стверджувати, що запропонована конструкція «Природа-Право-Людина» дозволяє структурувати навчальний матеріал таким чином, щоб еколого-правові знання не залишалися декларативними. Завдяки такій інтеграції досягається синергетичний ефект: Природа надає об'єкт для захисту, Право забезпечує інструментарій цього захисту, а Людина (учень) стає свідомим суб'єктом, який розуміє свої права та добровільно бере на себе обов'язки. Цей підхід робить навчання функціональним, емоційно значущим та відповідає вимогам сьогодення щодо формування свідомої особистості. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці методичних рекомендацій для вчителів щодо впровадження запропонованої інтегративної моделі.
Список літератури:
1. Бех І. Д. Виховання особистості : підруч. для студ. вищ. навч. закл. К. : Либідь, 2008. 848 с.
2. Бібік Н. М. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти. Дидактикометодичне забезпечення контролю та оцінювання навчальних досягнень молодших школярів на засадах компетентнісного підходу: монографія. Педагогічна думка, 2012. с. 46–53.
3. Державний стандарт початкової освіти: затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87. Урядовий кур'єр. 2018. № 38 від 23.02.2018 р.
4. Нова українська школа: порадник для вчителя. К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.
5. Пустовіт Г. П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах : монографія К. ‒ Л. : Альма-матер, 2004. 540 с.
6. Пустовіт Н. А., Пруцакова О. Л., Руденко Л. Д., Колонькова О. О. Формування екологічної компетентності школярів: наук.-метод. посібник. Київ: Педагогічна думка, 2008. 64 с.
7. Ремех Т. О. Основи правознавства: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Літера ЛТД, 2017. 224 с.
8. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти: підручн. К. : Грамота, 2012. 504 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter