Система професійного навчання державних службовців характеризується нормативно врегульованим, багаторівневим і безперервним характером, що забезпечує можливість постійного розвитку професійних компетентностей протягом усього періоду проходження державної служби.
Складовою професійної компетентності, з-поміж іншого, є особистісний розвиток, який охоплює гнучкі навички (soft skills).
Проведений аналіз програм професійного навчання, розміщених на офіційному ресурсі Національного агентства України з питань державної служби – «Портал управління знаннями», засвідчив поступову інституціоналізацію розвитку soft skills у системі професійного навчання державних службовців. Зміст освітніх програм охоплює широкий спектр компетентностей, що стосуються не лише hard skills, а й м’яких навичок, і може бути систематизований відповідно до трьох основних їх сутнісних складових [2].
Soft skills у публічному управлінні розуміється нами як комплекс особистісних, комунікативно-соціальних та управлінських навичок, що забезпечують ефективність і результативність професійної діяльності державних службовців, поєднуючи у собі сталість, набуту досвідом, та гнучкість, необхідну для реагування на зміни у сфері публічного управління [1, с. 454].
Отож, сучасні підходи до професійного навчання державних службовців повинні зосереджуватися на розвитку особистісного, комунікативно-соціального та управлінського компонентів, які є взаємопов’язаними між собою [1, с. 453].
До особистісного компонента належать програми, спрямовані на розвиток емоційного інтелекту, адаптивності, стресостійкості, самоменеджменту, профілактики професійного вигорання та управління власним розвитком, а саме: «Психоемоційна стійкість державних службовців», «Подолання та профілактика стресів у професійній діяльності», «Розвиток персональної ефективності у публічному управлінні».
Комунікативно-соціальний компонент представлений програмами розвитку ефективної комунікації, переговорних навичок, конфлікт-менеджменту, командної взаємодії та публічного діалогу: «Комунікативна компетентність посадовця», «Кризові комунікації», «Діалог як підхід до вирішення чутливих питань», «Публічні консультації та залучення громадськості до прийняття рішень».
До управлінського компонента належать програми, орієнтовані на розвиток лідерства, стратегічного мислення, управління змінами, прийняття ефективних рішень, організації роботи та наставництва, до яких належать: «Лідерство в публічному управлінні», «Проєктний менеджмент», «Управління змінами», «Професійна ефективність на державній службі» [2].
Отож, сучасна система професійного навчання поступово трансформується у напрямі розширення змісту професійної компетентності державних службовців, зокрема за рахунок інтеграції soft skills. Водночас, на сучасному етапі можна говорити лише про часткову її трансформацію [3, с. 37-38], важливо повністю інтегрувати soft skills у програми професійного навчання як чинника підвищення якості публічних послуг та реалізації принципів людиноцентричного управління.
Незважаючи на позитивні тенденції, розвиток soft skills у системі підвищення кваліфікації державних службовців залишається фрагментарним і недостатньо системно інтегрованим у загальну архітектуру професійного навчання. Відсутність єдиної концептуальної моделі їх формування знижує ефективність реалізації потенціалу професійного розвитку.
Список літератури:
1. Бабірецька Н. Поняття soft skills у публічному управлінні та адмініструванні. Теоретичні та прикладні питання державотворення: сучасні координати досліджень у сфері публічного управління. 2025. № 34. С. 449–457. DOI: https://doi.org/10.35432/tisb352026359564
2. Портал управління знаннями у сфері професійного розвитку публічних службовців / Національне агентство України з питань державної служби. URL: Головна сторінка - Портал управління знаннями (дата звернення: 25.05.2026)
3. Хомюк Н. С. Трансформація чи реформування сучасної системи джерел права України? Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Юриспруденція». 2015. № 15. Т.1. С. 36–38.
|