Педагоги, науковці та практичні психологи постійно шукають нові засоби задля удосконалення педагогічного процесу. Питання дослідження стресостійкості підлітків під час навчального процесу є й актуальними у нас час.
Останні публікації свідчать про те, що рівень депресивного стану серед молоді постійно збільшується. Варто зазначити, що запровадження карантину через COVID-19 та воєнного стану значно ускладнило педагогам ефективну взаємодію з учнями. Таким чином, реалізація корекційно-відновлювальної роботи з підлітками задля здійснення профілактики й зняття депресивних станів є особливо важливими у наш час. Задля запобіганню розвитку депресивних станів слід звернути увагу на позитивну психологію.
Позитивна психологія як окремий новітній напрям виник наприкінці 1990-х завдяки працям таких міжнародних науковців як М. Селигман [8], Е. Динера[7], М. Чиксентмігаї [6]. Основним завданням позитивної психології є зміна підходу досліджень психологів від негативних рис людини до позитивних. Прихильники даної течії вважають, що психологам слід приділяти увагу не тільки тим, хто вже має певні психологічні травми, але й здоровим особам.
Позитивна психологія як наука за М. Селигманом вміщає три основні базиси, а саме:
1.Вивчення суб’єктивних відчуттів (позитивних емоцій) як щастя, натхнення, гордість, вдячність, задоволення, захоплення, співчуття та ін.
2.Виявлення вищих позитивних рис характеру та корисних особливостей як от духовність, любов, гумор, щедрість.
3.Дослідження суспільних інституцій, а саме сім’ї, здорового середовища під час робочого процесу, демократії та ін.
Вищезазначені базиси є важливими для людини задля подолання нею різних негативних станів. Основним предметом для дослідження позитивної психології є виявлення сильних сторін людини [4].
Позитивна психологія вміщає в собі в різну кількість психологічних досліджень і практик, що як наслідок, взаємодіє з біологічними, особистісними та культурними рівнями.
У нашій праці є вкрай важливим дослідження концепції вдячності серед підлітків задля формування стресостійкості. Вдячність як емоційне відчуття відіграє важливу роль у побудові міжособистісних стосунків. Науковці виділяють наступні характеристики вдячності [1]:
1.Пряма та опосередкована вдячність.
2.Етикетна й емоційна.
3.Вмотивана й невмотивована.
4.Вербальна й невербальна.
5.Вдячність іншим людям або вищим силам.
Концепція вдячності закладена в казках для дітей та різних світових релігіях, а також досліджувалась такими міжнародними науковцями як Г. Дитер, Р. Еммонс, Н. Ламберт, М. Маккаллоу та ін.
Г. Фокс зазначав, що особи, які не вміють проявляти вдячність зазвичай є асоціальними. Також проведені дослідження підтвердили, що люди, які часто отримують подяку від інших мають кращий сон та загалом є більш оптимістично налаштованими [3].
Американський науковець М. Селигман вважає, що сучасна психологія занадто орієнтується на жертовності [4]. Людина постає пасивною істотою, яка не відчуває власної відповідальності та зазвичай є безпорадною жертвою обставин та людей. Зусилля сучасних психологів часто спрямовані на підвищення людської самооцінки. Невміння об’єктивно оцінити себе призводить до чисельних депресій, ранньої небажаної вагітності, шкідливих звичок (алкоголь, наркотики, куріння), суїцидальних випадків та насильства. Однак ця теза не є однозначною, адже терористи та управляючі злочинними організаціями зазвичай мають завищену самооцінку [4].
Адекватно використовуючи людське щастя, яке не є вродженим чи доленосним, можна реалізуватися професійно (кар’єрний зріст), приватно (створення сім’ї) та соціально (слугування якійсь спільноті).
Багато хто вважає, що щастя залежить від матеріального благополуччя. Чим більше нових автівок, будинків та грошей, тим щасливішою буде людина. Однак американський соціальний психолог Д. Майерс провів дослідження, яке продемонструвало суперечливі з цією тезою результати. Середньостатистичний дохід американця збільшився вдвічі з 1960 по 1990 роки. Проте відсоток людей, які стали почувати себе щасливішими, значно зменшився. За психологічними критеріями нещасні підлітки живуть саме в добре забезпечених сім’ях.
Це може означати лише те, що люди не знають про психологію вдячності, яка б допомогла бути менш ураженим до стресів.
