:: ECONOMY :: ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ НЕФОРМАЛЬНИМИ ГРУПАМИ В  ОРГАНІЗАЦІЇ :: ECONOMY :: ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ НЕФОРМАЛЬНИМИ ГРУПАМИ В  ОРГАНІЗАЦІЇ
:: ECONOMY :: ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ НЕФОРМАЛЬНИМИ ГРУПАМИ В  ОРГАНІЗАЦІЇ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 58



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ НЕФОРМАЛЬНИМИ ГРУПАМИ В ОРГАНІЗАЦІЇ

 
26.06.2018 18:35
Автор: Машлій Галина Богданівна, кандидат економічних наук, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя; Кузів Яна Юріїівна, студентка, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;]

Важливим аспектом менеджменту персоналу є врахування існування у колективі працівників неформальних груп, що є практично у кожній організації,  та правильний вибір підходів до управління ними. Неформальні групи створюються не за рішенням керівництва, а виникають стихійно серед людей, що об'єднуються між собою на основі дружніх відносин, спільних інтересів, потреб спілкування чи досягнення інших визначених цілей. 

Процес утворення неформальних груп  складається з п'яти етапів, у результаті яких виникають  різні види неформальних груп, які відрізняються один від одного ступенем зрілості взаємостосунків:

І  етап - стихійне поєднання людей, які несвідомо реагують на будь-які події;

ІІ етап - поява більш свідомих емоцій у випадку успішних попередніх дій;

III етап - організоване об'єднання для спільної боротьби із зовнішньою загрозою, поява лідера;

IV етап - при наявності позитивних факторів - поява бажання ствердитись в боротьбі і продовжувати спільну діяльність, поява ієрархій;

V етап - об'єднання для вирішення довготривалих цілей, поява норм [1].

Керівництво організації повинно враховувати, що на ефективність роботи персоналу важливий вплив мають не лише такі фактори як оплата праці, система винагород та інші встановлені менеджерами елементи системи матеріальних чи нематеріальних стимулів, а й чинники, що виникають у процесі взаємодії працівників і зумовлюють виникнення певних позитивних або негативних почуттів, емоцій у стосунках один з одним.  Вони  призводять або до підвищення результативності праці, або, навпаки, до її зниження. 

Серед найбільш відомих рекомендацій щодо успішного управління неформальними групами варто виділити:

1) визнати існування неформальної організації і усвідомити, що її знищення призведе до негативних наслідків;

2) знати думку членів і лідерів неформальних груп;

3) перед будь-якими діями спробувати спрогнозувати можливу негативну реакцію неформальної групи;

4) надати можливість лідерам або членам групи брати участь у виробленні та реалізації рішень з метою послаблення опору змінам;

5) оперативно доводити до відома персоналу об’єктивну інформацію про стан справ в організації з метою попередження розповсюдження чуток [2].

Список використаних джерел:

1. Моргулець О.Б. Менеджмент у сфері послуг [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.com/10741201/menedzhment/formalni_neformalni _grupi_yihnya_harakteristika_rol_upravlinni.

2. Новіков Б. В.  Основи адміністративного менеджменту/ Б. В. Новіков, Г. Ф. Сініок, П.В. Круш. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://adhdportal.com/book_2520_chapter_90_10.2._Neformaln_organza_ta_kh_kharakteristiki.html. 

3. Пушкар Р.М., Тарнавська Н.П., Менеджмент: теорія та практика. Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005.- 486 с.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
НАПРЯМКИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ПІДПРИЄМСТВА
27.06.2018 19:34
ВИКОРИСТАННЯ SWOT-АНАЛІЗУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ
27.06.2018 19:17
УПРАВЛІННЯ ІНФРАСТРУКТУРОЮ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ ОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
25.06.2018 13:14
PROMOTION AS ONE OF THE MAIN ELEMENTS OF THE MARKETING COMPLEX ON THE EXAMPLE OF FIRM
24.06.2018 15:52
ЧИ Є МІСЦЕ ДЛЯ КРЕАТИВУ В СУЧАСНІЙ РЕКЛАМІ
21.06.2018 12:41
МАРКЕТИНГОВІ СТРАТЕГІЇ ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ
21.06.2018 12:34




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.199 сек. / Mysql: 706 (0.164 сек.)