:: ECONOMY :: СТРАТЕГІЧНЕ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ :: ECONOMY :: СТРАТЕГІЧНЕ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ
:: ECONOMY :: СТРАТЕГІЧНЕ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 50



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

СТРАТЕГІЧНЕ ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОРГАНІВ УКРАЇНИ

 
28.11.2019 09:40
Автор: Альошин Валерій Борисович, кандидат економічних наук, Конституційний Суд України; Шевченко Олена Олександрівна, кандидат економічних наук, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;]

Впродовж останніх років в Україні послідовно впроваджуються засади середньострокового фінансового планування з метою оптимізації процесів підготовки проектів Державного та місцевих бюджетів, стимулювання прогнозованої фінансової політики головних розпорядників бюджетних коштів та підвищення рівня прогнозних розрахунків, забезпечення стабільності та спадковості програмно-цільових завдань державного фінансування в поєднанні із завданнями інноваційного розвитку.

Поглиблення економічних, соціальних та інституційних реформ здатне суттєво впливати не лише на фінансову поведінку суб'єктів бюджетного планування, а й змінювати кількісні та якісні показники функціонування, структуру та перелік головних розпорядників бюджетних коштів, модернізувати стратегічні цілі (завдання) виконавців бюджетних програм.

Зміна цільових пріоритетів діяльності та форм організації головних розпорядників бюджетних коштів особливо динамічно відбувається під впливом чинників політичного циклу в системі органів виконавчої влади: з формуванням нового Уряду змінюються виконавці окремих бюджетних програм, об'єднуються функції різних відомств, з'являються нові державні органи та припиняють існування старі, відходять в минуле неактуальні бюджетні програми.

Разом з тим, в системі головних розпорядників бюджетних коштів є державні органи, існування яких визначено Конституцією України (далі – конституційні органи). До конституційних органів вищого рівня відносяться:

Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні;

Президент України як глава держави та гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина;

Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади;

Конституційний Суд України як орган конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України. 

Бюджетний кодекс України відображає особливий характер фінансового планування державних органів, безпосередньо визначених Конституцією України. Зокрема,  в п. 2 статті 22  " Розпорядники бюджетних коштів" кодексу зазначено, що до числа головних розпорядників бюджетних коштів відносяться установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України в особі їх керівників,  Державна судова адміністрація України [4].

Привертає увагу той факт, що лише функціонування Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України забезпечується спеціалізованими повноважними установами (Апарат Верховної Ради України, Державне управління справами, Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату КМУ), у той час як діяльність (у тому числі – стратегічне фінансове планування) інших головних розпорядників мають забезпечити їх керівники.

Конституційний статус вищих органів державної влади забезпечує сталість стратегічних якісних цільових орієнтирів  відповідних бюджетних програм. Так, наприклад, Апарат Верховної Ради України як головний розпорядник коштів державного бюджету здійснює правове, наукове, організаційне, документальне, кадрове, фінансово-господарське, матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Верховної Ради України. Головною метою Державного управління справами є матеріально-технічне, соціально-побутове та інше забезпечення діяльності Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Офісу Президента України та інших створених Президентом України консультативних, дорадчих та допоміжних органів і служб. Метою вищої ради правосуддя України є забезпечення верховенства права та захисту прав і свобод людини через формування доброчесного, високопрофесійного та незалежного корпусу суддів.

Змістовний аналіз публічно доступної інформації за останні роки щодо змісту та обсягу бюджетних запитів окремих конституційних органів, визначених ними  стратегічних цілей та інструментів досягнення таких цілей, дозволяє зробити наступні узагальнення.

1. Формування стратегічних цілей (орієнтирів) для потреб фінансового планування державних органів конституційного рівня базується на визначеному Конституцією України функціональному навантаженні кожного органу та враховує властивий кожному органу обсяг конституційних повноважень. 

2. Зміни стратегічних орієнтирів та поява нових пріоритетних завдань можуть відбуватись у зв'язку з модернізацією законодавчих засад функціонування державного органу.    

3. Сталість цільових орієнтирів бюджетних програм конституційних органів є вищою відносно сталості стратегічних цілей діяльності таких органів виконавчої влади як міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

4. Інструментарій досягнення стратегічних цілей конституційних органів поступово розширюється за рахунок більш активного залучення сучасних технологічних інновацій, пов'язаних з можливостями інформаційно-комунікаційних та ресурсоощадних  технологій.

5. Державні органи конституційного рівня тяжіють до забезпечення на законодавчому рівні гарантій інституційної незалежності та фінансової спроможності.

Зазначені узагальнення добре ілюструються бюджетними матеріалами Конституційного Суду України. Так, головна мета діяльності Суду полягає у забезпеченні через механізм конституційного контролю верховенства Конституції України, пріоритету прав і свобод людини і громадянина в усіх сферах суспільного та державного життя. Стратегічною ціллю бюджетної програми 0801010 „Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні“ відповідно до паспорта бюджетної програми є забезпечення дотримання норм Конституції України щодо прав і свобод людини і громадянина, удосконалення механізму доступу особи до конституційного судочинства, наближення до європейських стандартів. Такі формулювання повністю базуються на конституційних функціях Суду.

Після внесення змін до Конституції України щодо правосуддя в 2016 році та ухвалення парламентом  нової редакції Закону України "Про Конституційний Суд України" в 2017 році до повноважень Конституційного Суду віднесено вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) закону України за конституційною скаргою особи, відбулись зміни в організаційній структурі Суду. Зазначені законодавчі зміни знайшли відображення в основних завданнях бюджетної програми Конституційного Суду України [2]. Такими завданнями на 2019 рік  визначено:

– формування та забезпечення належного функціонування Великої палати, сенатів, колегій суддів Конституційного Суду України, відпрацювання механізму своєчасного та ефективного розгляду всіх внесених до Суду клопотань у конституційному провадженні;

– реалізацію Судом і Секретаріатом Суду комплексу заходів щодо оптимізації порядку внесення до Суду і розгляду ним конституційних скарг;

– забезпечення функціонування Суду як державного органу і юридичної особи публічного права.

Для досягнення суспільно важливих цілей діяльності Конституційного Суду України створюються умови його фінансової спроможності. Так, в статті 148 -1 Конституції України зазначається, що держава забезпечує фінансування та належні умови для діяльності Конституційного Суду України [1]. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на діяльність Суду з урахуванням пропозицій його Голови. Цей конституційно визначений рівень інституційно-фінансової спроможності додатково деталізовано в ст. 48 нової редакції Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року, де зокрема зазначено, що обсяг видатків на фінансування діяльності Суду в наступному році не може бути меншим за обсяг видатків у попередньому році [2].

Бюджетні запити Конституційного Суду України також відображають розширення використання сучасних інформаційних технологій і сервісів для більш ефективного досягнення цілей функціонування конституційного органу шляхом  розгортання та налагодження функціонування системи електронного документообігу на всіх етапах конституційного провадження, використання ІТ для забезпечення прозорості роботи Суду, формування передумов для впровадження системи  електронних звернень [3].

Таким чином, функціональний консерватизм конституційних органів не є перешкодою на шляху технологічних інновацій, здатних поліпшити ефективність досягнення стратегічних цілей діяльності головних розпорядників коштів державного бюджету.

Список використаних джерел:

1. Конституція України. https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Закон України "Про Конституційний Суд України". https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2136-19 

3. Бюджетний запит на 2020-2022 роки  http://www.dus.gov.ua/content 

4. Бюджетний кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ РИНКУ ДЕРЖАВНИХ БОРГОВИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ
28.11.2019 18:00
НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА МИТНИЙ КОНТРОЛЬ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ НАГРІВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ
28.11.2019 17:32
ФАКТОРИ, ЩО ОБУМОВЛЮЮТЬ ОБСЯГИ ПОДАТКОВИХ ПЛАТЕЖІВ ПІДПРИЄМСТВ
25.11.2019 16:35
ПОДАТКОВА СОЦІАЛЬНА ПІЛЬГА: ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПРИНЦИПИ РОЗРАХУНКУ
25.11.2019 16:14
ОБГРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛІНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
21.11.2019 11:41
СТАДІЇ БЮДЖЕТНО-ПОДАТКОВОГО ПРОЦЕСУ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЙОГО ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
14.11.2019 16:43




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.204 сек. / Mysql: 706 (0.171 сек.)