Актуальність: Невиношуванням вагітності називають її мимовільне переривання в терміні від зачаття до 37 тижнів. Це багатофакторна патологія, яка призводить не лише до втрат вагітності, а й до захворюваності та смертності дітей раннього віку, стає причиною інвалідності, порушення психомоторного та фізичного розвитку дитячого населення. Збільшення госпіталізації новонароджених, у зв’язку з недоношеністю, створює значне економічне навантаження на сім’ї та навантаження на системи охорони здоров’я, підвищує ризик розвитку психологічних та психічних розладів у суспільстві.
Мета роботи: Виокремити фактори ризику, які при поєднаній дії провокують невиношування вагітності.
Матеріали та методи: Під час проведення наукового дослідження було сформовано дві вибірки жінок, де дослідна група включала 403 жінки після самовільного переривання вагітності, передчасних пологів чи із загрозою невиношування; а у контрольну групу було відібрано 402 жінки із фізіологічним перебігом вагітності та породіллі з доношеною вагітністю. Усі учасниці заповнювали ідентичні опитувальники, на основі аналізу яких було досліджено фактори ризику, які могли би мати несприятливий вплив на перебіг вагітності. У роботі застосовано соціологічний метод, а також методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу, метод парної кореляції та логістичної регресії.
Результати: В процесі опитування було зібрано інформацію про чотири групи чинників ризику, а саме соціальні, біологічні, екологічні та медико-організаційні. На основі власного досвіду та даних літератури було відібрано 32 значущі чинники. При попарному кореляційному аналізі зазначених чинників з фактом невиношування вагітності, максимальне значення коефіцієнта кореляції було 0,28 (р<0,01). Відсутність середньої сили чи сильного зв’язку поміж ознаками стало підставою для застосування нами методу логістичної регресії. Методом покрокового виключення Вальда недостовірних ознак для подальшої розробки профілактичної моделі було виокремлено 14 найбільш значущих чинників.
Соціальні та поведінкові фактори включали: сімейний статус, емоційна перенапруга/стрес, вживання вина, тривала робота біля комп’ютера, вживання препаратів йоду в дозі 200 мкг на добу протягом вагітності.
Чотири з виокремлених чинників мали інфекційну природу: герпес 1 типу, хламідійна інфекція, COVID-19, бактерійні тонзиліти.
З екстрагенітальної патології доведеними були: ендокринна дисфункція по типу цукрового діабету І типу, а також аутоімунний тиреоїдит та алергічний риніт/синусит.
До медичних-організаційних факторів ризику було включено запліднення шляхом штучної інсемінації та проведення першого ультразвукового/біохімічного скринінгу.
Опрацьована модель достовірна з вірогідністю р<0,01.
Висновки: За результатами дослідження було встановлено найбільш значущі фактори ризику, які будуть використані у процесі розробки персоніфікованої ризик-орієнтованої моделі попередження невиношування вагітності.
Використана література
1.Tietzmann MR, Teichmann PDV, Vilanova CS, Goldani MZ, Silva CHD. Risk Factors for Neonatal Mortality in Preterm Newborns in The Extreme South of Brazil. Sci Rep. 2020 Apr 29;10(1):7252. doi: 10.1038/s41598-020-64357-x. PMID: 32350375; PMCID: PMC7190611.
2.Gutor TG, Zaremba NI, Kovalska OR, et al. Comparative analysis of the main social health determinants of life expectancy and infant mortality in Ukraine and Poland. Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland : 1960). 2021 ;74(3 cz 2):750-755. PMID: 33843648.
3.Xu G, Wu Y, Yang L, Yuan L, Guo H, Zhang F, Guan Y, Yao W. Risk factors for early miscarriage among Chinese: a hospital-based case-control study. Fertil Steril. 2014 Jun;101(6):1663-70. doi: 10.1016/j.fertnstert.2014.02.013. Epub 2014 Mar 22. PMID: 24666755.
4.Timchenko N., Gutor T. (2022). Dynamics of miscarriage among the female population of fertile age in Ukraine and in Lviv region in 2014-2021. Acta Medica Leopoliensia, 27(3-4), 72-86.
5.Berger R, Rath W, Abele H, Garnier Y, Kuon RJ, Maul H. Reducing the Risk of Preterm Birth by Ambulatory Risk Factor Management. Dtsch Arztebl Int. 2019 Dec 13;116(50):858-864. doi: 10.3238/arztebl.2019.0858. PMID: 31931955; PMCID: PMC6970314.
6.Cobo T, Kacerovsky M, Jacobsson B. Risk factors for spontaneous preterm delivery. Int J Gynaecol Obstet. 2020 Jul;150(1):17-23. doi: 10.1002/ijgo.13184. PMID: 32524595.
7.Rossen LM, Ahrens KA, Branum AM. Trends in Risk of Pregnancy Loss Among US Women, 1990-2011. Paediatr Perinat Epidemiol. 2018 Jan;32(1):19-29. doi: 10.1111/ppe.12417. Epub 2017 Oct 20. PMID: 29053188; PMCID: PMC5771868.
Науковий керівник: Гутор Тарас Григорович, кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter