В сучасних умовах української економіки важливе значення відіграє роздержавлення та поява нових видів власності та господарювання, які будуть сприяти розвитку ринкових відносин та дадуть змогу перебороти глибоку економічну кризу в Україні [1].
Після глобальної економічної кризи 2008-2009 р.р. більшість країн світу відновили позитивну економічну динаміку на відміну від України, яка й досі потерпає від кризових проявів. Через низький рівень довіри до системи державного управління, високий рівень корупції, незадовільну інвестиційну привабливість та надмірне боргове навантаження Україна втрачає свої позиції у світовій економіці та фактично входить на стадію дефолту [3].
У таблиці 1 наведені показники глобального зростання української економіки (у % до попереднього року), як свідчать про низький рівень розвитку та досить слабку позитивну тенденцію до підвищення цих показників.
Таблиця 1 Показники глобального зростання, % до попереднього року
Лідерами нинішнього періоду економічного відновлення є торгівля та інвестиції, оскільки саме ці складові дадуть змогу відновити промисловість вітчизняних товарів та послуг, надати нові робочі місця та забезпечити гідний рівень життя населення.
Показники глобального зростання у 2013-2014 р.р. свідчать про незначне відновлення інвестиційних потоків, які залежать від рівня міжнародної економічної довіри.
На сьогоднішній день в Україні спостерігається консервація як виробничого сектору, так і рівня добробуту населення, який стрімко знижується та обмежуюче впливає на сукупний попит. Також невід’ємною складовою кризових явищ стало знецінення вартості національної валюти та, як наслідок, втрата валютних резервів. Для зменшення тиску поряд з інтервенціями, необхідно впроваджувати інструменти фінансового зміцнення, а саме: політику процентної ставки, форвардних операцій, недопущення “нескінченного” та непрозорого рефінансування та ін.[2].
Дуже низький рівень розвитку української економіки є результатом слабкої економічної політики держави у попередні роки. Саме тому інвестиційна привабливість сприятиме економічному відновленню економіки України та є одним з головних завдань економічної політики держави [4].
Згідно з даними соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи» у 2015 році, 48% українців вважають, що реформи нової влади не мають ніякого результату через опір уряду і олігархів (51% респондентів). З іншого боку, на думку 32% українців, уряд не чинить опір, а навпаки сприяє проведенню реформ, а щодо олігархів таку думку мають лише 7%[5].
На думку експертів економічних програм, для стабілізації української економіки необхідно активно проводити реформи та шукати нові торговельні зв’язки і альтернативні ринки збуту, якими можуть стати Китай та Казахстан.
Основними шляхами виходу України з економічної кризи є дотримання таких вимог:
- забезпечення низького рівня інфляції разом із забезпеченням гнучкого валютного курсу;
- зниження рівня дефіциту й темпів зростання державного боргу;
- оптимізація управління державними фінансами;
- визначення доцільності фінансування деяких соціальних витрат;
- посилення інвестиційного сприяння;
- стимулювання ведення інноваційної діяльності.
Держава повинна зменшити вплив суб’єктів бізнесу на прийняття управлінських рішень. До складів керівництва державних інститутів повинні входити незалежні від впливу суб’єктів бізнесу фахівці. Державне регулювання економікою повинно здійснюватися з урахуванням вимог економічних законів та спрямовуватись на задоволення всього суспільства, а не окремих груп.
Список використаних джерел:
1. Амосов О.Ю., Сивоконь В.О, Стативка Н.В. Історія економіки та економічної думки : підруч. / за заг. ред. д.е.н., проф., засл. діяча науки і техніки УкраїниО. Ю. Амосова, к.е.н., доц. В. О. Сивоконя. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2013. – С. 175–180.
2. Жаліло Я. А. Системна криза в Україні: передумови, ризики, шляхи подолання : аналіт. доп. / Я. А. Жаліло, К. А. Кононенко, В. М. Яблонський та ін.; за заг. ред. Я. А. Жаліла. – К. : Вид-во НІСД, 2014. – 132 с.
3. Сердюк С.М. Економічна криза та заходи її подолання.-К.-2013
4. Маркевич К.О., Юрчишин В.М. Від кризи до кризи//Соціально-економічна криза та пошук шляхів реформування.-Київ, 2014
5. Кому більше довіряють українці: владі, громадськості, ЗМІ..? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/komu-bilshe-dovirjayut-ukrainci--vladi-gromadskosti-zmi.htm
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter