Вантажні автомобілі – складні мобільні транспортні засоби, що використовуються для перевезення сільськогосподарських вантажів.
Вантажні автомобілі повинні відповідати певним експлуатаційним вимогам, що базуються на науково обґрунтованих властивостях та показниках. До цих вимог відносяться насамперед забезпечення високої продуктивності та економічності, виконання всього комплексу сільськогосподарських робіт якісно, у найкращі агротехнічні терміни. Важливе значення мають вимоги агроекологічного характеру, що пов’язані із засміченням атмосфери шкідливими компонентами, які знаходяться у випускних газах двигунів, і впливом ходової частини цих машин на ґрунт. Ходова частина ущільнює ґрунт, що негативно впливає на його родючість та врожайність культур. Тому зниження негативного впливу вантажних автомобілів на ґрунт – одна з найважливіших експлуатаційних вимог.
Продуктивність автомобіля визначається масою вантажу, що перевозиться, чисельністю пасажирів, а також середньою швидкістю руху. У зв’язку з цим вона залежить від потужності двигуна, прохідності, плавності ходу та надійності автомобіля, стану дорожнього покриття, легкості керування та інших факторів, що характеризують умови праці водія [4].
Ефективність народногосподарської діяльності в цілому, окремих галузей, регіонів і підприємств залежить від безперебійної і ритмічної роботи транспорту. Глибока економічна криза, що охопила усі сфери економічного життя й особливо підприємств агропромислового виробництва, призвела до необхідності пошуку нових шляхів організації їх функціонування. Тому питання підвищення ефективності використання автотранспорту в умовах розвитку ринкових відносин є досить актуальними і тісно пов’язані із застосуванням нових форм організації транспортного процесу, удосконаленням прийомів економічного аналізу його роботи, а також розробкою заходів, що забезпечують поліпшення планування і керування виробничою діяльністю автотранспортних підрозділів різного рівня.
Аналіз структури автопарку за різними класифікаційними ознаками показав, що автопарк господарств за терміном служби знаходиться в критичному стані, тому що 79,6% від усієї кількості – автомобілі, що знаходяться в експлуатації більше 10 років [2].
Парк вантажних автомобілів в сільськогосподарських підприємствах в останній час неухильно скорочується, морально старіє, помітно погіршується його використання (через високий рівень зношеності, несвоєчасність ремонту, втрату стимулів до високопродуктивної праці). Тільки за останні чотири роки відзначається поступове скорочення парку вантажних автомобілів по Україні – на 23,7%.
Швидкі темпи старіння автопарку пояснюються тим, що в сучасних умовах підприємства агропромислового комплексу у силу фінансових труднощів практично не поновлюють техніку. Дана проблема вимагає негайного вирішення, тому що при таких темпах старіння рухомого складу через 5…6 років сільськогосподарські підприємства залишаться без транспорту. Крім того, перевага в структурі автопарку автомобілів, термін служби яких перевищує 8 років, знижує оперативність і ефективність транспортного обслуговування основного виробництва .
Автотранспорт аграрного сектора економіки використовується на локальних відстанях – в середньому на 15 км. Ним послуговуються в основному на перевезеннях у межах господарства та району. Господарства здебільшого зорієнтовані на місцеві мережі матеріально-технічного забезпечення та канали збуту продукції, що свідчить про їх недостатню охопленість ринковими механізмами. У деяких господарствах області середня відстань перевезень становить лише 5…8 км, на яких використання автомобільного парку не може бути ефективним [5].
У сільськогосподарських підприємствах автотранспорт відноситься до допоміжних виробництв, за якими не прийнято визначати дохід і їх прибутковість та рентабельність.
Відсутність фактичних даних не дозволила розрахувати і проаналізувати ці показники.
Однак досвід роботи АТП доводить, що вантажні перевезення – це досить прибутковий вид діяльності за умови правильної ефективної організації роботи.
Саме тому сучасною тенденцією оновлення парку вантажних автомобілів сільськогосподарського виробництва є формування останнього на базі сідельних високотонажних тягачів, що дозволяє зменшити час перебування машини в дорозі і, відповідно, шляхові витрати.
Список літератури:
1. Пономарьова Ю.В. Логістика: навч. посіб. / Ю.В. Пономарьова. – К.: Центр навч. літ., 2013. – 192 с.
2. Гуторов О.І. Формування ефективного механізму функціонування логістичних систем сільськогосподарських підприємств / О.І. Гуторов, Н.В. Прозорова // Економіка АПК. – 2013. - №8 – С. 33-38.
3. Вергун М.Г. Проблеми розвитку сільського транспорту / М.Г. Вергун // Економіка АПК. – 2016. – №10 – С. 18-24.
4. Нечипоренко К.В. Проблеми розвитку транспортної логістики сільськогосподарських товаровиробників / К.В. Нечипоренко // Логистика: проблемы и решения №4 (59), 2015, с. 48-51.
5. Вергун М. Г. Проблеми розвитку сільського транспорту / М. Г. Вергун // Економіка АПК. – 2006. – №10 – С. 18-24.
6. Вергун М. Г. Транспортний процес в АПК : навч. посібник / М. Вергун. – Житомир : Вид-во «Житомирський нац. агроекол. ун-т», 2009. – 192 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter