:: ECONOMY :: ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ І МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИ ПОРУШЕННІ МІЖНАРОДНИХ ПРАВОВИХ НОРМ :: ECONOMY :: ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ І МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИ ПОРУШЕННІ МІЖНАРОДНИХ ПРАВОВИХ НОРМ
:: ECONOMY :: ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ І МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИ ПОРУШЕННІ МІЖНАРОДНИХ ПРАВОВИХ НОРМ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 7



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ЕКОНОМІЧНІ САНКЦІЇ І МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИ ПОРУШЕННІ МІЖНАРОДНИХ ПРАВОВИХ НОРМ

 
28.11.2019 21:18
Автор: Доценко Олена Юріївна, кандидат економічних наук, доцент, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»; Савчук Дар’я Русланівна, магістр, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
[Секція 8. Світова економіка та міжнародні відносини;]

Економічні санкції можуть бути визначені як обмежувальні заходи економічного характеру, застосовувані країною або групою країн до іншої країни або групи країн з метою змусити уряди цих країн змінити свою політику. Санкції можуть виражатися у повній або частковій забороні імпорту товарів із цих країн, експорту товарів до цих країн, а також в обмеженні фінансових операцій – включаючи транскордонні розрахунки та інвестиції, – з даними країнами.

Застосування економічних санкцій має на меті чинити тиск на певну державу з тим, щоб змусити її уряд припинити допущені порушення і прийняти рішення різного рівня значущості. До таких рішень може відноситися виведення військ з окупованих територій, приєднання до міжнародного договору, припинення практики порушення прав людини тощо.

У міжнародно-правових документах немає конкретного переліку економічних санкцій, оскільки кожен випадок їх застосування вимагає індивідуального розгляду. В Статуті ООН немає понять «економічні санкції» або «ембарго», але у статті 41 Статуту згадується «повна або часткова перерва економічних відносин, залізничних, морських, повітряних, поштових, телеграфних, радіо- або інших засобів сполучення, а також розрив дипломатичних відносин» [1], що в цілому відповідає поширеним уявленням про санкції. Також, існують певні статті Закону України, що передбачають обмеження діяльності інших країн у разі порушення міжнародного права. Так, наприклад, стаття 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає застосування як повної заборони (повного ембарго), так і часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю, позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режим, впровадження спеціального мита, режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій і встановлення квот та інші заходи [2].

Ефективність економічних санкцій є дещо обмеженою в умовах економічної глобалізації. Причиною такої обмеженості є те, що економічний ефект від застосування санкцій позначається на населенні країни-об'єкта, а не на її політичній еліті, яка приймає рішення. При демократичному устрої суспільства сигнал про падіння життєвого рівня населення буде трансльований в політичні еліти і, можливо, здобуде відповідну реакцію. У більш авторитарних політичних системах, еліта залишається поза впливом санкцій і може на них не зреагувати.

В Україні проблема полягає в тому, що процес її інтеграції у світову економіку в рамках процесів глобалізації відбувається за умов реформування власної економіки при одночасній трансформації зовнішньоекономічних зв’язків. Ситуацію посилюють військовий конфлікт на сході України, економічна та політична криза, неналежна законодавча база, високий рівень корупції, тіньова економіка тощо. Для України необхідним є реформування національної економіки, яке повинно базуватися на виваженій та обґрунтованій стратегії соціально-економічного розвитку країни.

Список використаних джерел:

1. Устав Организации Объединенных Наций, подписанный 26 июня 1945 года [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/ru/documents/charter.

2. Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України № 959-XII від 16. 04. 1991 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.19.47&nobreak=1.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
НАСЛІДКИ ФІНАНСОВОЇ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ
28.11.2019 21:12
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕОРІЙ ТА МОДЕЛЕЙ ВАЛЮТНОГО КУРСУ
22.11.2019 11:31
ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ
04.11.2019 10:46




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.243 сек. / Mysql: 706 (0.208 сек.)