:: ECONOMY :: ОСОБЛИВОСТІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ, ЙОГО ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ В ПРОЦЕСІ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ :: ECONOMY :: ОСОБЛИВОСТІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ, ЙОГО ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ В ПРОЦЕСІ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
:: ECONOMY :: ОСОБЛИВОСТІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ, ЙОГО ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ В ПРОЦЕСІ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
 
   
       

Світ економічної науки. Випуск 18

Термін подання матеріалів

28 листопада 2019

До початку конференції залишилось днів 10



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Акція! 100 грн на мобільний
Календар конференцій
Наші збірники
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ОСОБЛИВОСТІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ, ЙОГО ОСНОВНІ ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ В ПРОЦЕСІ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 
26.05.2016 13:29
Автор: Мінкович Вікторія Тарасівна, старший викладач кафедри фінансів і банківської справи, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород; Пулим Діана Михайлівна, студентка 4 курсу напряму підготовки «Фінанси і кредит», ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;]

На сучасному етапі розвитку економіки України формування централізованих фінансових ресурсів у вигляді доходів створюється, в основному, завдяки податковим надходженням [2]. Так, у надходженнях до Зведеного бюджету України (який за своєю сутністю певним чином характеризує фінансове становище держави) дуже вагоме місце займають зокрема непрямі податки (хоча певна частина від їх надходжень одночасно наповнює і місцеві бюджети). З огляду на це, проблеми їх впливу на економічні процеси і використання цього впливу в стимулюючому напрямі на сьогоднішній день є надзвичайно актуальними.

Від того, як побудована система непрямого оподаткування в своїй сукупності, залежить не тільки виконання нею фіскальної функції, але і стимулювання розвитку економіки держави [7, с. 313], через те, що непрямі податки – це податки, які не залежать від доходів або майна окремого платника, а визначаються розміром споживання. Тому й не дивно, що відповідно до світової практики оподаткування непрямі податки здебільшого ще називають податками на споживання. Підставами для такого виділення є те, що вони націлені на кінцеве споживання, оскільки платником непрямих податків є кінцевий споживач. Проте відсутність безпосередньої залежності непрямих податків від доходів громадян визначає їх регресивний характер, що багатьма науковцями визнається як головний недолік непрямого оподаткування. Зокрема Карл Маркс гостро засуджував непрямі податки і вважав їх податками на бідних, оскільки громадяни з низькими доходами сплачують більшу частку своїх доходів, ніж ті, що мають значно вищі прибутки [3; 4, с. 337]. 

За дослідженнями фахівців, загальне становище з прямим і непрямим оподаткуванням у розвинених країнах має такий вигляд: прямі податки переважають у Голландії, Данії, Люксембурзі, Канаді, Новій Зеландії, Швейцарії, Австрії, США, Японії; підвищення їх ролі відбулося у Великобританії, Німеччині, Фінляндії, Канаді, Японії та США; непрямі податки переважають у Норвегії, Франції, Австралії, Італії, Ірландії, Греції, Іспанії; підвищення їх ролі відбулося в Австралії, Італії та особливо в Швеції [5, с. 59]. 

Роль непрямих податків у формуванні доходів Зведеного бюджету України полягає в тому, що вони формують їхню найбільшу частку. Відповідно до Податкового кодексу України [1], непряме оподаткування в нашій державі представлене трьома податками: податком на додану вартість, акцизним податком та митом, що становлять важливу частину централізованих грошових фондів і використовуються для здійснення видатків держави. При цьому варто відмітити, що непрямі податки мають свої особливості, які значно відрізняють їх від прямих податків. Головною специфічною ознакою цих податків є те, що вони включаються в ціну товарів та послуг, розмір яких визначається обсягом споживання конкретного покупця і не залежить від його доходів. За допомогою непрямих податків держава впливає на попит споживачів, тобто може стимулювати його зростання, або навпаки ж – стримувати, змінюючи ставки ПДВ, акцизного податку та мита [3, с. 70]. Зокрема, за рахунок зміни ставки мита держава має змогу впливати на експортно-імпортні операції в країні, забезпечуючи тим самим захист національних товаровиробників та стимулювання продажу своїх товарів за кордоном. За допомогою встановлення вищих ставок на акцизний податок держава в першу чергу забезпечує зменшення споживання шкідливих для здоров’я товарів, тобто виконує певну соціальну функцію, а також забезпечує значні надходження до бюджету за рахунок оподаткування товарів розкоші, споживачі яких мають  змогу сплатити ці податки [2]. Серед особливостей непрямих податків відомий український вчений Кучерявенко М. виділяє також такі: розірвання реального та формального платника податків; об’єктом оподаткування при непрямих податках виступає вартість обороту; непрямі податки розподіляють складові податкового зобов’язання між реальним та формальним платниками непрямих податків [6, с.725].

При цьому непрямі податки мають також свої переваги та недоліки, що визначають їхній вплив на добробут суспільства. До їх основних переваг можна віднести те що:

1) непрямі податки сприяють збільшенню доходів держави при зростанні населення та його добробуту;

2) непрямі податки є відносно стабільним джерелом доходів відповідного бюджету, оскільки процеси споживання зупинити практично неможливо;

3) непрямі податки послаблюють напругу у розподілі надходжень між окремими регіонами, адже споживання товарів на різних територіях майже не відрізняється;

4) непрямі податки впливають на рівень розвитку виробництва і сфери послуг, оскільки чим більшою буде реалізація підакцизних товарів, тим більшими будуть надходження цих податків;

5) оскільки до підакцизних товарів не належать товари першої необхідності, то ці податки можуть регулювати обсяги споживання «шкідливих» товарів, тим самим впливаючи на кінцевого споживача;

6) непрямі податки також є зручними тому, що вони характеризуються близькістю до місця внесення, відсутністю втрати часу при внесенні, не мають примусового характеру [5; 8, с. 121].

До основних недоліків непрямого оподаткування варто зазначити наступні:

- в першу чергу це регресивний характер, оскільки непрямі податки враховуються у ціну товарів і не залежать від доходів кінцевих споживачів, а це означає незабезпечені верстви населення у відсотковому співвідношенні до своїх доходів можуть сплачувати більше, ніж це будуть робити більш заможні;

- залежність обсягу податкових надходжень від кон’юнктури ринку, оскільки зниження попиту на підакцизні товари спричиняє зменшення надходжень від сплати непрямих податків і навпаки;

- непрямі податки впливають на величину прибутку підприємства, тому що господарюючі суб’єкти не завжди в змозі реагувати на зміну податкових ставок, особливо в умовах підвищеної конкурентної боротьби [7, с. 315].

Таким чином, непряме оподаткування загалом повинно сприяти розвитку економіки, залученню інвестицій та забезпечувати стабільні надходження до бюджетів. Тому для нашої держави дуже важливим є вдосконалення непрямих податків, адже вони є суттєвим інструментом регулювання економічних процесів в країні та значним джерелом надходжень до бюджету.




Список використаних джерел:

1. Податковий кодекс України від 24.12.2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/nk/.

2. Єдинак С. Особливості непрямого оподаткування в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2014/osoblyvбю osti-nepryamoho-opodatkuvannya-v-ukrajini-6/.

3. Єсаулов Ю. В. Економічне обґрунтування податкового процесу / Ю. В. Єсаулов // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №8. – С. 69-71.

4. Івашків Т.С. Переваги та недоліки в системі прямого та непрямого оподаткування / Т. С. Івашків, М. Ю. Петрина, О. Ю. Кушлик, Л. С. Вербовська // Науково-інформаційний вісник. – 2013. – №7. – С. 333-338.

5. Крисоватий А. І. Податкова система: [навч-метод. посібник] / А. І. Крисоватий, О. М. Десятнюк. – Тернопіль: Воля, 2007. – 237с.

6. Куриленко В. П. Роль непрямих податків у забезпечення ефективної фіскальної політики держави / В. П. Куриленко // Глобальні та національні проблеми економіки. –2015. –№6. – С. 724-727.

7. Сіташ Т. Д. Непрямі податки в податковій системі України / Т. Д. Сіташ // Економічний форум. – 2015. – №2. – С. 313-317.

8. Ясеновська Т. Б. Історія становлення оподаткування в Україні: ретроспективна періодизація та національні досягнення: збірник наукових праць / Т. Б. Ясеновська //.– Острог: Вид-во нац. ун-ту "Острозька академія", 2011. – Вип. 15. – С. 117-124.



допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ ТА ЗБОРІВ
26.05.2016 12:11
ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВИЙ МЕТОД БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ В УКРАЇНІ
24.05.2016 13:14




© 2010-2019 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.161 сек. / Mysql: 627 (0.117 сек.)