Останнім часом значна увага приділяється вивченню впливу навколишнього середовища на дитячий організм загалом та стоматологічне здоров′я зокрема. Дані наукових джерел переконливо свідчать про те, що забруднення навколишнього середовища чинить несприятливий вплив на здоров’я дитячого населення. Результати досліджень свідчать, що підвищений рівень радіації, забруднення довкілля сірчаним виробництвом, солями важких металів створює фон ризику для виникнення карієсу та захворювань пародонту Високу розповсюдженість захворювань пародонту серед населення зумовлює дія на пародонт безлічі факторів, а саме: мікробний наліт (бляшка), яка на 70% маси складається з мікроорганізмів; незадовільний рівень гігієни порожнини рота, зубо-щелепові аномалії, зміни імунного статусу та ін. [1,2,3,4].
Мета дослідження. Вивчення мікрофлори вмісту клінічних ясенних кишень при різних формах патології пародонту у дітей, які проживають в умовах комплексного впливу антропогенного навантаження та природних геохімічних умов.
Матеріали і методи дослідження. Для вивчення мікрофлори вмісту клінічних ясенних кишень при різних формах патології пародонту нами було проведено дослідження зразків їх вмісту у 87 дітей , віком від 6-ти до 16-ти років, з яких 52 дітей проживають на території з високим рівнем забруднення (м. Новояворівськ, м. Яворів). Матеріал для мікробіологічного дослідження у дітей брали по методиці В.Ф.Кускової, Я.Н.Ребреєвої. Для отримання ізольованих колоній і виділення чистих культур мікроорганізмів та їх ідентифікації, мікробну суміш засівали на звичайному агарі на мартенівськім бульйоні, жовточно-сольового агару, середовище Ендо і Брро. Статистичну обробку матеріалів здійснено на комп’ютері за програмою Excel.
Результати дослідження та їх обговорення. При мікробіологічному дослідженні посівів вмісту клінічних ясенних кишень обстежиних дітей виявлено поліморфний склад мікрофлори: коки, грампозитивні і грамвід’ємні палички, дріжжеподібні гриби. Дані досліджень свідчать, що при гінгівітах в більшості випадків у вмісті клінічних ясенних кишень виділені стрептококи (72,22±7,91%) і стафілококи (65,92±7,22%). Інші групи мікроорганізмів виділялись у значно меншої кількості дітей: диплококи (26,94±2,232%), грамвід’ємні і грампозитивні палички (23,83±2,43% і 20,54±1,73%) дріжжеподібні гриби (17,19±1,47%). Нами проаналізовано якісний і кількісний склад виділеної мікрофлори при різних формах патології пародонту.
Так, при всіх формах патології пародонту стрептококова мікрофлора переважає всі інші виділені нами групи мікроорганізмів. Найчастіше стрептококи виділялись при пародонтиті (78,26±7,04%). Серед різноманітної сапрофітної мікрофлори даної групи виділяється Streptococcus pyogenes, для якого характерні патогенні властивості. Якщо при катаральному гінгівіті Streptococcus pyogenes виділявся в 14,29±1,14%, то при пародонтиті 34,78±2,78% дітей. Стафілококова група мікроорганізмів при гіпертрофічному гінгівіті (67,58±5,78%) виділялась частіше, ніж при катаральному (59,48±5,45%). Основні види: Stapylococcus epidermidis та Stapylococcus aureus зустрічались з різною частотою при різних формах патології пародонту. Так, при катаральному гінгівіті Stapylococcus epidermidis висівається втричі частіше Stapylococcus aureus, а при інших формах співвідношення цих видів мікроорганізмів змінюється в сторону зростання кількості Stapylococcus aureus.
Така ж закономірність прослідковується при виділенні інших груп мікроорганізмів. Але слід відмітити, що види культур наступних груп мікроорганізмів (грамвід’ємні палички, дріжжеподібні гриби), виділяються в двічі частіше, у дітей, які проживають в умовах комплексного впливу антропогенного навантаження та природних геохімічних умов при всіх формах патології пародонту.
Висновок. Таким чином, мікробний пейзаж вмісту клінічних ясенних кишень стає більш різноманітним при важких формах захворювань пародонту (гіпертрофічному гінгівіті та пародонтиті). Попередження або усунення впливу цього мікробного фактора може посилити місцевий імунітет.
Список літератури:
1.Дуда КМ, Лебідь ОІ. Поширення стоматологічних захворювань серед дітей віком 6–9 років. Клінічна стоматологія. 2019;1:48¬51.
2.Казакова РВ, Мельник ВС, Білищук МВ. Порівняльний аналіз показників карієсу зубів і захворювань тканин пародонта у підлітків, які проживають у різних екологічних умовах. Новини стоматології. 2013;1:78¬9.
3.Лучинський МА. Вплив несприятливих екологічних чинників на стан
стоматологічного здоров’я дітей (огляд літератури). Український стоматологічний альманах. 2015;6:7681.
4.Хоменко ЛО, Остапко ОІ, Біденко НВ, Голубєва ІМ, Воєвода ОО, Дуда ОВ. Вплив стану організму на стоматологічні захворювання у дітей та підлітків. Медична наука України. 2016;12(12):5863.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter