В сучасних економічних умовах підприємства торгівлі все частіше зустрічаються з складними викликами, що спричиняються неочікуваними змінами зовнішнього і внутрішнього середовища. Протягом останніх років, окрім звичних макроекономічних коливань, цей список поповнили такі явища, як пандемія корона вірусу, військова агресія з боку росії, тощо. В умовах кризової ситуації більшість підприємств стикались з порушенням стабільної роботи ланцюгів поставок, неякісним виконанням своїх зобов’язань контрагентами, втратою налагоджених каналів збуту, загальним зниженням попиту, втратою прибутку за рахунок коливань курсу на валютному ринку, тощо. Зокрема падіння промислового виробництва у квітні 2020 року до квітня 2019 року становило 16,2%, у травні – 12,2% та у червні – 5,6% відповідно. Значно більш відчутним було падіння у сфері перевезень: вантажообіг у квітні скоротився на 27,2%, у травні – на 26% та у червні – на 18,3% відповідно; пасажирообіг у квітні скоротився на 95,9%, у травні – на 92,3% та у червні – на 72% відповідно. Але уже на початку 2021 року ситуація значно покращилась, зокрема, обсяги промислового виробництва стабілізувались, а зменшення вантажообігу за перші два квартали 2021 становило лише 4,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. [1]
Внутрішня торгівля неодноразово підпадала під вплив жорстких карантинних обмежень в умовах пандемії COVID-19. Водночас, вона демонструвала свою мобільність та гнучкість в складних умовах кризових років. Сфера роздрібної торгівлі у 2020-2021 роках характеризувалась значною нестабільністю. Зокрема, в квітні 2020 року падіння обсягів обороту досягло 10% в порівняні з відповідним періодом попереднього року.[1] Не зважаючи на подальшу стабілізацію ринку за рахунок зміни стратегії діяльності підприємств ринкові умови продовжували генерувати нестабільність, що особливо помітно в перших кварталах 2021 року. В третьому кварталі роздрібний сегмент ринку став драйвером економічного відновлення, попри складні умови для всього світу, обумовленні, зокрема, продовженням пандемії COVID-19. Відповідна динаміка підтримувалася за рахунок реалізації відкладеного споживчого попиту, його переорієнтації на внутрішній ринок, зростання реальної заробітної плати, а також завдяки пристосованості та гнучкості галузі, підсилених здобутим у березні-квітні досвідом роботи в умовах жорстких карантинних обмежень.
Рис.1
Джерело: складено автором за [1]
Варто зазначити, що зустрівшись з новою кризою через повномасштабну військову агресію підприємства торгівлі змогли адаптуватися швидше, ніж до кризи, викликаної пандемією. Так, наприклад, загальна кількість працюючих торговельних об'єктів склала майже 80% від загальної кількості, до початку війни, а загалом впродовж 5 місяців війни, було зареєстровано 80 121 суб’єкт господарювання. Одним з лідерів був вид економічної діяльності 47.11 — Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (4 151підприємств), що на 29% більше ніж у відповідний період 2020 року [3].
Окупація частини України, фізичне знищення основних засобів, перекриття ключових транспортних потоків вимагають швидкої і радикальної перебудови діяльності підприємств, особливо підприємств торгівлі, мають набути широкого використання рідкісні і принципово нові управлінські практики, наприклад кооперація підприємств конкурентів в межах однієї галузі (спільне використання приватної логістичної мережі), радикальна зміна мережі постачальників і логістичних маршрутів (відмова від морських перевезень на користь залізничних). Нова стратегія управління має показати себе ефективною, оскільки з її допомогою можна мінімізувати негативний вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на результати діяльності підприємства. І таким чином можна констатувати, що саме сфера торгівлі одна з перших успішно трансформувалась для успішної роботи в умовах кризової ситуації, фактично є основним драйвером пост-кризового відновлення економіки.
Література:
1. Державна служба статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
2. Єрмакова Я. Відвойовані позиції: скільки магазинів втратили провідні торговельні мережі за півроку війни (інфографка) [Електронний ресурс] / Я. Єрмакова, К. Симоненко. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://rau.ua/novyni/vtratili-magaziniv-merezhi-rau-6/
3. Український бізнес в умовах війни: аналітика стану за п’ять місяців [Електронний ресурс]. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://cid.center/ukrainian-business-in-the-conditions-of-war-analysis-of-the-situation-for-five-months/
____________________
Науковий керівник: Бай Сергій Іванович, доктор економічних наук, професор, Державний торговельно-економічний університет, м. Київ
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter