В глобалізаційних процесах сьогодення та драматичних подіях, в яких перебуває українська спільнота, надважливе значення набуває трансляція патріотичних ідей на всіх рівнях соціального життя. Протягом тривалого розвитку української культури особливе світоглядно-мистецьке значення представляє бандурне виконавство України, представники якого завжди виявляли особливу чутливість до суспільних процесів в країні. Духовні цінності народу, його прагнення до свободи та національної самореалізації відображалися в творчості бандуристів у різні історичні періоди. В сучасних умовах повномасштабної російсько-української війни патріотичний репертуар набуває нових смисло-утворюючих сенсів, зберігаючи не лише мистецьку складову художньої образності творів, а й виступає дієвим засобом культурної комунікації та суспільної підтримки.
Вокальні твори, до яких входили думи, історичні, козацькі, стрілецькі, повстанські пісні тощо й складали традиційну основу репертуару бандуристів другої половини ХХ століття, набули в наш час нового звучання та модернового аранжування. «Ой у лузі червона калина» (слова С. Чарнецького та Г. Трухи, гімн українських січових стрільців), «Гей, соколи» (народна пісня), «Зродились ми великої години» (слова О. Бабія, музика О. Нижанківського) стають мистецьким ядром концертних програм як солістів, так і великих бандурних колективів. В центрі уваги - теми війни, національної стійкості, втрат, пам’яті про загиблих, зниклих безвісти, волонтерського руху та боротьби за незалежність України. Через художні рефлексії цих подій виконавці активно виступають трансляторами актуальних суспільних процесів.
Сучасні бандуристи та провідні бандурні колективи, серед яких: Анастасія Войтюк, Марина Круть, Ярослав Джусь, тріо бандуристок «Зоредана» (у складі Людмили Авдимирець, Надії Мельник та Наталії Чередниченко), Національна заслужена капела бандуристів ім. Г. І. Майбороди, Капела бандуристів «Сонце» ХНУМ ім. І. П. Котляревського та інші виконавці та бандурні гурти активно оновлюють концертний репертуар, поєднуючи авторські композиції, сучасну патріотичну лірику, духовну музику та нові інтерпретації відомих творів. Їх творчий доробок поповнюють кавери на рок- та поп-хіти. Так, яскравими прикладами у виконанні Національної заслуженої капели бандуристів ім. Г. І. Майбороди стали перекладенння в масмедіа популярних пісень: «Їхали козаки» (слова В. Момота, музика К. Момота, гурт «Тінь сонця»), «Браття українці (слова та музика В. Ейгензеера, гурт «Шабля») та ін. У таких програмах, як зазначає В. Дутчак, патріотична тематика набуває багатогранного висвітлення, розкриваючи не лише героїчні сторінки боротьби, а й особистісні переживання людини в умовах війни, також це сприяє формуванню цілісного художнього образу сучасної України [2, с. 115].
У концертних програмах вищезгаданого колективу - капели бандуристів «Сонце» ХНУМ ім. І. П. Коляревського патріотична тематика займає провідне місце та знайшла яскраве вираження у виконанні таких творів: «Збереглося, Роде!» з репертуару гурту «Taryta», «Мій народ!» (слова та музика С. Положинського), віршована молитва воїна «Побудь, мій Боже» (слова Л. Бурак, музика Б. Севастьянова), «Лебеді материнства» (слова В. Симоненка, музика П. Савельєва), українська народна пісня «Козачка» в обробці Н. Мельник, «Біля тополі» (слова Петра Солодухи, музика Петра та Павла Солодухи), «Хочу жити без війни» (слова та музика А. Торубарової), «Країна мрій» (слова та музика О. Скрипки); «Воля» (слова та музика С. Танчинця).
Незважаючи на сучасні освітні умови та онлайн-формат навчання, знаходячись у різних містах та навіть країнах – Харків, Суми, Полтава, Дрогобич, Айхштет (Німеччина), Австрія капеляни власними силами створюють відеокліпи, надсилаючи записи партій по Інтернет мережі. Так, 14 жовтня 2025 року капела привітала своїх захисників і захисниць відеокліпом «Полька-притупанка» (аранжування Н. Мельник) [1, с.97].
На думку В. Дутчак, колективне звучання підсилює емоційний вплив музики та сприяє формуванню атмосфери єдності й спільного переживання. Саме тому патріотичні твори становлять важливу частину програм ансамблів і капел бандуристів, які активно беруть участь у благодійних концертах, меморіальних заходах та культурних акціях [2, с. 115].
Важливою ознакою сучасного бандурного виконавства є прагнення до оновлення художньої мови. Патріотичні композиції дедалі частіше поєднуються із сучасними музичними стилями, елементами театралізації, поетичним словом і мультимедійними засобами. Так, своєрідним відзеркаленням у використанні вищеназваних художньо-виражальних засобів в творчих виступах бандуристів є концертний репертуар ще одного вищезгаданого відомого бандурного колективу – тріо бандуристок «Зоредана» (м. Харків) [3, с 35]. Показовими в цьому контексті є такі твори тріо як: «Пропалий безвісти» (слова Б. Гриньова, музика Л. Авдимирець), «Без страху» (слова Б. Гриньова, музика М. Некрасова), «Чекаю» (слова і музика Л. Авдимирець). На наш погляд, завдяки зазначеним виконавським підходам, відбувається розширення слухацької аудиторії, що сприяє зближенню сучасного мистецького надбання бандуристів з вже сформованим візуально-ціннісним сприйняттям молоді.
Отже, патріотична спрямованість репертуару сучасних бандуристів є своєрідною художньою рефлексією на виклики сьогодення. Виконавці активно транслюють актуальні події української історії, теми мужності та відданості, болю та віри у Перемогу, що сприяє формуванню культурної стійкості суспільства та забезпечує діалог між мистецтвом і сучасністю. Поєднуючи традиційні й новаційні підходи, представники сучасного бандурного виконавства виконують важливу творчо-виховну та консолідуючу функцію, стверджуючи бандуру як один із символів української культурної ідентичності.
Список літератури:
1. Башмакова, Н., Мельник, Н., Савицька, О. Специфіка колективного бандурного виконавства в умовах освітнього процесу: досвід капели «Сонце» ХНУМ ім. І. П. Котляревського. Актуальні питання гуманітарних наук, 2026. Вип. 95(1). С. 92–98. https://doi.org/10.24919/2308-4863/95-1-12
2. Дутчак В., Карась Г. Естрадні виміри сучасного бандурного мистецтва. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2023. Вип. 44. С. 110–117. DOI: 10.35619/ucpm.vi44.610.
3. Слюсаренко Т. О. Тріо «ЗореДана»: особливості творчої діяльності сучасного бандурного гурту Харкова першої третини XXI століття / VII Міжнародна науково-практична конференція «Global problems of improving scientific inventions», 31 жовтня – 03 листопада 2023 р., Копенгаген, Данія. С. 34-36. URL: https://isg-konf.com/global-problems-of-improving-scientific-inventions/
|