Актуальність. Тіньова економіка загрожує Україні через недекларовану діяльність, уникнення податків та низьку прозорість у фінансовій системі, що шкодить довірі до уряду, гальмує розвиток легального бізнесу та привернення інвестицій. Ця проблема потребує негайних заходів для подолання.
Мета та методи дослідження. Основна мета полягає в аналізі основних факторів, що призводять до існування тіньової економіки в Україні та розробці конкретних стратегій для зменшення її впливу.
Результати дослідження та їх обговорення. Тіньова економіка - не лише проблема України, а й глобальний феномен. Тіньова економіка існує у всіх країнах світу, у розвинених країнах її обсяг становить від 8 до 15% ВВП, а в країнах, що розвиваються – від 32 до 35% ВВП. Україна особливо чутлива до проблем тіньової економіки, за оцінками Ф. Шнайдера, тіньовий сектор української економіки становить 45%, що є надзвичайно високим. Це призводить до великих втрат у бюджеті, особливо в умовах економічної кризи [1].
Тіньова економіка - це явище, яке має багато причин, і воно не може бути пояснено одним фактором. Існує комплексний спектр чинників, які сприяють тінізації економіки, ось декілька з них:
1. Недостатня довіра між бізнесом і державою, висока бюрократизація та недосконале законодавство сприяють утворенню корпоративно-бюрократичних структур, які фактично замінюють механізм державного управління. Постійні зміни у законодавстві ускладнюють планування бізнесу та спонукають до уникнення законності.
2. Великий та несправедливий податковий тягар, збільшення кількості збиткових підприємств, низький рівень платіжної дисципліни, нестабільність та недоліки у податковому законодавстві утворюють сприятливе середовище для тіньових практик.
3. Проблеми на ринку праці, зокрема, низькі економічні стимули для офіційного працевлаштування та зростання рівня безробіття, а також відсутність ефективної системи нагляду та санкцій за нелегальне працевлаштування, сприяють тіньовій економіці.
4. Недосконалість бюджетної системи виявляється у недостатньому контролі за використанням бюджетних коштів, що підтверджується перевірками Рахункової палати України, які регулярно виявляють численні порушення.
5. Недосконалість судової та правоохоронної систем проявляється у відсутності чіткої програми боротьби з організованою злочинністю та низькому рівні довіри населення до судових та правоохоронних органів, що сприяє розвитку тіньової економіки [2].
Важливо розуміти, що всі ці фактори пов'язані між собою і створюють сприятливі умови для розвитку тіньової економіки. Боротьба з тіньовою економікою потребує комплексного підходу, який включатиме в себе економічні, політичні, правові та соціальні заходи.
Стратегія національної безпеки визначає основні напрями боротьби з тінізацією економіки, включаючи нульову толерантність до корупції, забезпечення ефективної роботи органів, що протидіють корупції та забезпечення прозорості та підзвітності державних установ. Це передбачає покращення доступу до правосуддя та вдосконалення правоохоронної системи. Для досягнення цілей детінізації економіки використовуються різні методи, такі як прямий контроль з застосуванням покарань або заохочень, а також непрямий контроль через освіту та інформаційні кампанії. Освіта відіграє ключову роль у формуванні відповідального ставлення до суспільства і держави, і здатна значно сприяти процесу подолання тіньової економіки. [3].
Незважаючи на значні зусилля в Україні у боротьбі з тіньовим сектором економіки, рівень тіньового сектора залишається високим порівняно з іншими країнами. Тому українському уряду потрібно враховувати позитивний досвід зарубіжних країн та підходити до цього процесу системно й комплексно.
За досвідом США, потрібно посилити роль державних спеціальних служб у контролі за поширенням тіньової економіки та їх взаємодію із державною структурою в цілому. Україна може взяти за основу працю ФБР та ЦРУ, які активно контролюють діяльність американських корпорацій.
За досвідом Німеччини, слід оптимізувати податкову систему. В Україні високі ставки податків і платежів, складний механізм обчислення розмірів податків, що стимулює суб'єктів господарювання уникати оподаткування. Проведення податкової реформи за німецьким зразком сприятиме зменшенню тіньового сектора [4].
Висновки. Україна стикається з серйозною проблемою тіньової економіки, яка суттєво ускладнює її економічний розвиток та підриває довіру до державних установ. Дослідження показує, що ця проблема має комплексний характер і обумовлена недовірою між бізнесом і владою, складністю податкової системи, проблемами на ринку праці та недоліками у судовій системі. Для подолання цієї проблеми необхідно вжити комплексу заходів, що включатимуть економічні, політичні, правові та соціальні ініціативи. Крім того, важливо враховувати досвід інших країн та розробляти ефективні стратегії детінізації, спрямовані на покращення прозорості, вдосконалення законодавства та збільшення довіри до державних установ.
Список літератури:
1. Варналій З. Шляхи детінізації економіки України та її особливості / З. Варналій // Банківська справа. – 2007. – № 2. – С. 56-66;
2. Бочі А., Поворозник В. Тіньова економіка в Україні: причини та шляхи подолання. – К.: Міжнародний центр перспективних досліджень, 2014. – 128 с. URL: https://icps.com.ua/assets/uploads/files/t_novaekonom_kaukra_ni.pdf
3. Русіна Ю., Золковер А. ВИВЧЕННЯ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ШЛЯХИ БОРОТЬБИ З НЕЮ. Електронний архів КНУТД: Главная страница. URL: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/16902/1/PIONBUG_2020_P137-138.pdf (дата звернення: 11.04.2024).
4. Липчанський, В. О., & Фільштейн, М. В. (2012). Деякі питання боротьби з тіньовою економікою. Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки, (21), 37-39.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter