Економіко – математичне моделювання є універсальним інструментом аналізу та дослідження виробничих процесів і явищ. Широке використання математичних методів є важливим напрямком удосконалення економічного аналізу, який підвищує ефективність діяльності підприємств та їхніх підрозділів. Основними причинами швидкого поширення методів економіко – математичного моделювання є різке удосконалення сучасної економічної практики, викликане високим рівнем розвитку виробництва, зростанням темпів науково – технічного прогресу, вимогами підвищення ефективності використання природних ресурсів.
Економіко-математична модель - це виражена у формально-математичних термінах економічна абстракція, логічна структура якої визначається як об'єктивними властивостями предметами опису, так і суб'єктивним цільовим чинником дослідження, для якого цей опис робиться. Вона дає змогу знаходити оптимальний варіант управлінського рішення, яке дає можливість забезпечити розвиток ситуації для ефективного досягнення мети.[1]
Практичними завданнями економіко-математичного моделювання є:
• аналіз економічних об’єктів
• економічне прогнозування
• формування управлінських рішень на всіх рівнях управління
За типом задач, що розв’язуються на виробничому підприємстві, можна виділити такі основні напрямки використання економіко - математичного моделювання:
• здійснення кількісного аналізу власного виробництва і використання виробничих потужностей на основі балансових матричних математичних моделей;
• розробка моделей, які використовуються як інструмент узгодження та оптимізації планових рішень;
• моделювання матеріально-технічного забезпечення, оптимізація транспортно-економічних зв'язків і рівня запасів;
• прогнозування оптимальної поведінки на ринках виробничих ресурсів та виробленої продукції.
Для ефективної діяльності підприємства необхідно максимізувати задоволення потреб у матеріальних ресурсах за умови мінімізації затрат на придбання. В результаті реалізації економіко-математичної моделі формування матеріальних ресурсів підприємства визначається варіант придбання матеріалів для виробництва продукції у різних постачальників з найменшими можливими витратами на закупівлю та доставку. При цьому береться до уваги необхідність забезпечення потрібної на певний час підприємству кількості різних видів матеріалів і враховується наявний обсяг та витрати на транспортування кожного виду матеріалу від постачальників.[2]
Список використаних джерел:
1. Економіко-математичне моделювання: Навчальний посібник / За ред. О. Т. Іващука. – Тернопіль: ТНЕУ «Економічна думка», 2008. – 704 с.
2. Куліков Петро Мусійович. Економіко-математичне моделювання фінансового стану підприємства : навч. посіб. / П.Куліков, Г.Іващенко ; М-во освіти і науки України, Харківський нац. екон. ун-т. - Харків : Інжек, 2009. - 151 с.
_____________________________
Науковий керівник: Піддубна Ольга Олександрівна,кандидат,економічних наук,доцент, КВНЗ «ІП Стратегія» ДОР
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter