Проблеми втрати та надбання духовності – це питання, що є актуальними для сьогодення, часу військової агресії російських загарбників в Україні.
Різні аспекти духовності, підходів до розуміння і вивчення духовного потенціалу особистості, духовної кризи, духовної бідності, їх чинників та особливостей прояву були предметом розгляду як українських так і зарубіжних вчених (Боришевський М. Й., 2010; Кириленко Т.С., 2014; Помиткін Е.О., 2005; Титаренко Т.М., 1998; Савчин М.В., 2010; Emmons R.A., 2005; Heszen-Niejodek, I., & Gruszczyńska, E. (2004); K. Skrzypińska, J Różycka (2011) та ін. Також у дослідженнях Kateri McRae, Ochsner KN, Mauss IB та ін. (2008) вказується, що переосмислення сенсу життя і пріоритетів у жінок та чоловіків відбувається по-різному. Зокрема, емоційна реактивність жінок часто ускладнює цей процес, натомість чоловіки без зайвих емоцій раціональніше переусвідомлюють свої життєві перспективи.
На наш погляд, суттєвим акцентом в дослідженні духовності виступає зосередження на проявах духовної кризи в час випробувань, зокрема на статевих тенденціях, оскільки це може бути важливим для надання психологічної допомоги та організації психологічного супроводу.
В проведеному пілотажному дослідженні цього аспекту прийняло участь 50 осіб віком від 24 до 68 років, з них – 40 жінок, 10 – чоловіків.
Дослідники С. Гроф, Х. Гроф (2017), вважають, що найбільш вдало символізує духовну кризу зміст її складових: «загроза» і «можливість», виходячи з цього духовна криза сприймається ними як складна стадія духовного розвитку людини, яку людині необхідно подолати і отримати в результаті духовне зцілення та перейти на вищий рівень свідомості.
Для аналізу провів духовної кризи використано методику Діагностика духовної кризи» Л.В. Шутової та А.В. Лящук. Отримані результати свідчать про наявність переживання духовної кризи у всіх опитаних. Усі опитані тією чи іншою мірою переживають духовну кризу. Аналіз типів кризи та рівня переживання духовної кризи можна зазначити наступним чином: за прогресивним типом – 20%, за регресивним – 42% (найбільше у вибірці), за стагнаційним – 4% респондентів, пікова криза спостерігається у 28% опитаних; низинна – у 6%.
Високий рівень відчуття духовної кризи виявлено лише у 2%, середній – у 92% респондентів, низький рівень виявлено у 6%;
Напруженість переживання екзистенційного вакууму відсутня лише у 2% респондентів, у 90% опитаних вона – на середньому рівні, у 8% - на високому рівні.
У минулому, за оцінкою респондентів, лише 12% не переживали духовну кризу, 78% визначають переживання духовної кризи як середні, 10% - мають високий ступінь прояву духовної кризи.
У теперішньому часі відчуття духовної кризи відсутнє лише у 6% респондентів, середня мірність духовної кризи присутня у 92%, висока лише у 2% респондентів.
У майбутньому відсутність духовної кризи прогнозує для себе 24% респондентів, 2%, за прогнозами досліджуваних, переживатимуть високий рівень духовної кризи, 74% визначають для себе середню мірність переживання духовної кризи.
З усієї вибірки лише у 6% респондентів переживання духовної кризи практично відсутнє за всіма показниками методики.
Ми поділили респондентів на 2 групи залежно від статі. До першої групи ввійшли респонденти жіночої статі (n=40), до другої групи респонденти чоловічої статі (n=10). Показники внесені до табл. 1.
Таблиця 1
Особливості показників духовної кризи за статевою приналежністю.
Дослідження показало, що вираженість духовної кризи спостерігається у обох груп, але у жінок цей параметр вищий, ніж у чоловіків на 11%. Напруженість переживання екзистенційного вакууму присутнє у середніх показниках: для жінок – 53%%, для чоловіків значення нижче – 38%. Показники по тенденціям: низинна, прогресивна, стагнаційна більш-менш однакові. Коефіцієнти часової мірності духовної кризи у жінок вищі, ніж у чоловіків. Але, разом з цим, у жінок виявлено регресивну тенденцію, що вказує на зниження проявів духовної кризи. Жінки мають усвідомлену мету життя та оптимістичніше дивляться у майбутнє. У чоловіків спостерігаємо пікову тенденцію, яка може вказувати на негативне переживання емоційного стану або розчарування у житті на даний момент.
Отримані тенденції свідчать про необхідність дослідження статевих відмінностей переживання духовної кризи як перспективного напрямку вивчення проблеми духовності.
Список використаних джерел:
1.Grof, C., & Grof, S. (2017). Spiritual emergency: The understanding and treatment of transpersonal crises. International Journal of Transpersonal Studies, 36 (2).https://doi.org/10.24972/ijts.2017.36.2.30
2.Heszen, Irena & Gruszczyńska, Ewa. (2004). Wymiar duchowy człowieka, jego znaczenie w psychologii zdrowia i jego pomiar [Spirituality as a human dimension: Importance in health psychology and measurement].. Przegląd Psychologiczny. 47. 15-31.
3.McRae K, Ochsner KN, Mauss IB, Gabrieli JJD, Gross JJ. Gender Differences in Emotion Regulation: An fMRI Study of Cognitive Reappraisal. Group Process Intergroup Relat. 2008 Apr;11(2):143-162. doi: 10.1177/1368430207088035. PMID: 29743808; PMCID: PMC5937254.
4.Боришевський М.Й. Дорога до себе. Від основ суб'єктності до вершин духовності : монографія / М.Й. Боришевський. – К. : Академвидав, 2010. – 416 с.
5.Кириленко Т. С. Психологічний аналіз описів розуміння духовності особистості / Т. С. Кириленко // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. - 2014. - Вип. 2. - С. 98-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apspp_2014_2_16.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter