:: ECONOMY :: ЛОГІСТИЧНИЙ ЧИННИК СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ :: ECONOMY :: ЛОГІСТИЧНИЙ ЧИННИК СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
:: ECONOMY :: ЛОГІСТИЧНИЙ ЧИННИК СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 30

Термін подання матеріалів

24 травня 2024

До початку конференції залишилось днів 2



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ЛОГІСТИЧНИЙ ЧИННИК СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

 
27.04.2016 14:49
Автор: Смирнов Ігор Георгійович, доктор географічних наук, професор, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;]

Сільський туризм  передбачає використання сільської місцевості у якості туристичної дестинації  (рис.1). Для міських мешканців сільська місцевість репрезентує спокій та автентичність, можливості насолоджуватися сільськими краєвидами та відпочинку на природі з такими видами рекреації як хайкінг (прогулянки), рибалка, їзда на конях тощо. Є декілька напрямків сільського туризму (за ступенем «віддаленості від цивілізації») - від «дуже сільського» (extremely rural) – у дуже віддалених місцевостях, наприклад, у гірських регіонах, до приміського, який є часто близьким до рекреації екскурсійного типу [1; 2; 3]. Зміст та різновиди сільського туризму залежать від ступеню доступності території для туристів та різноманітності туристичної пропозиції. У розвитку сільського туризму важливе значення має менеджмент та логістика, що пояснюється необхідністю врахування впливу сільського туризму не тільки на навколишнє сільське середовище, але також на економічне та соціальне життя сільських громад [4].

Агротуризм  є формою сільського туризму, який має своєю ресурсною базою працюючі фермерські господарства (рис. 1). Агротуристи – це звичайно міські мешканці, що хочуть відпочити в сільській місцевості на фермерських обійстях. Проживання агротуристів можливе у будинку фермера  або у кемпінгу. Агротуризм може включати деякі види активної діяльності туристів – хайкінг (прогулянки), їзду на конях, а також тзв. «фермерські тури» чи допомогу фермерам у їхній праці. Нині агротуризм розвинутий у Середземноморському регіоні, а також у США – у формі «туризму на ранчо». Агротуристичний бізнес може бути вагомим додатком до доходів фермерів, а також впливати позитивно на регіональний та місцевий економічний розвиток. 




Рис. 1. Сільський туризм та його взаємозв’язки у системі сталого туризму з виділенням логістичного та географічного аспектів

Екотуризм – тут є певні труднощі з точним визначенням через значну кількість різних думок та спроб визначень. У 2001 р. Д. Феннел знайшов біля 80 варіантів визначень екотуризму. Міжнародне товариство екотуризму визначає його, як «ековідповідальну (екосвідому) подорож у природні території, яка зберігає навколишнє середовище та підвищує заможність місцевого населення» [5, с. 15]. Екотуризм часто відзначають, як один з найдинамічніших видів туризму, хоча його точна статистична база відсутня через різні визначення та трактування його сутності. Хоча екотуризм є нині дуже популярним та приносить очевидні користі туристичним дестинаціям, є його критика, яка вказує на надзвичайну вразливість ресурсної бази екотуризму, що легко може бути пошкоджена навіть екосвідомими мандрівниками. Крім цього, віддалені та екзотичні локації екотуризму, так як і значна вартість подорожей до них, створюють думку про екотуризм, як про коштовний туристичний продукт, доступний в основному для еліти (або тзв. еготуризм).

Природничий туризм  надає можливість познайомитись з рослинним та тваринним світом у їхньому природному середовищі. Природничий туризм може існувати в багатьох формах, починаючи від м’якого варіанту сільського туризму (поблизу урбанізованих ареалів) і закінчуючи пригодницьким варіантом «туризму в джунглях». Вплив природничого туризму на навколишнє середовище залежить від якості управління туристичними ресурсами (атракціями) та туристичною діяльністю: в одних випадках це може сприяти консервації та захисту дикої природи, але в багатьох інших – призвести до негативного впливу, навіть за умови екосвідомої поведінки туристів. Тому обов’язковою умовою сталого розвитку природничого туризму є визначення та контроль ємності його ресурсної бази. Вимога сталого розвитку природничого туризму ставить на чільне місце питання біорізноманітності, екології, сталості, але зростаючий туристичний попит утруднює знаходження збалансованого рішення  проблеми. Так, національні, регіональні природні парки чи тзв. «Території надзвичайної природної краси» у Великий Британії (англ. “Аreas of Оutstanding Natural Beauty”, AONB) можуть мати більш м’який режим для відвідування туристами, ніж, приміром, заповідники (більшість AONB у Великій Британії заселені). 

Як показує світова туристична наука і практика, забезпечити сталий характер розвитку сільського туризму можливо шляхом застосування принаймні двох основних понять: потужність (ємність) та зонінг. Концепція потужності (ємності) в туризмі  означає певний обсяг туристичної активності (певний туристопотік), що може бути здійснений у певному місці (дестинації) без нанесення їй шкоди. Ця шкода може проявлятися у негативному впливі, по-перше, на ресурсну базу туризму (ресурсний аспект); по-друге, на навколишнє середовище (екологічний аспект); по-третє, на соціо-культурне середовище (соціо-культурний аспект); по-четверте, на економічне середовище (економічний аспект). Як правило, потужність (ємність) у туризмі асоціюється з певним пороговим значенням (максимальна кількість відвідувачів за день, місяць, сезон, рік). Певним чином визначені порогові значення туристичної потужності (ємності ресурсної бази) є підставою для формування політики сталого розвитку у туризмі, а на цій основі – визначення стратегії управління і планування розвитку «сталого туризму», у т.ч. сільського туризму. Нині розроблені моделі, що пов’язують стадії туристичного освоєння ресурсної бази, (згідно «Кривої Батлера»), силу туристичного впливу (споживання) на ресурс, масштаби такого впливу, динаміку розвитку туризму на території тощо (рис. 2). 




Рис. 2. Чинники моделей сталого туризму на підставі концепції потужності (ємності) у сталому туризмі

Зонінг (англ. Zoning) – система, що допомагає визначити (ідентифікувати) та взяти під захист вразливі території. Зонінг існує у двох формах: а) просторова; б) часова. За допомогою зонінгу визначаються території (зони), ресурсний, природний, економічний, соціальний потенціал яких дозволяє активно розвивати туризм та витримувати відповідне туристичне навантаження, та ті чутливі території (зони), які неконтрольований розвиток 

туризму може просто знищити. Прикладом застосування зонінгу у Великій Британії є створення мережі вже згадуваних «Територій надзвичайної природної краси» та національних парків; у Австралії – Морського парку «Великий бар’єрний риф», де ще у 1975 р. був прийнятий відповідний закон, що проголосив  політику зонінгу з диференціацією (поділом) зон на: а) вільного доступу туристів; б) обмеженого доступу туристів, де дозволені лише деякі види туризму; в) із забороною усякої людської діяльності, у т.ч. наукових досліджень. Концепція зонінгу є тісно пов’язаною з поняттям потужності (ємності) у туризмі і вважається одним із методів забезпечення сталого розвитку сільського туризму та збалансованості інтересів щодо захисту навколишнього середовища та економічного розвитку туристичних територій.

