:: ECONOMY :: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІСЦЕВИХ РЕФЕРЕНДУМІВ В УКРАЇНІ :: ECONOMY :: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІСЦЕВИХ РЕФЕРЕНДУМІВ В УКРАЇНІ
:: ECONOMY :: ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІСЦЕВИХ РЕФЕРЕНДУМІВ В УКРАЇНІ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 27

Термін подання матеріалів

22 лютого 2024

До початку конференції залишилось днів 2



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІСЦЕВИХ РЕФЕРЕНДУМІВ В УКРАЇНІ

 
12.12.2022 19:52
Автор: Молодецька Дар`я Юріївна, здобувач вищої освіти, Донецький національний університет імені Василя Стуса
[5. Юридичні науки;]

Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення, що передбачено чинним законодавством України.

У Конституції України є низка статей, які безпосередньо стосуються місцевого референдуму, зокрема, стаття 38: «Громадяни мають право брати участь…у всеукраїнському та місцевих референдумах…»), стаття 69:  «Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії»; стаття 92 пукнт 20: «Виключно законами України визначаються … організація і порядок проведення виборів і референдумів); стаття 143: «Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування…забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів…» [4], проте, організація  та проведення місцевих референдумів вимагає окремого регулювання на законодавчому рівні, а відсутність відповідного закону в Україні обумовлює актуальність дослідження цього питання.

Враховуючи наявність у парламенті держави проектів закону щодо врегулювання зазначеної проблеми, хотілося б зупинитися на окремому аспекті досліджуваного інституту, а саме вимог щодо формулювання питань, які можуть виноситися на розгляд місцевого референдуму. …» [1,с.5]

Погоджуємось із думкою дослідників, що воно має бути ясним; не повинно вводити в оману; не повинно наводити на відповідь; виборці повинні бути поінформованими про наслідки референдуму і мають бути здатними відповісти на поставлене питання виключно «так» / «ні» або залишити бюллетень незаповненим [2,с.4]. Слушними є також думки вчених, що питання можуть бути провокативними, які розколюють націю, чи популістськими тощо (наприклад, щодо скасування пільг для депутатів; щодо нагородження посмертно державними нагородами певних історичних осіб, хоча й важливих для історії України, але які викликають суперечливі почуття; щодо надання статусу державної мови якійсь іншій мові, окрім української тощо) [3, с.2]. 

До того ж вважаємо доцільним закріпити в майбутньому законі вимогу щодо неможливості виносити на розгляд місцевого референдуму більше двох питань одразу, оскільки йдеться про прийняття рішень із найважливіших питань місцевого значення, тому до їх вирішення варто підходити виважено, обгрунтовано і відповідально. На нашу думку, більша кількість питань, з одного боку, буде дещо знижувати значущість цієї найважливішої форми народовладдя, з іншого – певним чином може розпорошуватися увага щодо актуальних проблем місцевого життя, з`явитися відчуття «легкого» вирішення будь-якого питання і зніцінення важливості прийнятого рішення. …» 

Отже, інститут місцевого референдуму є не лише важливою формою народовладдя, але й впливовим інструментом вирішення певних суперечок та непорозумінь між громадою та відповідними органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Він може бути ефективним саме у випадках, коли відповідна рада не може чи не хоче прийняти суспільно-значиме рішення, як спосіб розв`язання конфлікту представників більшості та опозиції та можливість досягти певної згоди між сторонами.

Враховуючи досвід інших країн, законодавцю варто передбачити не імітацію залучення громадян до участі у суспільно-політичних процесами, а забезпечити реалізацію рішень місцевого референдуму та унеможливити використання цього інституту представниками певних політичних сил чи груп впливу для підняття своїх рейтингів або перенесення відповідальності прийняття рішень на громадян, що зможе підвищити рівень політичної культури українців та дасть реальну можливість безпосередньої участі у вирішенні місцевих проблем своїх громад. …» 

Також важливим є використання досвіду демократичних зарубіжних країн щодо чіткого визначення переліку питань, які виступають в якості предмету місцевого референдуму, зокрема, ті, які стосуються змін адміністративно-територіального устрою; назв населених пунктів; прийняття основних нормативно-правових актів муніципалітетів (концепцій, стратегій розвитку); розпорядження муніципальною власністю і т.і.

Список використаних джерел:

1. Гультай Б.В. Тенденції розвитку конституційно-правового регулювання проведення місцевих референдумів в Україні. Конституційне право. Муніципальне право 2022. №2.С.1-6.

2.Бодрова І.І. (2012). Проблеми правового регулювання інституту місцевих референдумів в Україні. Державне будівництво та місцеве самоврядування.2012. № 8 С.1-13.

3. Желнін В.Є.(2021). Проблеми реалізації безпосередньої демократії в Україні в контексті всеукраїнського та місцевих референдумів. Юридичний науковий електронний журнал.2021 №3 С.1-5.

4.Конституція України від 28 червня 1996 року. 254к/96-В. Відомості Верховної Ради України.1996. Ст.38,69,70,92,143

________________

Науковий керівник: Щебетун Ірина Степанівна, к.ю.н., доцент, Донецький національний університет імені Василя Стуса

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ
20.12.2022 17:34
ЩОДО ПРАВОВОЇ ОСНОВИ ОРГАНІЧНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
15.12.2022 15:27
УЧАСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СТВОРЕННІ НАЛЕЖНИХ ПЕРЕДУМОВ РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ СТРУКТУР: ДОСВІД ФРАНЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ
13.12.2022 11:33




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.186 сек. / Mysql: 1338 (0.142 сек.)