:: ECONOMY :: ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНИХ ПОГЛЯДІВ ТИТ ВОЙНАРОВСЬКОГО НА СТИМУЛЮВАННЯ ПОСТУПУ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ  В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ :: ECONOMY :: ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНИХ ПОГЛЯДІВ ТИТ ВОЙНАРОВСЬКОГО НА СТИМУЛЮВАННЯ ПОСТУПУ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ  В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
:: ECONOMY :: ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНИХ ПОГЛЯДІВ ТИТ ВОЙНАРОВСЬКОГО НА СТИМУЛЮВАННЯ ПОСТУПУ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ  В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 25

Термін подання матеріалів

29 вересня 2020

До початку конференції залишилось днів 51



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНИХ ПОГЛЯДІВ ТИТ ВОЙНАРОВСЬКОГО НА СТИМУЛЮВАННЯ ПОСТУПУ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ

 
31.05.2017 11:21
Автор: Голубка Михайло Михайлович, Львівський кооперативний коледж економіки і права
[Секція 9. Економічна наука та освіта]

Тит Войнаровський являється важливою особистістю, яка поєднує в собі дух священника, а також природжений хист економіста-кооператора. Період 1894-1910 рр. для Т. Войнаровського характеризується тим, що він був душпастирем у Валинцях Городенківського повіту. На запрошення митрополита А. Шептицького звідти Тит перебрався до м. Львів, де став завідувачем митрополичими маєтками. Але перед тим його обрали послом до Віденського парламенту. Також варто відзначити, що Т. Войнаровський вів активну діяльність, мав широкий світогляд та був щирим патріотизмом. Для діяча було відоме важке селянське життя, особливо  в період свого душпастирства, коли Т. Войнаровський, будучи учасником дебатів навколо аграрних проблем у парламенті, всіляко прагнув поліпшити життя українського селянства. Дослідник активно проводив ораторське мистецтво, про що свідчить його промова, яка була виголошена 15.12.1908 р. у Державній Раді з приводу бюджетного процесу. У даній промові Т. Войнаровський прагнув захистити українських селян.

Т. Войнаровський зізнався, що виступає захисником українського селянства. Автор промови у своїх аргументах спирався на особливості формування селянського бюджету, забезпечення оптимізації дохідної та видаткової частин статей бюджету. На думку Т. Войнаровського, сільське населення, за проведеними ним розрахунками, увесь час мешкає в стані недобору, також має у заборгуванні земельну власність, що обмежує потреби українського селянина. Селянин погано харчується та не має потреби навчатися, адже більшість людей серед селянства було неписьменним. 

Важливе значення Т. Войнаровський приділив дослідженню селянства на території промислово розвинутих країнах. Зокрема, на території хліборобських країнах був підвищений рівень еміграції. Люди із сіл покидали рідну землю, щоб уникнути голодної смерті. Також Т. Войнаровський відмічав позитивні риси «грошової господарки», адже на його думку, саме це привело до розвитку духовної культури громадян. На думку Т. Войнаровського, вплив міжнародного грошового капіталу на українське селянство – це негативне явище.

Значну шкоду у формуванні та розвитку грошового капіталу Т. Войнаровський розглядав у втручанні у закони попиту та пропозиції на продукцію агропромислового комплексу. На його думку, грошовий капітал знижує цінову політику на продукти АПК. Адже все, що виробляють селяни, їх заставляють продавати за таку ціну, яку встановлюють представники капіталізму. Також Т. Войнаровський розглядав особлисоті формування промислових монополій (трестів), які організовано діють на ринках. Автор у своїх доводах зазвичай посилався на літературу з політичної економії, праці соціальної школи, що вказує про наукову обізнаність Т. Войнаровського з представниками тогочасної економічної теорії. Але ці доводи мають певні суперечності з точки зору окремих дослідників, які відзначають, що Т. Войнаровський під час проведених дослідженнях використовував методи лише особистого спостереження.

Т. Войнаровський як економіст із середовища священника, дуже вболівав за розвиток духовної культури селян та відповідав за формування селян середньої ланки. Саме ця верства населення на території Галичини втрачала свої економічні позиції. На думку Т. Войнаровського, середня верства селян була ринком збуту для розвитку світового рівня промисловості. характеру. Саме Т. Войнаровський відзначав, що добробут народу і майбутнє нації залежить від розвитку селянства, тому дослідник був прихильником збільшення селянського володіння за рахунок поміщицького. Цьому процесу сприяла парцеляція останнього. З трибуни парламенту священик-економіст Т. Войнаровський заявив, що насамперед буде займатися парцеляцією. Також діяч підтримував еміграцію селян, адже відзначав, що зароблені за кордоном гроші селяни використовують для закупівлі грунтів. На думку Т. Войнаровського, селяни покидають край з різними економічними, культурними та політичними складовими української культурної спадщини. Т.Войнаровський відзначив, що місті роль звичайних українців зведено до ролі наймитів. 

Варто відзначити, що Т. Войнаровський осуджував політику владу, направлену на марнотратство селянського часу. Зокрема, діяч зазначав, що селян привчали ходити на ярмарки – це один із видів витрат робочого часу. Зокрема, селянські господарства, на думку Т. Войнаровський, руйнують стихійні лиха, зокрема повені. Автор відзначає, що на території Галичини немає ні однієї дійсно урегульованої ріки. Також Т. Войнаровський критикує байдужість сільського начальства та виступає на захист української народної освіти. 

Зміст промови Т. Войнаровського на засіданні австрійського парламенту торкається проблем становища українського селянства на території Галичини, яку відверто назвав колонією Австро-Угорської імперії. Т. Войнаровський будучи українським парламентарієм виявив добрі знання економічної ситуації в Галичині та ставився із розумінням щодо розвитку поліпшення процесу землезабезпечення селянства та підвищення його освітнього рівня.

Також Т. Войнаровський, окрім закликів щодо входження до асоціації, брав безпосередню практичну участь у цій справі. Саме цей діяч виступав засновником «християнських склепиків» на паях, а в подальшому розгорнув широку акцію парцеляції поміщицьких земель. Саме Т. Войнаровський з допомогою митрополита А. Шептицького здійснив викупив та провів розпарцелювання понад 40 тисяч моргів землі в багатьох селах на території Снятинщина, Коломиївщини, Городенківщини, Станіславівщини та під м. Львів. Зокрема, парцеляційне товариство «Земля» було засновано Т. Войнаровським у 1907 р., а вже в 1909 р. було створено «Земельний банк гіпотечний» з метою забезпечення допомоги селянам у парцеляційних заходах. Ґрунтуючись на висловлюваннях Т. Войнаровського формулювали свої дослідження такі діячі як Андрій Пеленський, Степан Онишкевич на Рудеччині та ін.

Доцільно зазначити, що Т. Войнаровський здійснював активну підтримку журналу «Економіст», який розпочали публікувати у м. Львів з 1904 р. Саме цей журнал став осередком української економічної думки кооперативного руху на території Галичини на поч. 20 ст. У публікаціях журналу «Економіста» Т. Войнаровський опублікував «Внесення у справі відцовження селянської посілості» та інші наукові публікації. 

Значну роль та значення у науковій творчості Т. Войнаровського здійснює історико-економічна розвідка даного діяча «Вплив Польщі на економічний розвій України-Руси», яка була опублікована в 1910 р. У даній науковій роботі автор проводить дослідження економічного розвитку України, починаючи з періоду Київської Русі. На думку Т. Войнаровського, господарські відносини мали натуральний характер. Зокрема, з приводу грошової господарки, то, за Т. Войнаровським, вона була розвинута на території Візантії, зокрема у невеликих приморських містах і в розсіяних колоніях. У даному процесі активна участь була відведена товаризації економіки у Київській Русі.

Також розширювався сектор товарно-грошових відносин, але українських громадян дуже поневолювали на користь чужинцям. Зокрема, процес колонізації в Україні був посилений включенням Галичини до складу Польської імперії. Для зміцнення в Галичині чужинецького елементу за магдебурським правом до українських міст на пільгових умовах були запрошені чужинці. Саме у становленні та розвитку чужинецькому елементі сприяли поляки.

Сформулюване визначення має принципову роль для розуміння участі українського населення в урбанізації вільної території. Варто відзначити, що окремі дослідники зазначають, що українські громадяни обмежували міські поселення, де розвивали землеробство. Зазвичай, автори таких поглядів не з’ясовують причини цієї ситуації, замовчують факт насильницького усунення українців із міст. У 18 ст. вони опинилися на передмісті. Саме це стало причиною того, що український елемент набував більш селянського характеру. Починаючи із середини 16 ст. Польща стала «пеклом хлопів» та початком розвитку нової доби українського селянства. Селяни були звільнені від панщини, але за це необхідно було зробити викуп.

З метою поліпшення свого становища, селянство намагається придбати землі шляхом парцеляції поміщицьких маєтків. Зокрема, Т. Войнаровський одночасно закликав вести ефективне господарство. На думку діяа, національна економіка залежить від ефективної праці.Т. Войнаровський виступав проти думки Т.Мальтуса, який відзначав, що людство через обмеженість ресурсів приречене терпіти голод. Разом з тим Т. Войнаровський звинувачував капіталістів в тому, що вони штучно знижують ціни на продукцію АПК та негативно впливають на розвиток українського селянства.

Саме цей вислів Т. Войнаровського був спрямований проти централістичних доктрин соціалістів, згідно з поглядами яких немає перспективи розвитку українського селянства. Зокрема, багато соціалістичних доктринерів за Т. Войнаровським руйнуватли селянську власність та сприяли прискоренню процесу пролетаризації та розгортання класової боротьби.

Т. Войнаровський взагалі не погоджувався з такою позицією. У селянському стані Т. Войнаровський вбачав майбутнє української нації та дотримувався соціальних доктрин християнства. 

Варто відзначити, що Т. Войнаровський негативно відносився до тих українських економістів, які начиталися західноєвропейської літератури про охорону промислового робітника перед визиском фабрикантів-капіталістів, забуваючи, що «ми не в Західній Європі, а в Галичині». Тому Т. Войнаровський як видатний економіст був проти механічного перенесення в Галичину доктрин, які були присвячені розвитку економічної ситсеми Західної Галичини.

Автор Т. Войнаровський відзначав, що в останні роки на території Галичини важива роль відводилася розвитку економічних зв’язків з іншими провінціями монархії. Саме цьому процесу сприяло будівництво залізниць, що полегшували зовнішньоекономічну діяльність. Але це не могло змінити аграрну позицію економічної думки Т. Войнаровського. На думку автора, селянські інтереси вимагають ще більшої уваги.

Для підвищення ефективності формування та розвитку селянських інтересів, на думку Т. Войнаровського, доцільно усувати шкідливі малій селянській власності чинники та сприяти розвитку середньої лаки селян. Перш за все необхідно сформувати корисні умови для підвищення доходу селянських господарств. Ключовим завданням у цьому випадку, на думку Т. Войнаровського, було залучення селян до сільськогосподарських товариств. Для цього було доцільно усунути посередників у збуті продукції сількогосподарського призначення. 

Саме розвиток посередництва, на думку Т. Войнаровського, приймає негативний вплив на формування ринкових відносин селян. Діяч виступав проти перекупників, які здійснювали негативний впли на розвиток українського селянства.

Для зменшення негативного впливу польсько-панського панування Т. Войнаровський прагнув до розвитку освітнього процесу. Він зазначав, що потрібно запровадити хоча б 4-х класову систему освіти, а згодом відкрити університети. Автор відзначав, що потрібно українцям самостійно вирішувати це питання.

Це пояснював він тим, що селян у світі найбільше. Але щоб розвиток села був високим, то потрібно стимулювати єдність українських громадян. 

Також Т. Войнаровський сприяв розвитку єдності селян, з’єднання в повітові союзи та формування краєвого господарського товариство. Саме такі організації сприяли взяттю під опіку всього, що селяни продають і купують, враховуючи ринкові ціни. Вище наведені твердження вказують на те, Т. Войнаровський дуже прискіпливо розглядав різні аспекти економічного розвитку та сприяв підвищенню якості життя українських селян. Саме формування селянської кооперації стало наслідком забезпечення селян землею та підвищення рівня їх освіти. Все це неабияк вплинуло на розвиток глибокого знання сільського існування на території Західної України.

Разом із піклування про селян Т. Войнаровський турбувався про долю всієї Галичини. Натомість, багато інших дослідників дещо обмежує економічні погляди Т. Войнаровського та розглядають лише аграрно-селянську проблематику. На той час українське селянство було найчисленнішою верствою на території Галичини. Т. Войнаровський відзначав, що вища ефективність сільського господарства та розвиток допоміжних промислів здійснюють вплив до рівномірнішого розподілу доходів серед населення. Все це впливає на розвиток позитивного соціального явища. Саме воно збільшує податкову базу держави й уможливлює стимулювання економічного поступу через належну фіскальну та монетарну політику на території України.

Організаційні та парламентські зусилля Т. Войнаровського були направленні на докорінне підвищення ефективності економічного становища селянства, збільшення рівня асоціативності та кооперативності їх поведінки. Т. Войнаровський як священик-економіст був дуже діяльною особистістю. Упродовж своєї діяльності Т. Войнаровський став співпрацював одночасно з 18-ма різними організаціями.

Т. Войнаровський  здійснив значний внесок у створення та розвитку товариства «Сільський Господар», яке проводило всебічну роботу серед українського селянства Галичини у 20-30 роки XX ст. Діяч всіляко сприяв розвиткові суспільної аграрності, піднесенню культури господарювання. Варто також відзначити, що товариство «Сільський Господар» проводило тісну роботу з українською кооперацією і товариством «Просвіта», яке приносило великі успіхи в період між двома світовими війнами. В сонову діяльності Т. Войнаровського було покладено збереження єдності свого народу та піднесення української культури. На його  думку, це можна було забезпечити передусім шляхом збільшення селянського землеволодіння. Поряд з цим, священик-економіст нехтував іншими галузями економіки, зокрема промисловістю. Але він відзначав, що Галичина на той час була на колоніальному становищі, а її міста і промисловість перебували в чужинецьких руках завдяки кількасотлітній колонізації.

Т. Войнаровський був патріотом своєї країни та постійно закликав українську інтелігенцію до активної економічної акції, передусім у сільській місцевості. Варто також відзначити, що Т. Войнаровський ставився із довірою до селян. Діяч закликає селян до відкриття шкіл для розвитку освіти, створення господарських організацій, кооперативів, політичних інституцій. Дані процеси могли сприяти активній модернізації української нації та її адаптації до вимог економічного розвитку 20 ст.

Значну роль у своїх дослідженнях Т. Войнаровський відвів розвитку українського селянства. На його думку, українські селяни становлять найбільшу цінність для українського сьогодення та розвитку вітчизняної економічної системи. 




Список використаних джерел:

1. Войнаровський Тит // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

2. о. мітр. Тит Войнаровський: «Спогади з мого життя» // Історичні постаті Галичини ХІХ-ХХ ст; Наукове Товариство ім. Шевченка, Нью-Йорк, 1961 

3. Стеблій Ф. I. Войнаровський - Столобут Тит Євген // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 603. 

4. Герцюк Д. Д. Войнаровський Тит // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003¬–2016. 

5. Бабенко С., Гончарук Я.,Гелей С.та ін.Українська кооперація: історичні та соціально-економічні аспекти".- Львів, 1998.-240с.

6. Будівничі української кооперації //Українські кооператори..Історичні нариси. Книга ІІ.—Львів:Вид-во Львівської комерційної академії, 2001.

7. Українські кооператори. Історичні нариси. Книга 1. Львів: Коопосвіта,1999.

8. Українські кооператори. Історичні нариси. Книга 2.Львів:Вид-во ЛКА, 2001.

9. Українські кооператори. Історичні нариси. Книга 3.Львів:Вид-во ЛКА, 2007.

10. Львів—столиця української кооперації //Українська кооперація: Історичні та соціально-економічні аспекти. Львів: Коопосвіта,1998.—Т.1.

11. Шевченко О. Громадська діяльність Тита Войнаровського // Український історичний журнал. — К., 2008. — № 2 (479) (бер.-квіт.). — С. 86-91



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ОСНОВНІ РИЗИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ В УМОВАХ ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВИ
10.06.2014 17:26
РОЛЬ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ
10.06.2014 16:39




© 2010-2020 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.286 сек. / Mysql: 706 (0.243 сек.)