Розвідка виникла практично одночасно із зародженням людини, ще первісні люди здійснювали «таємне обстеження зі спеціальною метою», намагаючись захистити себе від нападу ворогів або хижих звірів. Уміння таємно дізнатись про наміри ворогів і уникнути небезпеки і є складовою частиною поняття «розвідка». Економічна розвідка в якості невід'ємного компоненту історичного розвитку еволюціонувала у відповідності до рівня розвитку науки і техніки. В сучасних умовах у всіх країнах світу існують спеціальні підрозділи по захисту інтересів компаній, в тому числі і конкурентна розвідка. Предметом конкурентної розвідки є реальні та потенційні конкуренти, а основна мета – використання отриманої інформації для досягнення конкурентних переваг [1, с. 36].
Суб’єкти господарювання є активними користувачами послуг конкурентної розвідки. Згідно існуючих даних, 82 % великих підприємств і більше 90 % глобальних компаній зі списку Forbes 500 регулярно звертаються до конкурентної розвідки з метою прийняття рішень та управління ризиками [2]. Послугами конкурентної розвідки є такі компанії як: «Motorola», «Xerox», «AT & T», «Levi Strauss (Levi`s)», «IBM», «Intel», «Procter&Gamble» та «Samsung», які досліджуючи інформацію про сильні та слабкі сторони конкурентів, підвищують власну конкурентоспроможність. Економічна розвідка національного рівня стосується не тільки бізнесу, а використовується всіма розвиненими країнами світу для отримання інформації розвідувального змісту за рахунок отримання від співробітників служб конкурентної розвідки бізнесових структур інформації. Крім того, у необхідних випадках служби економічної розвідки національного рівня діляться з корпоративним сектором інформацію, яка дозволяє приватним транснаціональним структурам підвищувати свою конкурентоспроможність на світових ринках.
Наприклад, державні спецслужби Великої Британії та Німеччини вимагають забезпечити для них законодавчі передумови стеження в Інтернеті та комунікаційних мережах на тому ж рівні, який існує в США. Федеральна розвідувальна служба Німеччини (Bundesnach richtendienst – BND) за прикладом американських колег розширює спостереження за інтернет-простором. Німецький закон «Про обмеження таємниці листування, а також поштового, телеграфного та іншого електрозв’язку» (закон G10) дозволяє BND перевіряти до 20 % повідомлень і з’єднань між Німеччиною та іншими країнами, а сучасні комп’ютерні й серверні потужності дають змогу BND обробляти тільки 5 % телефонних дзвінків, повідомлень електронною поштою, обговорень у Facebook і бесід через Skype [3]. Україна також має вдосконалювати законодавство, що санкціонує стеження та зняття інформації у Мережі.
Література:
1. Керницький І. С. Конкурентна розвідка підприємств: курс лекцій / І. С. Керницький, З. Б. Живко, М. І. Копитко. – Львів: Ліга-Прес, 2015. – 388 с.
2. Колосок А. М. Конкурентна розвідка як елемент комплексної системи фінансово-економічної безпеки підприємства / А.М. Колосок, О.В. Скорук, І.Я. Блеянюк // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2017. – N 14. – С. 394-398.
3. Kuz`min O.Ye., Horbal` N.I. Upravlinnya mizhnarodnoyu konkurentospromozhnistyu pidpry`yemstva: pidruchny`k [Managing the international competitiveness of an enterprise: textbook]. – L`viv: Kompakt-LV, 2005. – 304 s. (in Ukrainian).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter