:: ECONOMY :: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В АГРАРНІЙ СФЕРІ :: ECONOMY :: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
:: ECONOMY :: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В АГРАРНІЙ СФЕРІ
 
   
       

Розвиток економічної науки на сучасному етапі

Термін подання матеріалів

28 листопада 2017

До початку конференції залишилось днів 10



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Завантажити збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ АКТИВІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В АГРАРНІЙ СФЕРІ

 
01.07.2016 18:13
Автор: Голобородько Тетяна Василівна, здобувач кафедри економіки, організації та управління підприємствами ДВНЗ «Криворізький національний університет», Кривий Ріг, Україна
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;]

«Проблема децентралізації влади в українській теорії та практиці державотворення завжди посідала вагоме місце, починаючи з моменту проголошення незалежності України. Особливо ця проблема актуалізувалась у 2014 році» [7, с. 47] у контексті виконання Угоди про Асоціацію з ЄС. Процес децентралізації має значний вплив на розвиток економіки України, її галузей. Враховуючи, що аграрна сфера є пріоритетною галуззю національного господарства, актуальним є питання дослідження впливу децентралізації на інвестиційні процеси в аграрній сфері економіки України, які є основою стабільного соціально-економічного розвитку галузі.

Децентралізація передбачає передачу повноважень від центральних органів влади до місцевих, разом з повноваженнями передаються також і права та ресурси на виконання покладених функцій управління. В Україні вже третій рік триває реформа децентралізації. Лідирують у цьому процесі Тернопільська та Хмельницька області. Уже у 2016 році «Тернопільською областю відібрано 48 інвестиційних проектів, які будуть реалізовуватися за кошти фонду регіонального розвитку. Загальний обсяг фінансування відібраних проектів складає 91,5 млн. гривень. При цьому на цей рік область отримала загалом 93,6 млн. гривень на реалізацію таких проектів. У 2015 році Тернопільська область реалізувала 43 інвестиційні проекти за кошти Державного фонду регіонального розвитку на загальну суму 95,1 млн. гривень» [5].

Серед основних недоліків децентралізації влади, які можуть негативно вплинути на розвиток інвестиційних процесів в аграрній сфері, виділимо наступні [4; 6, с. 75; 7, с. 50; 8, с. 31]: мінімізація ефективності контролю центральної влади за бюджетним процесом на місцевому рівні, формування корупційних схем на місцях, відсутність рівноваги у межах всієї держави.

«Важливою складовою поетапного процесу реформування стає забезпечення підзвітності органів місцевого самоврядування перед виборцями і державою. Причому підзвітність має ґрунтуватись на відкритості інформації, доступу громади до прийняття рішень щодо витрат, оцінці ефективності діяльності місцевих органів. Цей етап є найбільш клопітним і відповідальним, адже саме на ньому закріплюються результати реформи» [2, с.49].

«Зростання ефективності місцевого управління, підвищення фінансової незалежності регіонів, як ціль децентралізації, повинне підкріплюватися не тільки повноваженнями, але й дієвими стимулами спрямованими на формування привабливих умов для господарчої діяльності» [4, с. 19]. «Дуже важливо так змінити систему, щоб на всіх рівнях влади у політиків було достатньо стимулів, і ресурсів для забезпечення тих суспільних благ, які вони покликані забезпечувати» [7, с. 47].

«У складі найважливіших очікуваних результатів процесу децентралізації влади ми розглядаємо нові можливості для підвищення інвестиційної привабливості територій» [2, с.49].

Отже, основними факторами, які позитивно вплинуть на інвестиційний процес в державі за умови децентралізації управління є:

- підвищення якості життя людей (наявність повноважень та ресурсів у представників інтересів території та її мешканців дасть можливість задовольняти потреби населення);

- покращення економічного становища населення (розвиток малого та середнього бізнесу, нові робочі місця);

- покращення життєвого середовища (розвиток та покращення інфраструктури територій, їх благоустрій);

- відкритість та відповідальність (відкрита звітність по використанню фінансових ресурсів змусить владу на місцях посилити відповідальність за прийняті управлінські рішення);

- удосконалення людського капіталу (освітня реформа покращить рівень освіти; необхідність прийняття ефективних управлінських рішень на місцях вимагатиме підвищення кваліфікації);

- розвиток внутрішнього потенціалу регіонів (зосередження фінансових ресурсів на місцях дасть значні можливості економічного та соціального розвитку багатим регіонам та мотив для пошуку фінансових можливостей дотаційним);

- підвищення конкурентоспроможності регіонів (при наявності законодавчо врегульованого місцевого референдуму, конкуренція за голоси буде чесною та стимулюватиме до отримання максимального результату на місцях; боротьба за фінансові ресурси в процесі інвестиційного забезпечення розвитку регіонів сприятиме здоровій конкуренції).

Децентралізація є основним із факторів активізації інвестиційних процесів в аграрній сфері (рис. 1).




Рис. 1. Децентралізація як інструмент активізації інвестиційних процесів в аграрній сфері

«Децентралізація - це тільки інструмент. Головне - це регіональний розвиток і те, як регіони будуть конкурувати за інвестора» [3, с. 151]. «В країнах ЄС існує вислів: «Мер має вміти продати місто». Тобто, йдеться про активну рекламу, популяризацію переваг інвестування коштів потенційних інвесторів саме у те чи інше місто (у розвиток певної територіальної громади). Адже за інвесторів між громадами триває жорстка конкурентна боротьба» [1, с. 66].

«Здобуття органами місцевого самоврядування більш широких повноважень має на меті активізацію мотиваційного чинника розширення власної фінансової бази за рахунок внутрішніх джерел та вироблення відповідних механізмів акумуляції додаткових фінансових ресурсів до місцевих бюджетів. У розвинених країнах такими механізмами є, зокрема, місцеві запозичення, здійснювані органами місцевого самоврядування за допомогою спеціалізованих фінансових інституцій (регіональні банки, фондові біржі та страхові компанії)» [6, с. 77].

«Громади можуть робити ставки не тільки на гроші інвесторів. Вони можуть використовувати і ті кошти, які передбачені державою на розвиток об’єднаних територіальних громад. Це кошти Державного фонду регіонального розвитку – у 2016 році їх обсяг складає 3 млрд. гривень, та субвенція на розвиток інфраструктури об’єднаних громад – 1 млрд. гривень» [5].

Отже, серед негативних явищ, які можуть вплинути на інвестиційні процеси в аграрній сфері економіки України, виокремлені наступні: корупція, дисбаланс у економічному розвитку територій. Вирішення зазначених проблем автори бачать у посиленні відповідальності, контролю та мотивації. Децентралізація як інструмент активізації інвестиційних процесів в аграрній сфері може бути дієвим у випадку позитивних соціально-економічних змін.




Список використаних джерел:

1. Біла С. О. Вплив децентралізації на стимулювання економічного зростання територіальних громад в Україні / С. О. Біла // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 18 : Економіка і право. - 2015. - Вип. 27. - С. 60-68.

2. Бобровська О. Ю. Розробка методики оцінювання впливу децентралізації влади на формування інвестиційного профілю територій / О. Ю. Бобровська, Т. А. Крушельницька, А. Ю. Мунько // Аспекти публічного управління. - 2015. - № 5-6. - С. 47-57. 

3. Бородіна О. А. Децентралізація влади в Україні: зміст, ризики, можливості та адміністративна роль громадянського суспільства/ О. А. Бородіна // Вісник Приазовського державного технічного університету. Серія : Економічні науки. - 2015. - Вип. 29. - С. 145-153. 

4. Бурлуцький С. В. Економічна та фінансова безпека регіонів в умовах децентралізації / С. В. Бурлуцький, С. В. Бурлуцька // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2015. - № 6. - С. 16-21.

5. Громади мають проявляти ініціативу щодо залучення інвестицій у розвиток власної інфраструктури [Електронний ресурс] / Урядовий портал –– Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=248919828– Назва з екрана. – Дата звернення: 12.06.2016.

6. Демчак Р. Є. Концептуальні засади децентралізації державного регулювання соціально-економічного розвитку / Р. Є. Демчак // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2015. - № 1. - С. 70-79. 

7. Жиляєва Н. Переваги та ризики децентралізації влади в Україні / Н. Жиляєва // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2015. - Вип. 40(4). - С. 47-52. 

8. Рябоконь О. О. Соціально-економічний розвиток України в умовах бюджетної децентралізації економіки / О. О. Рябоконь // Агросвіт. - 2016. - № 3. - С. 29-33. 

_____________________

Науковий керівник: Афанасьєв Євген Вікторович, доктор економічних наук, професор, ДВНЗ «Криворізький національний університет»



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ІМІДЖУ
26.06.2016 13:32
КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ, ЩО ФОРМУЮТЬ ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ РЕГІОНУ
24.06.2016 12:36




© 2010-2017 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.157 сек. / Mysql: 428 (0.097 сек.)