:: ECONOMY :: ПОЛІТИКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ЕКОНОМІКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ :: ECONOMY :: ПОЛІТИКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ЕКОНОМІКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ
:: ECONOMY :: ПОЛІТИКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ЕКОНОМІКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 29

Термін подання матеріалів

23 квітня 2024

До початку конференції залишилось днів 8



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПОЛІТИКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ЕКОНОМІКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ

 
12.07.2023 16:18
Автор: Івах Ярослав Євгенович, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка; Назарчук Олександра Мирославівна, магістр середньої освіти (географія), Львівський національний університет імені Івана Франка
[11. Географічні науки;]

Актуальність теми. Глобалізаційні економічні процеси збільшують економічну і політичну значущість великих світових економік і водночас зменшують соціально-економічні можливості невеликих держав, їхню економічну й політичну самостійність. Практичною опорою глобалістського геополітичного мислення в Західній Європі стали організаційні та управлінські успіхи Європейського Союзу, а в США – зростання військово-політичної й економічної значущості цієї держави разом з широким колом своїх союзників в усіх частинах світу. Сьогодні Західна Європа та США здійснюють підтримку України у сфері безпеки в усіх її вимірах - військово-політичному, економіко-довкільному та гуманітарному, враховуючи безпрецедентну у ХХІ ст. російську агресію. 

Завданням даної статті є обґрунтування тих економічно, політично - географічних передумов, дій в Україні, що будуть мати вирішальне значення в становленні повоєнної України.

Україна належить до великих держав Європи. За площею вона займає перше місце (603,7 тис. км2), тобто майже 10% Європейського субконтиненту (без врахування території Росії). Враховуючи розміри території України та її домінування у північному Причорномор’ї, стає зрозумілою її роль для політико- та економіко-географічних процесів в Європі. Впродовж багатьох століть Русь-Україна перебувала на межі світів і цивілізацій, виконуючи роль бар’єру для агресивних азійських орд.

Політико-географічне положення (ПГП) держави - це її геопросторове відношення до політичних данностей, що перебувають поза нею і мають на неї вплив. Цей вплив може набувати не лише безпосередньо політичного характеру. ПГП відображає вплив на політичні процеси і структури держави не лише зовнішнього політичного середовища, але й природних, екологічних, економічних, соціальних систем.

Геополітика досліджує державну приналежність тієї чи іншої території, земного простору, вплив їхніх конкретних природно-географічних властивостей на державну політику. Вона межує і пов’язана з географією, особливо фізичною. Екополітика досліджує господарські аспекти зовнішнього і внутрішнього політичного становища держави: виходи на регіональні та світові ринки; регіональну економічну політику тощо [10].

Економіко-географічне положення (ЕГП) України характеризує її розміщення щодо географічних об'єктів, які впливають на її економічний стан та можливості розвитку (позитивні та негативні).

Україна має сім сухопутних сусідів першого порядку. Це Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова, росія, Білорусь і трьох морських сусідів: Болгарія, Туреччина, Грузія. Одночасно, Румунія і росія є частково морськими сусідами.

Історично склалося так, що політико-географічне, і ще більше геополітичне, розташування України мало багато негативних аспектів. Однак культурна орієнтація України була, як писав український історик Михайло Грушевський, західною, а географічна – південною (майже усі ріки та їхні басейни мають чорноморсько-азовське спрямування). І ці орієнтації були для України і українців загалом позитивними [2].

Загрози і відповідні геополітичні виклики йшли переважно зі сходу: у XII - XIII ст. від монголо-татарської навали; з XV–XVI ст. - від Московської держави, з XVII - XІХ ст. - від Московського царства і Російської імперії; у XX ст. - від імперської Росії, що мімікрувала в СРСР. Росія була і залишається головним стратегічним противником України. Її постійна загроза, яка перманентно призводила до втрати Україною своєї незалежності та величезних демографічних та економічних збитків (XVII ст. - Переяславська угода, 1917–1920 рр. – більшовицька агресія, 2014-2023рр. - сучасна війна). Остаточно територія сучасної України сформувалася саме в часи СРСР. Більшість областей Західного регіону ввійшли до складу УРСР у 1939 - 45 рр.

Виклад основного матеріалу. До складу Західного соціально-економічного району (ЗСЕР) входить вісім областей: Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська, Волинська, Рівненська, Хмельницька та Чернівецька. Його площа 131,3 тис.км² - 21, 1% території України. Кожен п’ятий житель України проживав в цьому географічному просторі до початку російської агресії, а після окупації великої території України його частка в населенні держави суттєво зросла.

У зв’язку з військовим конфліктом, наймасштабнішим у ХХІ ст., в стабільній Європі, по сусідству з ЄС і НАТО безпрецедентно змінило ПГП та ЕГП України, як країни в цілому, так і окремих її регіонів. Щось схоже в Європі було лише під час І і ІІ світових воєн та конфлікту на Балканах у 1980-их рр.

На ПГП Західного СЕР першочерговий вплив має російсько-українська війна, локалізована зараз переважно на сході України. Фронт простягнувся на 900 км від гирла Дніпра до російсько-українського кордону у Харківській області з максимальною інтенсивністю боїв на південному сході. Тому важливою є військова складова ПГП. Через меншу ймовірність та результативність обстрілів з боку Росії (лише дорогі крилаті або балістичні ракети) логістичні габи для постачання озброєнь та підготовки військ, лікування і реабілітації військовослужбовців оптимально розміщувати у цьому регіоні.

На ПГП всіє України найбільший вплив має перетворення РФ із прихованого колонізатора, який нав’язав Україні неефективні економічні зв’язки і найбільший обсяг товарообігу, в екзестинційного ворога, агресія якого не припиниться при сучасному російському керівництві. Білорусь також пройшла трансформацію від «доброго сусіда» до сателіта Росії і бази розміщення російських військ і, навіть, потенційного агресора.

Ця зміна вже безпосередньо зачепила ПГП Західного СЕР. Його північне прикордоння перетворилося у буферну зону з новоствореними лініями оборони та об’єктами військової інфраструктури Це вплинуло на спосіб життя населення та структуру господарства. І, хоча, Росія найбільш інтенсивно використовує Гомельську і Мінську (Мачулищі) області, але великі військові об’єкти є також у районі Бреста і Баранович, що майже межують із Західним СЕР України.

Певні потенційні загрози можуть існувати на південно-східному кордоні регіону у Чернівецькій обл. Хоча Молдова впродовж останніх двох років впевнено вибрала шлях європейської інтеграції, проте в ній збереглися чималі проросійські сили. Підтримка вступу Молдови до ЄС і НАТО є недостатньою. На півночі Молдови проживає багато українців, які ще в часи СРСР і, навіть, у часи незалежної Молдови піддавалися русифікації (при мовчазній згоді місцевої влади). Саме звідти (м. Бєльці) походить попередній проросійський президент Молдови – І. Додон. В цьому регіоні, як і в Придністров’ї та Гагаузії, російські спецслужби формували «п’яту колону» як проти Молдови, так і проти України [1].

Решта кордонів Західного СЕР - з країнами ЄС і НАТО. Українсько-російська війна виявила приховані інтереси та справжні цінності наших сусідів і партнерів. Хоча, і до подій 2022 р. найважливішим західним сусідом була Польща, але під час війни її роль виросла багатократно, Південний схід Польщі став головним районом військової логістики для забезпечення ЗСУ (особливо район м. Жешув). Через польсько-український кордон йде основний потік озброєнь і боєприпасів, здійснюються всі поїздки високопосадових осіб з Європи та США. Тісна політична та військова співпраця повинна знівелювати давні історичні суперечності та політичні розбіжності ХХ ст. Важливо, що Словаччина, у якій ще донедавна панували проросійські настрої, також твердо стала на бік України [2].

Загалом сприятливою для України є сучасна політика Румунії, яка забула про свої імперські амбіції та бажання відсудити о. Зміїний. Та Румунія не є сильною ланкою НАТО, а її озброєння часто поступаються навіть українському. Окремі маргінальні румунські політики все ж згадують про бажання відновити контроль над Буковиною, Герцою чи Буджаком, але вже ніхто не мріє про «Велику Румунію» до Пд. Бугу. Натомість, сучасне керівництво Угорщини веде проросійську політику і зайняло ворожу позицію щодо України. Угорщина виступає в розріз рішень ЄС і НАТО, блокує співпрацю України з НАТО та економічні санкції ЄС проти РФ. Кордон з Угорщиною є важливою ділянкою для нелегального переміщення українських чоловіків призивного віку.

Всі ці особливості політико-географічного положення та велика частка українського населення у Західному СЕР, робила його проблемним об’єктом для російської агресії. Тому у 2008 - 10 рр. навіть велися таємні переговори про поділ цього регіону між країнами сусідами, що пізніше визнав тодішній міністр закордонних справ Польщі Р. Сікорський.

Економіко-географічне положення (ЕГП) України характеризує її розміщення щодо географічних об'єктів, які впливають на її економічний стан та можливості розвитку (позитивні та негативні). Західний регіон здебільшого зберіг, а багатьох випадках, наростив свої транзитні функції, але переважно у західному напрямі. Припинився транзит на північ (Білорусь) та на схід (росія) за винятком частини транзитних газопроводів та нафтопроводу «Дружба». Унікальний випадок, коли дві країни в умовах масштабної війни зберігають транзитні відносини в інтересах третіх країн (Угорщина, Австрія). В регіоні зосереджена більшість транскордонних автомобільних переходів і майже всі залізничні. Найгустіша в Україні мережа автошляхів (правда різної якості) дозволила сформувати нові маршрути перевезень, що особливо важливо для військових вантажів. Але біля прикордонних переходів існують майже постійні багатокілометрові черги (інколи до 20 - 30 км) із вантажних автомобілів [7].

Залізниця в умовах війни довела свою ефективність для економічної та соціальної безпеки країни. Саме залізниця взяла на себе частину масових вантажів, що раніше вивозились через морські порти, не кажучи вже про евакуацію населення. Тому вже у вересні 2022 році відновлена ділянка залізниці з Рахова до Ділового, яка частково проходить територією Румунії. До осені 2023 року планують відновити пряме залізничне сполучення Варшава - Львів через Раву-Руську. Ймовірно, переведення залізниць на європейську ширину колії також розпочнеться із Західного регіону.

Важливе значення має регіон для об’єднання енергосистеми України з європейською. Колишній Бурштинський енергоострів став важливим елементом цього поєднання. У планах також відновлення потужної лінії (750 КВольт) електропередач від Хмельницької АЕС до м. Жешува.

Хід війни змінюється, оскільки Україна повертає свої території, але російська окупація все ще завдає руйнівних людських та економічних збитків. Оскільки напади і руйнування тривають, безпосередніми пріоритетами є військова допомога, гуманітарна допомога та макрофінансова допомога [4].

Після того як Україна зупинила російську агресію та стала кандидатом в члени ЄС, майбутнє України та Європи зараз переосмислюється. Європі потрібне сміливе бачення нового «Зеленого плану Маршалла» для України [11]. Потрібен амбітний план переоснащення промисловості та економіки України. Це потрібно не лише Україні, а й самому ЄС. Існує необхідність спроєктувати його в дусі реконструкції після ІІ світової війни, щоб відповідати масштабам збитків, завданих російською агресією.

У післявоєнні роки до грудня 1951 року США надали 13 країнам Європи допомогу у розмірі 13,3 млрд. доларів (148 млрд. в цінах 2013 року), більшу частину яких отримали Велика Британія (2,8 млрд.), Франція (2,5 млрд.), Італія та Німеччина (по 1,3 млрд). Поставки із США були направлені на запобігання голоду (надавались у вигляді дотацій), розвиток промисловості (промислове устаткування) та ринку споживання (промислові товари, сировина, мале машинобудування). «План Маршалла» виявився одним з найуспішніших економічних програм в історії [8].

Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) та федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz) закликали до створення міжнародного «Плану Маршалла XXI століття» для повоєнної відбудови України  ( Берлін, 5-та Німецько-українська економічна конференція, 24.10.2022 ). ЄЗК (Європейський Зелений Курс) був офіційно представлений Президентом ЄК Урсулою фон дер Ляєн в Європарламенті 11 грудня 2019 року. Ключовими напрямами ЄЗК є чиста енергія, кліматична дія, будівництво та реновація, стійка промисловість, стійка мобільність, зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття, стійка аграрна політика. 

Ось чому сьогодення потребує «Зеленого плану Маршалла» для України. Насамперед необхідне відновлення промисловості як рушія економіки. Металургійний сектор України, який сильно постраждав від варварської облоги та знищення Маріуполя, потрібно буде відбудовувати з нуля. Нові технології сьогодні дозволяють виробляти сталь за допомогою електроенергії та зеленого водню замість вугілля.

Зелена українська сталь буде використовуватися всією Європою для будівництва вітрових турбін, сонячних електростанцій, нової інфраструктури та транспортних коридорів, високошвидкісних поїздів, громадського транспорту та нового військового та оборонного обладнання для захисту наших кордонів.