У розвитку сільського туризму також слід враховувати модель життєвого циклу дестинації, запропоновану Ричардом Батлером у 1980 р. (у статті в науковому журналі Canadian Geographer) [5, с.19]. Ця модель допомагає синтезувати та конкретизувати  процеси, через які проходить дестинація у ході її туристичного освоєння та розвитку. Це є, власне, прикладання відомої маркетингової концепції «життєвого циклу товару» до «туристичного життя» дестинації, коли остання переживає стадії зародження, зростання, зрілості, занепаду і, навіть, «смерті» (зникнення). Модель використовує два показника, а саме, час та число туристів (відвідувачів), так як і дві осі, у яких зображується крива розвитку туристичної дестинації у вигляді S-кривої з відповідними стадіями (рис. 3). Ця послідовність, запропонована Р.Батлером, набула міжнародного визнання та стала класичною у туристичному менеджменті та маркетингу. До її популярності спричинилися два чинники: по-перше, її простота та зрозумілість, що забезпечує її сприйняття фаховою аудиторією; по-друге, її пасування до переважної більшості туристичних дестинацій – як у розвинутих країнах, так і у тих, що розвиваються. Головна теза «Кривої Батлера» полягає у тому, що в умовах вільних ринкових відносин без впливу форс-мажорних внутрішніх та зовнішніх чинників (як, наприклад, несподіваний спад попиту чи такі ж політичні обмеження на розвиток туризму) туристичні дестинації проходять через такі стадії розвитку: а) дослідження (англ. Esploration); б) залучення (англ. Involvement); в) розвиток (англ. Development); г) консолідація (англ. Consolidation); д) стагнація (англ. Stagnation) (також має назву «насичення»), за якою може слідувати - е) стадія відродження (англ. Rejuvination) або занепаду (англ.  Decline). Емпіричні дослідження підтвердили коректність «Кривої Батлера», хоча були зафіксовані і деякі винятки (наприклад, по відношенню до Ніагарського водопаду чи Великих Кайманових островів). Ця модель є корисною для застосування у сільському туризмі, його менеджменті та плануванні, хоча тут слід враховувати додатковий вплив на сільський туризм багатьох чинників (внутрішніх та зовнішніх), у т.ч. актуальної туристичної політики держави чи регіону, яка може стимулювати попит чи обмежувати його, а також природних катастроф (на кшталт ураганів, циклонів, цунамі, виверження вулканів, землетрусів тощо), що можуть призупинити розвиток сільського туризму в дестинації на певний час, чи припинити взагалі.




Рис. 3. «Крива Батлера» та стадії розвитку дестинацій у сільському туризмі




Список використаних джерел:

1. Page S. Business of Rural Tourism: International Perspectives / S.Page, D.Getz. – London: Thomson, 1997. – 283 p.

2. Roberts L. Rural Tourism and Recreation: Principles to Practice / L.Roberts, D.Hall. – London: CABI, 2001. – 401 p.

3. Hall D.K. Rural Tourism and Sustainable Business / D.K. Hall, I.Morag, M.Morag. – London: Channel View, 2005. – 343 p.

4. Mason P. Tourism Impacts, Planning and Management / P.Mason. – Oxford: Butterworth Heinemann, 2003. – 303 p.

5. Lomine L. Key Concepts in Tourism / L.Lomine, J.Edmunds. – N.Y.: Palgrave Macmillan, 2007. – 230 p.

6. Great Barrier Reef Marine Park Authority [електронний ресурс] // www.gbrmpa.gov.au

7. UK Department for Environment, Food and Rural Affairs [електронний ресурс] // www.defra.gov.uk



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ПРОБЛЕМИ ОЦІНЮВАННЯ СПОЖИВЧОГО КАПІТАЛУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
27.04.2016 14:20
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ ПІДПРИЄМСТВА
21.04.2016 13:52
ПОБУДУВАННЯ МОДЕЛІ ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕКЛАМИ НА ОСНОВІ ГЕНЕТИЧНОГО АЛГОРИТМУ
15.04.2016 12:16
УПРАВЛЕНИЕ ИММИГРАЦИОННОЙ ПОЛИТИКОЙ ПОЛЬШИ: СКОЛЬКО ДЛИТСЯ ПРОЦЕДУРА РЕПАТРИАЦИИ? (ZARZĄDZANIE IMIGRACYJNEJ POLITYKI POLSKI: ILE TRWA PROCEDURA REPATRIACJI?)
04.05.2016 10:57
ЭКОНОМИКА И УПРАВЛЕНИЕ ИММИГРАЦИОННОЙ ПОЛИТИКОЙ ПОЛЬШИ: СКОЛЬКО “СТОИТ” РЕПАТРИАЦИЯ? (EKONOMIA I ZARZĄDZANIE IMIGRACYJNEJ POLITYKI POLSKI: ILE „KOSZTUJE” REPATRIACJA?)
04.05.2016 10:04




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.168 сек. / Mysql: 1425 (0.133 сек.)