:: ECONOMY :: ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ СПОЖИВЧОЇ НЕОБХІДНОСТІ В ПРОДУКЦІЇ АПК З УРАХУВАННЯМ ЦИКЛІЧНОСТІ ЕКОНОМІКИ :: ECONOMY :: ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ СПОЖИВЧОЇ НЕОБХІДНОСТІ В ПРОДУКЦІЇ АПК З УРАХУВАННЯМ ЦИКЛІЧНОСТІ ЕКОНОМІКИ
:: ECONOMY :: ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ СПОЖИВЧОЇ НЕОБХІДНОСТІ В ПРОДУКЦІЇ АПК З УРАХУВАННЯМ ЦИКЛІЧНОСТІ ЕКОНОМІКИ
 
UA  RU  EN
         

Світ наукових досліджень. Випуск 28

Термін подання матеріалів

21 березня 2024

До початку конференції залишилось днів 3



  Головна
Нові вимоги до публікацій результатів кандидатських та докторських дисертацій
Редакційна колегія. ГО «Наукова спільнота»
Договір про співробітництво з Wyzsza Szkola Zarzadzania i Administracji w Opolu
Календар конференцій
Архів
  Наукові конференції
 
 Лінки
 Форум
Наукові конференції
Наукова спільнота - інтернет конференції
Світ наукових досліджень www.economy-confer.com.ua

 Голосування 
З яких джерел Ви дізнались про нашу конференцію:

соціальні мережі;
інформування електронною поштою;
пошукові інтернет-системи (Google, Yahoo, Meta, Yandex);
інтернет-каталоги конференцій (science-community.org, konferencii.ru, vsenauki.ru, інші);
наукові підрозділи ВУЗів;
порекомендували знайомі.
з СМС повідомлення на мобільний телефон.


Результати голосувань Докладніше

 Наша кнопка
www.economy-confer.com.ua - Економічні наукові інтернет-конференції

 Лічильники
Українська рейтингова система

ПРОГНОЗУВАННЯ РІВНЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ СПОЖИВЧОЇ НЕОБХІДНОСТІ В ПРОДУКЦІЇ АПК З УРАХУВАННЯМ ЦИКЛІЧНОСТІ ЕКОНОМІКИ

 
27.11.2014 22:22
Автор: Бучинская Олена Вікторівна, старший викладач кафедри маркетингу, Київський національний економічний університет ім.В.Гетьмана
[Секція 1. Економіка та підприємництво;]
Процес виробництва продукції АПК має сенс лише тією мірою, якою ця продукція може бути доцільно використаною, тобто на задоволення різноманітних потреб, як самих виробників, так і зовнішніх споживачів – незалежно від їх можливого міста перебування. Коли всі ці потреби виражені в натуральних показниках, можна вести мову про сукупний об'єм потреб в продукції АПК. В умовах ринкових відносин поняття потреб для кожного окремого виробника трансформується в поняття споживчої необхідності, оскільки під впливом ринкових механізмів споживачі змушені обмежувати певні власні потреби за рахунок збільшення інших. Наприклад, із врахуванням динаміки цін заміщувати молоко та м'ясо – чаєм та картоплею, натуральні тканини – синтетичними, мінеральні добрива – залученням додаткових земель тощо. По-друге, наявність потреби в продукті не обов'язково гарантує можливість його реалізації окремими виробниками. Для тих, хто в умовах конкуренції не в змозі реалізувати свій продукт, він залишається позбавлений споживчої необхідності та цінності.
Відповідно, при плануванні господарської діяльності не можна обмежуватись перспективною оцінкою рівня попиту на продукцію АПК. Слід також оцінювати рівень потенційної споживчої необхідності тієї частини даної продукції, яка буде створюватись різними виробниками, враховуючи потенціал наявних конкурентних переваг.
Таким чином, споживча необхідність та зацікавленість в продукції окремих суб'єктів господарської діяльності (виробників, регіонів, країн) є тією частиною потреб, яка може бути задоволеною на основі конкурентних переваг.
Об'єм та структура споживчої необхідності продукції АПК залежить, по-перше, від об'єму та структури продукції, необхідної для задоволення потреб виробників даної продукції, тобто від «внутрішнього обороту» господарства (насіння, корма, продовольство, добрива, резервні фонди тощо); по-друге, від об'єму та структури попиту зовнішніх споживачів (підприємств, населення). Таким чином, споживча необхідність – поняття більш широке, ніж попит, оскільки воно пов'язано з проблемою відтворення валового продукту, а не тільки тієї його частини, яка вступає в процес обміну з різноманітними підприємствами та населенням.
Рівень споживчої необхідності продукції АПК залежить від багатьох природніх, соціальних та економічних факторів.
Щодо природніх факторів – це, по-перше, регіональні розбіжності в об'ємах та структурі попиту на насіння, корма, продукцію продовольчого призначення (по мірі зв'язку із специфікою природних умов, розселення та розміщення виробництва). По-друге, це річні та сезонні коливання попиту, а також відмінності, що визначають конкурентні переваги.
Щодо соціальних факторів – це міжрегіональні відмінності в рівнях прибутків різних соціальних груп, в статевій, національній та конфесійній структурі населення; відмінності в соціальній політиці різноманітних держав: чисельність військовослужбовців та інших груп населення, що знаходяться на бюджетному забезпеченні продовольством; пільги та привілеї окремим виробникам, що автоматично підвищують їхню конкурентоспроможність.
Щодо економічних факторів  - це розбіжності у нормах затрат сільськогосподарської сировини на виробництво кінцевої продукції, динаміка виробництва замінників, об'єми та структура експортно-імпортних операцій, пропорції в цінах на різні види послуг та товарів, динаміка цін. Якщо звернутися до аналізу динаміки споживчої необхідності картоплі, то виявиться, що протягом останнього десятиліття для України вона знизилась виключно у зв'язку із скороченням норм витрат на насіння; потреба в насінні зернових культур зменшилась за рахунок відчутного скорочення посівних площ. Навпаки, зменшення споживчої необхідності вітчизняної продукції тваринництва здебільшого обумовлене зниженням платоспроможності українців, при одночасному збільшенні імпорту та зниженні запасів. Попит на м'ясомолочну продукцію  за найбільш заможними групами населення є насиченим. Проблема росту об'ємів виробництва і збуту продукції тваринництва в Україні гальмується низьким рівнем платоспроможності менш забезпечених верств населення.
При плануванні споживчої необхідності продукції особливе значення має оцінка, по-перше, об'ємів продукції, яка може бути реалізована на неконкурентній, або на обмежено конкурентній основі ( Во ). Сюди можна умовно віднести внутрішньогосподарський обіг, стійкі замовлення, частину продукції, що швидко псується та має незначний термін зберігання. По-друге, об'єм реалізації на основі вільної конкуренції ( Вв ), тобто
В=Во+Вв
В якості найважливіших факторів конкурентоспроможності, перш за все, необхідно враховувати наступні:
• Перспективні показники якості продукції ймовірних конкурентів;
• Перспективні показники собівартості їхньої продукції;
• Перспективні показники меж рентабельності.
Проводячи оцінку можливих переваг якості продукції, необхідно враховувати специфіку перспективного платоспроможного попиту різноманітних соціальних груп –міського та сільського населення, молоді та пенсіонерів – як з боку технологічних переваг ( харчова та виробнича цінність, термін зберігання якості, зручність у використанні тощо ), так і товарного вигляду.
Наприклад, відомо, що групи населення, що мають високі статки, можуть собі дозволити придбання екологічно чистої продукції, незважаючи на їх відчутно більш високу ціну. Враховуючи цей факт, в процесі планової діяльності можна розраховувати на переваги у конкурентоспроможності подібної продукції, перш за все на родючих  грунтах  волого дефіцитних районів, де можливо отримати високі врожаї з мінімальними затратами на добрива та засоби боротьби із шкідниками та хворобами рослин. Аналогічно в природній зоні можна сподіватися на конкурентоспроможне виробництво, в тому числі із доставкою до столу споживачів, парного молока, м'яса, свіжих овочів, фруктів та ягід, що реалізуються за високими цінами.
В процесі перспективно орієнтованого аналізу порівняльної собівартості потенційних конкурентів необхідно оцінити можливості забезпечити переваги перед ними – якщо не за матеріальними, тоді за трудовими затратами, за нагальними витратами, витратами на зберігання, транспортування та реалізацію продукції. Також, повинна бути прийнята до уваги принципова можливість здешевлення продукції, що означає, підвищення конкурентоспроможності за рахунок укрупнення підприємств, розвитку інтеграційних процесів, за рахунок скорочення земельної ренти, податкових платежів тощо.
Не можна недооцінювати вплив на конкурентоспроможність змін в соціальних формах ведення господарства. Слід враховувати, що критерії рентабельності суттєво різняться для дрібнотоварного, капіталістичного та кооперативного господарства: якщо підприємець-капіталіст стає неконкурентоспроможним, як тільки рівень цін наближається до собівартості його продукції, то кооперативне та дрібне фермерське господарство будуть продовжувати наповнювати ринок своєю продукцією, навіть коли вона стане неприбутковою, але такою, що дозволяє зберігати мінімум фонду оплати праці кооператорів та фермерів.
Тільки здійснивши ранжирування всіх суб'єктів господарської діяльності за рівнем конкурентоспроможності, стає можливим визначити ту частину сукупної потреби в продукції АПК, яка забезпечить споживчу необхідність продукції найбільш конкурентоспроможних власників товарних ресурсів.
Під час оцінки перспективної споживчої необхідності продукції АПК важливо пам'ятати, що в агросфері «рік на рік не схожий», а тому, подібні оцінки повинні здійснюватись на базі не тільки середніх багаторічних, але й стохастичних балансів, враховуючи можливі коливання в об'ємах товарних ресурсів потенційних конкурентів в різні роки. Наприклад, при співставленні перспективної конкурентоспроможності українського зерновиробництва з американським та канадським враховується наступне: з одного боку заокеанські виробники мають такі переваги перед українськими, як низька матеріаломісткість та працемісткість виробництва зерна, налагоджена система комерційних зв'язків та державної підтримки виробників. Але, з іншого боку, на Україні набагато нижчою є оплата праці зерно виробників, нижчі рентні платежі, в деяких регіонах якість грунтів дозволяє мінімізувати затрати на добрива та вийти на світовий ринок з екологічно чистою продукцією. Крім того, географічне положення дозволяє з відносно меншими транспортними затратами продавати зерно в такі країни, як Іран, Китай, Єгипет, Сирія, Греція.


Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License

допомогаЗнайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter


 Інші наукові праці даної секції
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА МОТИВАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ
30.11.2014 18:41
ПРИРОДНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СКОТАРСТВА В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ
28.11.2014 13:10
ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ СТРАХОВИМ ПОРТФЕЛЕМ У СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ СТРАХОВИКА
27.11.2014 22:10
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ТОРГІВЛІ
27.11.2014 20:58
УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ ЯК СКЛАДОВА СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
27.11.2014 18:46
ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ ЯК ОДИН ІЗ ГОЛОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЕФЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА
27.11.2014 17:53
НЕОБХОДИМЫЕ МЕРЫ ДЛЯ ВЫХОДА УКРАИНЫ ИЗ КРИЗИСА СВЯЗАННЫЕ С ФИНАНСОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ
26.11.2014 14:42
РЕФОРМИРОВАНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ В ПОЛЬШЕ. ИСТОРИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
26.11.2014 14:17
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
21.11.2014 18:14
ВПЛИВ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА РОЗВИТОК АПК РЕГІОНІВ
21.01.2015 14:19




© 2010-2024 Всі права застережені При використанні матеріалів сайту посилання на www.economy-confer.com.ua обов’язкове!
Час: 0.302 сек. / Mysql: 1367 (0.237 сек.)