Олена Зеленська, перша леді України, в одному з дописів для свого Telegram-каналу розповіла, що подяка навколишнім та собі самому допомагає зняти психологічну напругу [2]. За інформацією з допису, учені впевнені, що «дякуючи» людина переживає цілий спектр позитивний емоцій. Те ж саме відчувається й тоді, коли хтось виявляє вдячність навзаєм. Наразі, під час повномасштабного вторгнення, багато людей позбавлені можливості зняти психологічну напругу за допомогою спорту чи медитації. Тому практика вдячності стає у нагоді, наповнює людський організм силою, впевненістю, енергією.
У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я спільно з МОЗ громадська організація «Безбар’єрність» створив серію анімаційних роликів, які присвячені ментальному здоров’ю. Шоста серія називається «Як себе підтримати – практика вдячності» [2].
Професор психології каліфорнійського університету Р. Еммонз впевнений, що завдяки вдячності людина може зменшити будь-який стрес, якої б сили він не був. На думку науковця, відчуття невдоволення перетворює будь-кого на заздрісну, сердиту, пригнічену й роздратовану істоту. Негатив заважає досягти морального спокою [5].
У 2003 році Р. Еммонз з’ясував, що слова подяки відображаються й фізично на людському організмі. Такі люди проявляють більшу активність під час занять спортом, рівень поганого холестерину зменшується, а сон значно поліпшується [5].
Вдячність не є вродженою навичкою, її необхідно набути. Звісно, що оточення, у якому зростає дитина, має сильний вплив на подальше формування особистості, однак кожен може самовдосконалитися. Р. Еммонз радить зосереджуватися на тому, щоб перенаправляти негативні думки в позитивний напрямок [5]. Якщо опускаються руки й здається, що немає виходу з якоїсь ситуації, варто пригадати усе хороше, що зараз є. Підтримка, яка зможе викликати посмішку й привести ментальність у стан спокою. Сюди відноситься наявність хорошої роботи, колективу, підтримка коханої людини, смачна ранкова кава чи прогулянка на свіжому повітрі. Потрібно навчитися дякувати навіть за прості речі.
Американці мають навіть свято, присвячене вдячності, - «День подяки». У цей день родина збирається за одним столом і проговорює, за що вдячна кожному. Однак варто зауважити, що на підлітків таке свято може не вплинути. Хоча психолог Р. Камен вважає, що навіть така бесіда спровокує кращі емоції, ніж чергова сімейна сварка та вияснення стосунків.
Вдячність можна відчувати не лише конкретно до якихось людей. Це стосується й побутових звичних речей, які ми зазвичай не помічаємо. Радість через гарну погоду, теплу ковдру чи смачний сніданок допоможе нашому організму виробити гормон окситоцин, який відповідає за близькі стосунки.
Науки вдячності створена завдяки еволюції, а отже, ми не можемо нехтувати здобутками пращурів. До того ж, ця практика допоможе налагодити фізіологічні процеси в організмі, соціальне й професійне життя.
Список використаних джерел та літератури:
1.Вдячність // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 101—104. — 912 с.
2.Зеленська розповіла про те, як вдячність рятує від стресу [Електронний ресурс] // Укрінформ. – 2023. – Режим доступу до ресурсу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3730033-zelenska-rozpovila-pro-te-ak-vdacnist-ratue-vid-stresu.html.
3.Наугольник Л. Б. Психологія стресу: підручник / Л. Б. Наугольник. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. – 18 - 21 с.
4.Позитивна психологія. [Електронний ресурс] // ПСИХОЛОГІС ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ. – 2005. – Режим 50 доступу до ресурсу: http://psychologis.com.ua/pozitivnaya_psihologiya1.htm
5.Спасибі, Всесвіте! Психологи пояснили, чому важливо вміти бути вдячними [Електронний ресурс] // Українська правда ЖИТТЯ. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://life.pravda.com.ua/society/2016/11/26/220546/.
6.Csikszentmihalyi M., Csikszentmihalyi I.S., eds. Optimal experience: Psychological studies of flow in consciousness. New York: Cambridge University Press, 1988
7.Diener, E., Emmons, R. A., Larsen, R.J., & Griffin, S. (1985). The Satisfaction with Life Scale. Journal of Personality Assessment, 49, 71-75.
8.Seligman Martin Je.P. Novaja pozitivnaja psihologija: Nauchnyj vzgljad na schast'e i smysl zhizni. / Je.P. Martin Seligman; perev. s angl. I. Soluha. – M.: Izdatel'stvo "Sofija", 2006. – 368 s.
______________________________________________________________________
Науковий керівник: Матласевич Оксана Володимирівна, доцент, доктор психологічних наук, Національний університет «Острозька академія»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter