Одна із складових успішного вивчення предмету – це мотивація здобувачів освіти до вивчення даної дисципліни. Особливо це стосується таких розділів математики, як алгебра та математичний аналіз, коли із першого заняття студенти задають питання: «навіщо нам це вивчати, якщо ніколи в житті ми не будемо використовувати?»
Завдання викладача - переконати кожного здобувача освіти в тому, що навіть мінімальний рівень математичних знань піднімає його на вищий рівень людського спілкування. Вивчення математики- нелегка праця, але під час її вивчення виховується розсудливість, гнучкість розуму, логічність думки і здатність прогнозувати певні ситуації наперед, що особливо потрібно кожній людині в сучасних умовах.
Мотивація — це ключовий психологічний фактор, який визначає, наскільки активно здобувач освіти залучений до навчального процесу, чи прагне він досягти успіхів у навчанні та наскільки готовий долати труднощі на шляху до цієї мети. Мотивація може бути як внутрішньою, так і зовнішньою.
Внутрішня мотивація — це прагнення вчитися, яке виникає через інтерес до самого процесу пізнання або до конкретної дисципліни. Студенти, які мають внутрішню мотивацію, зазвичай самостійно шукають додаткову інформацію, прагнуть зрозуміти складні теми й не потребують додаткових стимулів з боку викладачів або батьків. Наприклад, вони можуть бути захоплені наукою і вивчати математику не через необхідність отримати хорошу оцінку, а тому, що їм цікавий процес розв’язання завдання і досягнення результату.
Зовнішня мотивація залежить від таких факторів, як оцінки, похвала, заохочення або, навпаки, страх перед покаранням. Студенти, які керуються зовнішньою мотивацією, можуть старанно вчитися для того, щоб отримати винагороду або уникнути негативних наслідків, але їхній інтерес до предмета може бути слабшим або короткостроковим.
Завдання викладача : навчити студента, тобто забезпечити оволодіння знаннями, розвинути його природні здібності, виховати емоційну, духовну сферу особистості. Саме тому першочергове завдання - формувати й розвивати навчально-пізнавальну мотивацію до вивчення математики. Мислення здобувача освіти активізується, якщо в нього виникає бажання розуміти, вивчати новий матеріал, з’являється зацікавленість роботою, коли він стає співучасником навчально-пізнавального процесу. Тому зацікавити вивченням математики й підтримувати цю зацікавленість у студентів є актуальним завданням для викладача математики на кожному занятті. Зробити це викладач може, використовуючи різноманітні форми й методи організації роботи, створюючи атмосферу зацікавленості кожного студента як у власній роботі, так і в роботі всієї групи.
Фактори, що впливають на мотивацію здобувачів освіти.
Мотивація до навчання формується під впливом різних факторів, які можна поділити на особистісні, соціальні та фактори середовища.
1.Особистісні фактори
Кожен здобувач освіти має власний набір інтересів, цілей і цінностей, які впливають на його ставлення до навчання. Якщо він бачить у навчанні засіб досягнення своїх життєвих цілей, то буде більш мотивованим. Той хто мріє стати інженером, буде зацікавлений у вивченні математики та фізики, оскільки ці дисципліни є ключовими для його майбутньої професії. Самооцінка також відіграє важливу роль: студенти з високою самооцінкою, які вірять у свої сили, частіше намагаються вирішувати складні завдання і досягати успіхів. . [1]
2. Соціальні фактори
Оточення, включаючи сім’ю, друзів, однолітків та викладачів, має значний вплив на мотивацію. Позитивна підтримка з боку батьків, доброзичливе ставлення з боку одногрупників і викладачів підвищують мотивацію. Навпаки, соціальний тиск, страх перед невдачею або невизнанням знижують бажання вчитися. Важливим складником соціальних факторів є також культура та цінності, що пропагуються в суспільстві, в якому живе здобувач освіти. . [1]
3. Фактори середовища
Це умови, в яких відбувається навчальний процес, включаючи матеріально-технічну базу навчального закладу, методи викладання, доступ до інформації й технологій. Сучасні технології, такі як інтерактивні дошки, освітні платформи та програми, можуть значно підвищити зацікавленість. Однак, важливо також враховувати психологічний клімат у групі: студенти краще засвоюють матеріал у комфортній, дружній атмосфері, де вони можуть вільно висловлювати свої думки та не боятися помилок. [1]
Успішність вивчення будь-якого предмета напряму залежить від залученості та зацікавленості здобувача освіти. Особливо це стосується таких точних дисциплін як алгебра та математичний аналіз, які складно даються здобувачам освіти. Тому робота викладача математики – не лише подати студентам матеріал, а зробити процес цікавим та зрозумілим.
Методи зацікавлення.
Інтерактивні методи.
1. Використання цифрових технологій і ресурсів робить заняття динамічним і цікавим.
Включення в роботу інтерактивних дошок, на яких здобувачі освіти мають можливість працювати одночасно із викладачем, або із групою активізує навчальну діяльність.
Використання на заняттях інтерактивних тестів, складених викладачем, або на інтернет-ресурсах, таких як «Justclass», «Мій клас», «На урок» спонукає студентів до самостійного вибору розв’язків.
2. Гейміфікація навчального процесу.
Впровадження ігрових методик на занятті підвищує зацікавленість до процесу навчання, активує дух суперництва, дає можливість працювати у команді, або самостійно знаходити розв’язки та приймати рішення.
При застосуванні даного метода можна використовувати наступні ресурси: Kahoot.com , Quizz.com, «learningapps» та інші
3. Залучення студентів до підготовки до НМТ.
В той час, коли математика є основним предметом на НМТ, існує багато онлайн тренажерів та інтернет-ресурсів, які можна додавати до заняття, що дає можливість опанувати нові методи у розв’язанні завдань, стимулює до самостійної роботи і мотивує отриманням вищих результатів при тестування на НМТ.
Залучення до практичної діяльності.
Практична діяльність є важливим інструментом для підвищення мотивації, оскільки дозволяє застосовувати знання на практиці й бачити реальні результати своїх зусиль.
1. Проєктне навчання
Одним з ефективних методів є проєктне навчання, де здобувачі освіти працюють над реальними проєктами, розв’язуючи конкретні проблеми. Проєкти можуть бути як індивідуальними, так і груповими, що сприяє розвитку навичок роботи в команді. Це дозволяє застосовувати теоретичні знання в реальних умовах, розвиваючи критичне мислення та творчі здібності.
Проектну діяльність доцільно проводити спільно із викладачами спеціальних дисциплін, залучаючи студентів до проєктів фахового спрямування. Саме при виконанні таких проєктів здобувачі освіти розуміють важливість вивчення математики для використання математичних інструментів в майбутній професійній діяльності. Особливо це стосується спеціальностей інженерного, економічного спрямування та IT технологій.
2. Інтеграція теорії з практикою
Часто здобувачі освіти не розуміють, як отримані знання можна застосувати в реальному житті. Інтеграція теорії з практикою допомагає подолати цей бар’єр. Тож при закріпленні отриманих навичок при вивченні матеріалу необхідно додавати до розв’язання задачі практичного спрямування. Такий підхід не тільки сприяє кращому засвоєнню матеріалу, але й підвищує зацікавленість. [1]
Алгоритмізація навчання.
Алгоритми є невід’ємною частиною життя кожної людини. Вони визначають послідовність дій, необхідних для досягнення певної мети. Алгоритмічний підхід до викладання математики дозволяє систематизувати, створювати спільні моделі для розв’язання різноманітних задач. Важливою складовою застосування алгоритмів є розвиток логічного мислення, що дозволяє здобувачам освіти будувати зв’язки між математичними поняттями, аналізувати наслідки та робити висновки. Якщо людина має навички алгоритмізації будь-якого процесу, вона знаходить швидкі і раціональні рішення в життєвих ситуаціях.
Індивідуалізація навчального процесу.
Індивідуалізація навчання - це система засобів, яка сприяє усвідомленню здобувачем освіти своїх сильних і слабких можливостей навчання, підтримці і розвитку самобутності з метою самостійного вибору власних смислів навчання. Індивідуалізація сприяє розвитку самосвідомості, самостійності й відповідальності. [2]
Для здійснення індивідуалізованого навчання доцільно використовувати на заняттях диференційовані завдання, щоб кожен здобувач освіти мав можливість обрати завдання за рівнем особистих здібностей; застосовувати роботу в командах, коли кожен учасник команди обирає роль і завдання згідно своїх особливостей та вподобань.
Задача викладача – підвищити мотивацію здобувача освіти до вивчення предмету методом використання на занятті різноманітних методів і методик, що зробить заняття цікавим для студентів, а діяльність здобувачів освіти – активною і продуктивною.
Список літератури:
1. https://mathema.me/blog/10-interaktivnih-resursiv-dlya-urokiv-matematiki/
2. https://studfile.net/preview/11792530/page:5/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter