|
|
|
ПРОМИСЛОВЕ ШПИГУНСТВО ЯК НЕГАТИВНИЙ ФАКТОР ВПЛИВУ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
| |
| 06.12.2011 12:00 |
|
Автор: Бабій Василь Вячеславович, студент Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
На сучасному етапі розвитку суспільства масштаби економічного шпигунства різко зростають. Інформація про результати чужих прикладних і фундаментальних досліджень дозволяє заощадити власні сили й кошти і зосередити всю увагу на виробництві та маркетингу. Подальший розвиток науково-технічного прогресу, збільшення потоку патентів і жорсткість конкуренції як “війни всіх проти всіх” роблять викрадення чужих таємниць особливо прибутковою, і тому дуже перспективною справою.
На жаль, більшість компаній не надто серйозно ставиться до загрози з боку конкурентів і спецслужб "дружніх" країн. Керівництво цих фірм найчастіше ігнорує можливість шпигунства й не цікавиться методами негласного збору інформації. Безпека вважається суб'єктом витрат і не розглядається як об'єкт інвестицій. Коли ж проблема таки виникає, її намагаються вирішити з мінімальними витратами.
Термін "промислове шпигунство" вперше був сформульований на початку 60-х років на семінарі з методики збору інформації для керівного складу фірми Маnadgемеnt Invеstigаtion Sеrviсеs. Успішно здійснені акції промислового шпигунства дають суттєві переваги над конкурентами, яким іноді доводиться витрачати великі кошти на подолання наслідків таких акцій.
Промислове шпигунство щодо бізнесу — це різновид економічного шпигунства, якому властиве звуження масштабів завдань з одержання інформації, що цікавить, від державного масштабу до масштабу однієї або декількох фірм-конкурентів. Отже, для бізнесу промислове шпигунство — лише спосіб конкурентної боротьби. І якщо суб'єктом економічного шпигунства (стороною, що здійснює активні дії) є держава в особі своїх спецслужб, то щодо промислового — таким є окремий підприємець, фірма, тобто фізична або юридична особа. Промислове шпигунство, зазвичай, має такі цілі:
• отримання інформації щодо конкурентів, насамперед конфіденційної, про стратегічні й тактичні наміри їхнього бізнесу;
• здобуття конкурентної переваги на ринку, через витіснення або знищення конкурента.
Промислові шпигуни, зазвичай застосовують старі методи збору інформації. Клієнт у традиційному шпигунстві – це держава, а в промисловому – конкурент. Клієнт визначає потреби в інформації, встановлює терміни вирішення завдань і розподіляє фінансові ресурси. Така тенденція розвитку шпигунства суттєво впливає на маркетингове середовище підприємства, що пов’язано із значними збитками для підприємства, яке понесло фінансові витрати на маркетингове дослідження яке проводила фірма.
За оцінкою незалежних західних експертів, у більш ніж 80% випадків результати розвідувальної діяльності використовуються для економічного (промислового) шпигунства, тому відділ маркетингу самий вразливий на підприємствах, його треба захищати різними методами захисту, які існують на сьогоднішній день.
Найбільш поширені форми промислового шпигунства:
- крадіжка інформаційного носія з даними, що представляють комерційну або службову таємницю;
- впровадження шпигуна, який мав би можливість доступу до конфіденційної інформації;
- підкуп людини, що володіє такими даними;
- прослуховування телефонів, переглядом кореспонденції, електронних листів і так далі.
Об'єктами агентурної розробки можуть бути не тільки, «другі» або «треті особи» фірми-конкурента, а й будь-які співробітники, навіть нижчої ланки. Вони цілком спроможні здійснити приховане встановлення відповідної апаратури («жучків», «комарів» тощо). Для цього необхідно від декількох секунд до двох-трьох хвилин.
Так, наприклад Німецькі підприємства втрачають 20 млрд щороку через промислове шпигунство. Щорічні збитки німецьких підприємств від промислового шпигунства, складають, щонайменше, 20 мільярдів євро, повідомляє Deutschlandradio з посиланням на голову Комітету з економічної безпеки Бертольда Штоппелькампа (Berthold Stoppelkamp)[3].
Найчастіше об'єктом шпигунства є дослідження у галузі екологічно чистих технологій, особливо розробки електроприводів і високо ємких акумуляторів. Задіяні в цих дослідженнях учені, інженери й менеджери змушені приділяти підвищену увагу боротьбі з інсайдерськими витоками інформації.
Точне число шпигунських атак, яким піддаються німецькі підприємства, залишається невідомим. За даними статистики, зі ста випадків промислового шпигунства стає відомо лише про шість. Штоппелькамп вважає, що в більшості випадків важливі дані пропадають абсолютно непомітно[3].
Крім того, за його словами, більшість підприємств не повідомляє про ті випадки шпигунства, що стали відомими, щоб не здіймати зайвого галасу. У багатьох німецьких компаній не вистачає ресурсів і спеціально навченого персоналу для протидії промисловому шпигунству. Особливо це стосується малих і середніх підприємств.
Більше половини німецьких підприємств вважають однією з головних небезпек для своїх "ноу-хау" соціальні мережі. Провідні німецькі компанії почали масово блокувати своїм співробітникам доступ до Facebook та інших соціальних мереж, щоб перешкодити витоку закритої інформації.
Зі схожими проблемами зіштовхуються й британські компанії. Відповідно до заяви, розміщеній на сайті британської контррозвідки MI5, промислове шпигунство є однією з трьох найбільших сучасних загроз британської безпеки. «Сьогодні набагато більше, ніж у минулому, розвід служби спрямовують зусилля на комерційні підприємства, — говориться в офіційній заяві MI5. — Щонайменше 20 іноземних розвід служб у якоюсь мірою діють проти інтересів Великобританії[4].
На прикладі цих європейських країн ми можемо сказати лише одне: розвитку шпигунства ніщо не заважає, навіть високий розвиток держави. Тому фірми всіх держав борються з шпигунством як на державному рівні, так і на підприємницькому.
Отже, можна зробити такий висновок, наведені факти промислового шпигунства не можуть не викликати тривоги. Його головною причиною служить величезний вплив, який шпигунство може здійснювати на економічну міць країни у сучасному світі. Як уряди, так і окремі компанії прагнуть не відстати від інших, або заволодіти їх секретами виробництва. У наші дні шпигунство є складовою боротьби за вплив, тому промислове шпигунство в широких масштабах — неминуче, тому як фірмам, так і країнам треба посилювати захист своїх даних від шпигунів.
Список використаних джерел:
1. Івченко О. Промислове (економічне) шпигунство: конкурентна розвідка й контррозвідка // Юридичний журнал. — 2003. — № 7.
2. Березин І. Промислове шпигунство, конкурентна розвідка, бенчмаркинг й етика цивілізованого бізнесу // Практичний Маркетинг. — 2005. — 22 липня. — № 101.
3. lenta.ru
4. https://www.mi5.gov.uk/output/the-threats-russian.html
e-mail: vasyavaha@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter