|
|
|
АСПЕКТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СПОРТУ, БІЗНЕСУ ТА ДЕРЖАВИ
| |
| 17.04.2013 13:55 |
|
Автор: Сазонець Віталій Ігорович, аспірант Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Спорт як важлива запорука гармонійного розвитку особистості вважався головним інструментом держави для забезпечення здоров’я нації та виховання нових поколінь ефективних працівників. Сьогодні ж координація діяльності фізкультурно-спортивних організацій перестає бути виключною прерогативою державних органів, а спорт активно інтегрується у систему ринкових відносин. Такі відносини мають на увазі певний механізм взаємодії й економічну відособленість виробників і споживачів спортивних послуг.
Нині в економіці західноєвропейських країн на сферу фізичної культури і спорту, яка базується на поєднанні механізмів державного та ринкового регулювання, припадає 3-5% ВВП, тоді як в економіці США в цій галузі переважає приватна ініціатива та жорстка конкуренція, а частка ВВП сягає 8%.
Фізична культура та спорт, завдяки своєму високому соціальному статусу, привертають увагу значної частини населення, тому підприємці прийшли до висновку, що такий перспективний ринок можна використовувати як засіб для просування своїх товарів та послуг до цільової аудиторії.
Таке прагнення підприємців реалізується у поєднанні пропозиції послуг спортивно-оздоровчого характеру з пропозицією супутніх товарів та послуг. Наприклад, масові спортивні заходи супроводжуються реалізацією серед глядачів продуктів харчування, сувенірної продукції, а відвідувачі спортивних клубів часто виступають споживачами напоїв тощо.
Крім того, сфера фізкультури та спорту є досить ефективним та відносно недорогим засобом розповсюдження інформації про фірму, який здатен охопити широку аудиторію в короткі терміни, адже рекламні вивіски, розміщені поблизу футбольного поля, стають засобом впливу не тільки на глядачів на трибунах, але й впливають на потенційних споживачів через телевізійну трансляцію даної події.
Варто розглянути і зворотний зв'язок бізнесу та спорту, який проявляється у фінансуванні останнього шляхом вкладення коштів як плати за розміщення на ринку товарів та інформації. Цей процес поглиблює комерціалізацію спорту та сприяє становленню його як частини системи ринкових відносин.
Шанс отримати додаткові кошти організації, що працюють у сфері спорту, отримують за умови розробки якісного спонсорського пакету та залучення благодійників і меценатів. Позитивним моментом в умовах перетворень у системі спорту та загальних глобалізаційних процесів може бути підписання міжнародних угод на рівні спортивних федерацій, що підсилило б роль вітчизняного спорту та посприяло б виходу українських фірм на міжнародну арену.
На сьогодні спортивні організації, що діють на комерційній основі, здатні виступити своєрідним двигуном у процесі розвитку фізичної культури, який держава й суспільство більше не в змозі самостійно контролювати. Спортивний бізнес, виконуючи свої безпосередні функції, сприяє відновленню потенціалу робочої сили, чим заощаджує частину фінансових і матеріальних ресурсів держави. Тому було б доцільним запровадження пільгових умов функціонування для вищезазначених організацій, зокрема надання ділянок для спортивних майданчиків.
Таким чином, при взаємодії зі сферою спорту уряд отримує виражений соціально-економічний ефект та ряд переваг, серед яких:
- збільшення податкових надходжень від спортивно-оздоровчої діяльності до бюджетів всіх рівнів, зростання кількості нових робочих місць;
- розвиток соціальної відповідальності та соціальної значущості у сфері підприємницької діяльності;
- скорочення витрат державного бюджету на фінансування фізкультурно-спортивних програм та заходів на локальному та загальнодержавному рівнях.
Отже, для сфери фізичної культури і спорту взаємодія з бізнесом та державою - це, насамперед, процес співробітництва, зближення інтересів та капіталів учасників фізкультурно-спортивного руху та представників бізнесових кіл, що ґрунтується на принципах партнерства та забезпечення інтересів кожної сторони з приводу надання спортивних послуг та отримання економічного та соціального ефекту.
Список використаних джерел:
1. Матросова Л., Галюза І. Проблеми менеджменту в галузі фізичної культури і спорту// Вісник економічної науки України. -2012. – №2. – С.94-97.
2. Мічуда Ю. П. Функціонування та розвиток сфери фізичної культури і спорту в умовах ринку: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня доктора наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 / Мічуда Ю. П. – Нац. університет фіз. виховання і спорту України. – К., 2008. – 39 с.
3. Павелко А. Спорт як специфічний об’єкт державної політики / А. Павелко // Актуальні проблеми державного управління. –2007. – Вип.1 (27). – С.76 - 82.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter