З моменту виникнення процесу глобалізації відбуваються значні зміни у економічному середовищі світу. Становлення фінансової глобалізації як інструменту об’єднання міжнародної економіки ї політики є вже незворотним процесом, який необхідно контролювати. Тому доцільно буди розглянути не тільки процес фінансової глобалізації, але і визначити її наслідки, щоб уникнути тих процесів, які можуть негативно вплинути на світову економіку в цілому.
Глобалізація поширилася у в усіх значних сферах (економічна, технологічна, міжнародна, соціальна, політична) світового становища, але найбільше вона вплинула на фінансовий сектор. Фінансова глобалізація як складова економічної глобалізації об’єднує та створює залежність фінансово-економічних відносин між резидентами та нерезидентами. Цей взаємозв’язок виникає у процесі акумулювання фінансових активів, які класифікуються у рамках окремих функціональних інвестицій, а також усіх тих змін, що відбулися з ними в результаті фінансових операцій.
В останні десятиліття фінансовий ринок почав розвиватися окремо від реальної економіки за рахунок власних джерел. Через це держава втрачає контроль над приватним капіталом, який впливає на світову економіку. Рух капіталу без контролю держави спричинив вхід міжнародних кредиторів та позичальників на національні ринки капіталу, та зниження трансакційних витрат. Фінансова глобалізація вплинула і на темпи зростання конкуренції серед кредиторів та позичальників на міжнародних фінансових ринках завдяки вигідним напрямкам вкладення капіталу транснаціональними фінансовими організаціями та потребі у великих обсягах фінансування споживачів. Послаблення законодавчого розподілу інвестиційного та комерційного банківського бізнесу сприяло конвергенції міжнародних фінансових ринків. Інвестиційний ринок став більш безпечним завдяки переоцінці видів ризиків, тим самим це дало підприємцям та інвесторам ефективно та раціонально розміщувати вклади.
Глобалізація дедалі більше впливає на фінансові системи країн світу, зокрема фінансову систему України, що підтверджується зростанням індексу глобалізації (KOF Globalisation Index) протягом останніх років. Статистика показує 50 кращих країн за індексом глобалізації в 2021 році. У 2021 році Нідерланди були найбільш глобалізованою країною світу, за нею йдуть Швейцарія та Бельгія. На наступні місця вийшли Швеція, Великобританія, Німеччина, Австрія, Данія, Фінляндія та Франція. Перші неєвропейські країни – Канада на 16-му місці, Сінгапур – на 19-му та США – на 24-му Україна – на 44 місці. Аутсайдери рейтингу – Росія та Коста-Рика [1].
Але позитивний вплив фінансової глобалізації може спричинити і негативний ефект. До таких негативних наслідків можна віднести [2]:
- загострення конкуренції між світовими центрами, з порушенням норм міжнародного права і застосуванням силового тиску;
- посилення значення наднаціональних утворень та впливу ТНК;
- зміни у інвестиційній політиці. Через швидке впровадження великої кількості можливостей на інвестиційному ринку збільшилася кількість компаній та бірж, що ускладнило аналіз ринку. Через відсутність контролюючого міжнародного органу пішло зниження щодо виконання своїх обов’язків позичальника та інвестора;
- зростання світової заборгованості країн за зовнішніми запозиченням. Цей наслідок можна подивитися на прикладі показників України (Таблиця 1);
- зниження регулювання фінансів країни, що призводить до нестабільної економіки та помилкових рішень;
- загалом нестабільність міжнародних фінансів, яка може призвести до кризи.
Таблиця 1
Динаміка валового зовнішнього боргу і ВВП України (млн. дол. США)
 За даними [3]
Таким чином, фінансова глобалізація як об’єктивний процес є результатом поглиблених фінансових зв’язків країн, лібералізація цін та інвестиційних потоків, створення глобальних транснаціональних фінансових груп і справляє подвійний вплив на розвиток фінансової системи. Гарантом забезпечення безпеки в умовах глобалізації на всіх рівнях повинна виступати держава, а узгодженість і системність державної економічної політики є основою подальшої деталізації інструментів і методів організаційно-економічного механізму протидії проявам відтоку фінансових та інших ресурсів.
Список використаних джерел:
1. Top 50 countries in the Globalization Index 2021. URL: https://www.statista.com/statistics/268168/globalization-index-by-country/
2. Глобальна економіка : навч. посіб. / О. В. Довгаль, У. Я. Андрусів, О. В. Ткаліч, О. С. Павленко. – Івано-Франківськ: ФОП Cупрун В.П., 2019. 262 с.
3. Валовий борг України URL: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/foreigndebt/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter