:: ECONOMY :: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ :: ECONOMY :: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
:: ECONOMY :: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 28

Термін подання матеріалів

21 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 18



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

 
26.05.2016 12:38
Автор: Вовк Валентина Миколаївна, студентка, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;]

Питання дослідження конкурентоспроможності промислових підприємств є важливим й актуальним як для економіки країни в цілому, так і для окремих виробників. Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції.

Конкуренція – процес управління суб’єктом своїми конкурентними перевагами для одержання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об’єктивних або суб’єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах [5].

Конкуренція змушує суб'єктів підприємницької діяльності не зупинятися на досягнутому, а постійно самовдосконалюватися, знижати витрати на виробництво, покращувати якість продукції (послуг), що пропонуються на ринку, підвищувати свою конкурентоспроможність [2].

Конкурентоспроможність виявляється лише в умовах конкуренції і через конкуренцію. У ринковій системі господарювання категорія конкурентоспроможності є однією з головних, оскільки в ній концентровано виражаються економічні, науково-технічні, виробничі, організаційно-управлінські, маркетингові можливості як окремого суб’єкта господарської діяльності, так і економіки країни. 

Конкурентоспроможність є багатоаспектним поняттям, що свідчить велика кількість різноманітних визначень і широкий спектр трактувань цього поняття різними авторами.

У загальному значенні конкурентоспроможність – здатність у процесі суперництва досягати кращих результатів в деякій діяльності, сфері функціонування. Конкурентоспроможність підприємства повинна визначатися конкурентоспроможністю окремих видів продукції, яку воно випускає [4].

Конкурентоспроможність підприємства − це здатність підприємства ефективно управляти виробничим процесом, оборотними коштами, виготовляти якісний товар та ефективно управляти збутом і просуванням товару на ринку.

Конкурентоспроможність промислового підприємства є комплексною порівняльною характеристикою, яка повинна відображати ступінь переваг підприємства, що розглядається над підприємствами-конкурентами за певною, визначеною сукупністю оціночних показників його діяльності.

Необхідність управління конкурентоспроможністю підприємства обумовлюється, насамперед, триваючими швидкими змінами зовнішнього середовища, виникненням важко передбачуваних економічних і фінансових ситуацій [1].

Під управлінням конкурентоспроможністю промислового підприємства розуміють аспекти виконання загальних функцій управління, які визначають стратегію і політику у сфері створення й реалізації конкурентоспроможних товарів, цілі й відповідальність у даній сфері діяльності суб’єкта господарювання, що реалізуються за допомогою таких засобів, як планування конкурентоспроможності, оперативне управління нею, її забезпечення й підвищення в рамках певної системи конкурентоспроможності [6].

До основних пріоритетів управління конкурентоспроможністю промислового підприємства можна віднести: 

 рентабельність виробництва,

 розмір прибутку, 

 частку окремих видів продукції на конкретних ринках збуту, 

 мінімальний обсяг реалізації продукції по видах на конкретних ринках у натуральному вираженні. 

Управління конкурентоспроможністю промислового підприємства має базуватися на регулярній оцінці його конкурентоспроможності. Оцінка конкурентоспроможності промислових підприємств дозволяє визначити рівень успішності їх діяльності і перспективи подальшого розвитку, тобто в ринкових умовах вона може бути досить точним індикатором для керівництва підприємства в процесі прийняття управлінських рішень, для інвесторів – в виборі об’єкту інвестування.

Отже, досягнення високого рівня конкурентоспроможності промислового підприємства є стратегічною метою діяльності підприємства в умовах ринку, для досягнення якої необхідна консолідація всіх підрозділів і ланок його системи управління.




Список використаних джерел:

1. Донець Л.І, Донець А.А., Базові принципи сучасної парадигми управління  конкурентоспроможністю підприємства // [Електронний ресурс] Сайт: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/bmnef/2012_1_2/15.pdf

2. Конкурентоспроможність  підприємства : оцінка рівня та напрями підвищення: [монографія / за заг. ред. О. Г. Янкового]. – Одеса: Атлант, 2013. – 470 с.

3. Попович Ю.А. Моделі аналізу конкурентоспроможності суб’єктів господарювання / Ю.А. Попович. – Львів : Кальварія, 2010. – 54 с.

4. Савчук О. Системний підхід до аналізу конкурентоспроможності промислового виробництва // Економіст. – М., 2001. – №12. – С. 58−61.

5. Фатхутдинов Р.А.  Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. − М: ИНФРА-М, 2000. − 311 с.

6. Фатхутдинов Р.А. Управление конкурентоспособностью организации / Фатхутдинов Р. А. – М.: Изд-во Эксмо, 2004. −544с.

_____________________

Науковий керівник: Нащекіна Ольга Миколаївна, кандидат фізико-математичних наук, Доцент кафедри менеджменту та оподаткування Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
АГРОМАРКЕТИНГ І ЙОГО РОЛЬ В РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
27.05.2016 09:51
ВИДИ КЛІЄНТІВ ТУРИСТИЧНИХ КОМПАНІЙ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЇХ ЛОЯЛЬНОСТІ
26.05.2016 19:59
СЕРВІСНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
26.05.2016 11:24
КОУЧИНГ – ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
18.05.2016 20:28




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.214 сек. / Mysql: 1338 (0.165 сек.)