Поряд із багатими запасами залізної руди Україна має найбільший потенціал сонячної та вітрової енергії в Європі. За наявності відповідних технологій та інвестицій Україна швидко розширить свій сектор відновлюваної енергетики та стане великим виробником і постачальником зеленої енергії на європейські енергетичні ринки.

Західний регіон України може бути задіяний у виробничих ланцюгах для теплових насосів, обладнання для відновлюваних джерел енергії, акумуляторів, електромобілів, енергоефективних приладів та інших рішень, які нам потрібні, щоб скоротити залежність Європи від імпорту викопного палива та досягти нульового забруднення в найближчі кілька десятиліть.

Російська агресія в Україні та енергетичний шантаж посилили терміновість повної декарбонізації Європи та вимагають від нас прискорити відповідні заходи. Наприклад, підземні газосховища Західної України можуть стати потужним логістичним хабом для майбутньої європейської водневої енергетики.

У нашому баченні майбутнього Зелений план Маршалла дозволить Європі перейти від імпорту російської нафти та газу до децентралізованого місцевого виробництва енергії з відновлюваних джерел та до постачання екологічно чистої електроенергії з України [6]. Щоб досягти ключової мети Європейського зеленого курсу та зробити Європу першим вуглецево-нейтральним континентом, нам потрібно реалізувати Зелений план Маршалла для України протягом цього десятиліття. Саме питання «зеленого» майбутнього було одним з ключових на конференції з відновлення України (Лондон, 21-22.06.2023 ).

Висновки. Підводячи підсумок, можна сказати, що для відновлення повоєнної України необхідно покласти в основу планування регіонального розвитку територіальний підхід із використанням функціональних типів територій. Актуалізувати Державну стратегію регіонального розвитку (ДСРР2027), регіональні стратегії розвитку (РСР), розробити стратегії відновлення територіальних громад і регіонів, що постраждали від війни. Західний регіон отримає пріоритетний вплив на хід відбудови, як найменш постраждалий, розвинений та адаптований до Європи [5].

Стратегічними першочерговими цілями мають бути розвиток Зеленої промисловості, підприємництва, модернізація інженерної, маркетингової та соціальної інфраструктури диверсифікація потенціалу транспортно-логістичної сфери тощо.

Список використаних джерел:

1. Бойко А. Планування регіонального розвитку в Україні. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2017. № 1. С. 19-35.

2. Блій Г., Муллер П., Шаблій О. Географія. Світи, регіони, концепти – Київ: Либідь, 2004. - 738 c.

3. Гринів О. Підприємства, релоковані на Львівщину, найчастіше спеціалізуються на торгівлі та легкій промисловості. URL: https://zahid.espreso.tv/pidpriemstva-relokovani-nalvivshchinu-naychastishe-spetsializuyutsya-na-torgivli-ta-legkiy-promislovosti

4. Драннік А. «Третини економіки у нас більше немає»: вплив війни на регіони України. URL: https://vesti.ua/uk/business-uk/economics-uk/treti-ekonomiki-u-nas-bolshe-net-vliyanievojny-na-regiony-ukrainy

5. Дністрянський М. С. Загострення геополітичних взаємин у період посмодерну та становище України: монографія. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2021. - 154 с

6. Мікула Н. А., Москалюк Н. П. Чинники зближення моделей регіонального розвитку України та ЄС. Регіональна політика Європейського Союзу - К.: КНЕУ, 2016. С. 375-388.

7. Павліха Н. В.,, Кицюк І. В. Управління проектами як інструмент активізації транскордонного співробітництва. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2014. Вип. 3(107). С. 189-199.

8. Попадинець Н. М. Роль стратегічного планування в економічному розвитку регіону. Соціальноекономічні проблеми сучасного періоду України: зб. наук. пр. 2017. Вип. 6(128). С. 16-19.

9. Райнерт Ерік Як багаті країни забагатіли… і чому бідні країни лишаються бідними. – К.: Темпора, 2014. 444 с.

10. Шаблій О. Суспільна географія: у двох кн. Книга перша. Проблеми теорії, історії та методики дослідження – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – 814 с.

11. URL: https://ecopolitic.com.ua/ua/news/yak-zelenij-plan-marshalla-dopomozhe-svitovomu-energetichnomu-perehodu



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ РЕСУРС
30.06.2023 23:02




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.179 сек. / Mysql: 1396 (0.138 сек.)