Аграрний сектор є одним з основних бюджетоутворюючих секторів економіки, частка якого у зведеному бюджеті області за останній рік становить 20 відсотків, а також займає друге місце серед секторів економіки у товарній структурі експорту. Частка агропромислового комплексу Хмельниччини складає майже 37 відсотків у загальному обсязі валової доданої вартості області.
Сільськогосподарську діяльність у регіоні провадять понад 306 тисячі особистих селянських господарств та 1541 господарюючих суб’єктів, в тому числі 1047 фермерських господарств. Площа ріллі в обробітку по всіх категоріях господарств складає 1254 тис. га. У сільськогосподарських підприємствах зайнято близько 27 тис. осіб.
Основними проблемами галузі є: низький обсяг і неефективне використання джерел інвестицій; відсутність інвестиційної політики; недосконала нормативно-правова основа для сприятливого режиму інвестування; відсутність стабільних ринків збуту сільгосппродукції; нерозвиненість мережі заготівлі, зберігання, транспортування сировини.
Економічна оцінка інвестицій, інноваційно-інвестиційна діяльність в АПК досліджені в роботах: П.А. Андрєєва, В.М. Баутіна, В.В. Бочарова, М.І. Римміра, В. Савенко, К. Сагідева та інших. Разом з тим, багато наукових проблем щодо впливу інноваційних процесів на підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства області залишаються невирішеними. Дослідники відзначають, що найважливішою проблемою в розвитку АПК є її слабка матеріально-технічна база, знос техніки та технологічного обладнання.
В області є всі потенційні можливості для збільшення виробництва продукції даної галузі. По всіх категоріях господарств на 1 січня 2018 року утримувалося - 230,7 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі - 133,6 тис. корів; свиней - 331,1 тис. голів; овець та кіз 26,9 тис. гол; птиці - 6,9 млн. голів.
Аналіз інвестицій в основний капітал свідчить про те, що агро-промисловий комплекс не став ще пріоритетною сферою вкладення капіталу. Вкрай повільно йдуть інноваційні процеси в сільському господарстві. Це пояснюється, по-перше, збереженням стійкої тенденції технологічного відставання підприємств АПК. Відсутність фінансування у агроформувань є стримуючим фактором нових агротехнологій.
Метою дослідження стало проведення аналізу поточного стану сільськогосподарської галузі Хмельниччини і оцінка перспективи інвестиційної привабливості даної галузі, детальний аналіз впливу інноваційних процесів на інвестиційний потенціал сільського господарства, в тому числі і молочного скотарства, підвищення ефективності впливу технічного потенціалу на виробництво кінцевого продукту, на основі системного підходу уявити перехід від окремих завдань моделювання на різних рівнях до системного моделювання в цілому.
Діяльність агроформувань в ринкових умовах без залучення коштів для покриття сезонної потреби в фінансових ресурсах неможлива. Термін «розміщення ресурсів» позначає різні поняття. Категорія «інвестиційні ресурси» в цьому відношенні більш стійка, так як майже завжди усвідомлюється через сутність термінів «вкладення капіталу» або «Вкладення коштів», набір довгострокових активів, які повинні забезпечити ідеальну комбінацію контрольованого ризику і максимально можливої прибутковості.
Тваринництво є важливою галуззю сільського господарства, що дає значну частину його валової продукції. Значення цієї галузі визначається не тільки високою часткою її у виробництві валової продукції, але і великим впливом на економіку сільського господарства, на рівень забезпечення важливими продуктами харчування, створення робочих місць, розвиток соціальної сфери, переробної та харчової промисловості. Найбільш поширеними напрямами спеціалізації тваринницьких господарств в області в даний час залишаються: молочне скотарство, свинарство, птахівництво.
По всіх категоріях господарств реалізовано 95,2 тис. тонн м’яса, вироблено 596,8 тис. тонн молока, 1297,9 млн. штук яєць, 8 тонн вовни.
Основним пріоритетом розвитку галузі тваринництва є збільшення виробництва продукції (молока, м’яса, яєць) до кількості, що забезпечить її споживання на рівні раціональних норм. Це буде здійснюватися за рахунок будівництва, реконструкції великих тваринницьких комплексів і ферм, розвитку кооперативного руху.
Сільськогосподарські підприємства у 2017 році за власні кошти здійснювали будівельні роботи на 7-ми великих об’єктах в тваринництві, а саме: на трьох молочнотоварних фермах: ФГ «Бізон-1» с. Сахнівці Старокостянтинівського району, ФГ «Маїс», с.Масівці, Хмельницького району, ТОВ НВА «Перлина Поділля» с. Гулівці Білогірського району, на чотирьох свинокомплексах: ФГ «Династія», с. Йосипівка Старокостянтинівського району, ПП «Аграрна компанія 2004» с. Свіршківці Чемеровецького району та с. Доброгорща Хмельницького району, ТОВ «Камчатка» (четвертий модуль) с.Теліжинці Ізяславського району.
Введено в експлуатацію свинокомплекс ПП «Аграрна компанія» с.Бубнівка та першу частину молочно-товарної ферми с. Остапківці Городоцького району та ТОВ НВА «Перлина Поділля» с. Гулівці Білогірського району, модульні площадки ангарного типу для відгодівлі свиней ТОВ «Грінлайн-Агрогруп» с. Вербка Ярмолинецького району. Відновлено роботу свинокомплекса ТОВ «Подільський бекон» с. Воронківці Старокостянтинівського району.
Важливою потребою є зміна стратегії ведення тваринництва з наданням першочергового значення розвитку тваринництва в індивідуальному секторі та збереженню чисельності поголів’я ВРХ м’ясних порід, а саме: створення сімейних ферм та підтримка особистих селянських господарств з виробництва та переробки тваринницької продукції; зниження собівартості та трудомісткості виробленої продукції шляхом запровадження прогресивних енерго- і ресурсозберігаючих технологій та оновлення матеріально-технічного оснащення; підвищенні якості та конкурентоспроможності виробленої молочної сировини шляхом запровадження безконтактного доїння та первинної обробки (охолодження); підвищення продуктивності та генетичної якості тварин, в тому числі в особистих господарствах населення, шляхом заміни наявного поголів’я племінними телиць та нетелей молочного напряму продуктивності; забезпечення отримання здорового маточного поголів’я шляхом запровадження штучного осіменіння високоякісним генетичним матеріалом, що усуне споріднене розведення.
Для активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві вважаємо за доцільне орієнтуватись на основний кластер - зовнішніх інвесторів (підприємства, приватні особи) і перспективний - населення регіону.
Висновки. Для розвитку аграрного конкурентоспроможного виробництва і продовольчого забезпечення продуктами харчування населення Хмельниччини необхідно впроваджувати інноваційний механізм за рахунок збільшення обсягів інвестицій в основний капітал в сільському господарстві, а саме: придбання високопродуктивної техніки, що дозволяє впроваджувати прогресивні ресурсозберігаючі технології; будівництва тваринницьких комплексів; придбання технологічного обладнання та спеціальної техніки; закупівля племінної худоби.
Виділення бюджетних ресурсів слід здійснювати за такими напрямами: субсидії на придбання мінеральних добрив, отрутохімікатів, кормів, виплату відсотків за отриманими з державних ресурсів кредитами; субсидувати кошти на зберігання продукції і транспортні засоби для перевезень, будівництво виробничих приміщень, створення виробничих кооперативів; здійснювати контроль за паритетом цін на промислову і сільськогосподарську продукцію; надавати підтримку внутрішніх цін на сільськогосподарську продукцію; для державної фінансової підтримки і підвищення прибутковості товаровиробників застосовувати цільові (гарантовані) ціни на зерно та інші важливі види сільськогосподарської продукції. Рівень цільових цін повинен гарантувати прибутковість для самофінансування розширеного виробництва товаровиробників. Саме цільова ціна є економічною реальністю, тобто ціною реалізації.
Список використаної літератури:
1. Баутін В.М. Інноваційна діяльність в АПК // Економіка і управління 2005.- №8. - С. 19-25.
2. Бездудний Ф.Ф., Смирнова Г.А., Нечаєва О.Д. Сутність поняття інновація і його классификация // Інновації.- 1998.- №2.-3. - С. 89-73.
3. Бочаров В.В. Інвестиції // Інвестиції в сільському господарстві.- 2010.- №2. - С. 84-89.
4. Гончарова Н. Інноваційна економіка: проблеми і пріоритети // Актуальні проблеми економіки.- 2004.- №8. - С. 130-139.
5. Пьянкова К.В. Перспективи розвитку інвестиційної політики в аграрному секторі економіки // Досягнення науки і техніки АПК.- 2004.- №7. - С. 15-18.
_______________________
Науковий керівник: Волощук Катерина Богданівна, доктор економічних наук, профессор, Подільський державний аграрно-технічний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter