:: ECONOMY :: СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ РЕСУРС :: ECONOMY :: СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ РЕСУРС
:: ECONOMY :: СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ РЕСУРС
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 30

Термін подання матеріалів

24 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 17



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТРОВ’Я ЯК ГІДРОЛОГІЧНИЙ РЕКРЕАЦІЙНИЙ РЕСУРС

 
30.06.2023 23:02
Автор: Ковтуник Інна Іванівна, кандидат географічних наук, старший викладач кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський
[11. Географічні науки;]


Особливою для розвитку курортної галузі на території Хмельницької обл. є та зона Придністров’я, яка виходить до р. Дністер. Вихід на поверхню крутих південних схилів тепломістких вапнякових субстратів у даній зоні Придністров’я обумовлює виникнення мікрокліматичних умов, які за своїми характеристиками наближаються до степових або, навіть, до середземноморських, що сприяє розвитку рекреації [1, с. 238].

В зоні Придністров’я особливо виділяється підзона – Середнє Придністров’я. Середнє Придністров’я займає вигідне місце серед потенційних курортних районів країни. В цьому районі знаходяться надзвичайні за красою території, які відрізняються унікальністю природних ландшафтів, яскравим прикладом поєднання живописного ландшафту та відпочинку на воді є Дністровська рів’єра.

Дністровська рів’єра – це місцина, де р. Смотрич (притока р. Дністер) безпосередньо впадає в р. Дністер. Дане місце називають устям, звідси і назва села, на території якого знаходиться курорт Дністровська рів’єра [2, с. 52].

Устя – село в Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам’янець-Подільського району Хмельницької обл. Площа с. Устя становить 1,196 км.² Населення складає 529 осіб.

Історія с. Устя є надзвичайно цікавою. Колись воно було с. Мукша, за назвою місцевої р. Мукша, яка протікає неподалік від м. Кам’янця-Подільського. Сама р. Мукша, імовірно, названа за іменем богині Мокоші (в той час поклонялися давнім богам), припускають географи. Адже долина р. Дністер була заселена людьми ще з часів раннього палеоліту. Цьому факту сприяв особливий, схожий до середземноморського, мікроклімат, родючі землі, придатні для землеробства і скотарства, ріка, багата рибою. Існує легенда про підземний хід, що зв’язував між собою печери на правому березі р. Мукші з с. Устя.

Пізніше с. Устя називалося Устям Дністровим та Устям Смотрицьким.

За радянських часів с. Устя було місцем побудови дач працівників м. Кам’янця-Подільського, в основному, наукових і освітніх закладів, а також місцевих заводів [3, с. 112].

З кінця XIX ст. і до вересня 1939 р. ці місця були олюбленими місцями відпочинку поляків, угорців та австрійців.

З давніх часів р. Дністер була судноплавною і століттями відігравала роль головної транспортної артерії, яка зв’язувала Прикарпаття та Пониззя з Балканами та Близьким Сходом. У ті часи з півдня Дністром доставлялися античний посуд, тканини, вироби з металу й інші товари, а племена, що проживали на території Подністров’я вивозилися зерно, шкіру, хутро та інше.

Список використаних джерел:

1. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. 395 с.

2. Геренчук К. И. Природа Хмельницкой области. Львов: Вища школа, 1980. 152 с.

3. Ковтуник І. І. Рекреаційні ресурси Хмельниччини. Хмельниччина туристична: історико-культурні, природно-географічні та економічні аспекти розвитку: колект. монографія. Випуск 1. Кам’янець-Подільський, 2015. С. 98-119.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ПОЛІТИКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ЕКОНОМІКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ
12.07.2023 16:18




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.214 сек. / Mysql: 1425 (0.165 сек.)