Сучасний розвиток фізичної культури і спорту характеризується активним упровадженням цифрових технологій у діяльність спортивних клубів, федерацій, закладів фізичної культури і спорту та інших організацій. Цифровізація змінює способи отримання, обробки й використання управлінської інформації, розширює можливості планування, координації, контролю ресурсів, комунікації зі стейкхолдерами та підтримки управлінських рішень [4; 6].
Цифровізацію управління спортивними організаціями доцільно розглядати як процес упровадження цифрових технологій у систему управлінської діяльності з метою вдосконалення інформаційного забезпечення, оптимізації процесів і підвищення якості управлінських рішень. Основними інструментами є Big Data, аналітичні платформи, CRM-системи, електронні реєстри, цифрові платформи організації спортивних заходів та соціальні мережі. Їх використання створює передумови для переходу від переважно реактивного управління до управління, заснованого на даних (data-driven management) [1; 5].
Цифровізація безпосередньо впливає на реалізацію основних управлінських функцій. У плануванні цифрові технології забезпечують аналіз результатів діяльності, фінансових показників, відвідуваності та інших даних, що дає змогу обґрунтовувати плани й прогнозувати результати. В організації та координації цифрові системи спрощують електронний документообіг, обмін інформацією та взаємодію між структурними підрозділами. У контролі вони дають можливість оперативно відстежувати показники діяльності та виявляти відхилення від запланованих результатів. Водночас цифрові інструменти мають доповнювати, а не замінювати професійне управлінське судження [4; 6].
Особливе значення має використання Big Data. У спортивних організаціях великі дані можуть формуватися з результатів змагань, носимих пристроїв, CRM-систем, соціальних мереж, електронних продажів, фінансових та адміністративних інформаційних систем. Їх аналіз може застосовуватися у стратегічному, спортивному, фінансовому та маркетинговому менеджменті [1; 5]. Зокрема, аналітика даних сприяє виявленню тенденцій, оцінюванню результативності програм, прогнозуванню, оптимізації використання ресурсів та підтримці прийняття управлінських рішень.
Важливим напрямом цифровізації є маркетинг і комунікація зі стейкхолдерами. CRM-системи, соціальні мережі, мобільні застосунки та цифрові платформи забезпечують оперативний обмін інформацією, зворотний зв’язок і взаємодію зі спортсменами, тренерами, працівниками, партнерами та аудиторією. Аналіз цифрових даних дає можливість визначати характеристики та поведінку цільових груп, удосконалювати комунікацію і персоналізувати пропозиції спортивних послуг [2; 5].
Водночас цифровізація супроводжується кадровими, фінансовими, технологічними, організаційними та інформаційно-безпековими ризиками. Кадрові ризики пов’язані з недостатнім рівнем цифрової та аналітичної компетентності персоналу. Фінансові - з витратами на програмне забезпечення, обладнання, технічну підтримку та кібербезпеку. Технологічні й організаційні ризики виникають через несумісність цифрових платформ, фрагментарне використання інформаційних систем і недостатню інтеграцію даних [5; 6]. Інформаційно-безпекові ризики зумовлені необхідністю захисту персональних, фінансових та інших даних від втрати, несанкціонованого доступу або витоку.
Окремою проблемою є надмірна залежність від цифрової аналітики. Дані можуть бути неповними, неточними або неправильно інтерпретованими, тому data-driven management не означає управління виключно за алгоритмами. Оптимальною є модель, у якій цифрова аналітика поєднується з професійним досвідом менеджера, знанням специфіки фізичної культури і спорту та відповідальністю за прийняте рішення [1; 5].
Таким чином, цифровізація є комплексним напрямом удосконалення управління спортивними організаціями, що охоплює інформаційне забезпечення, планування, організацію, контроль, фінанси, маркетинг і комунікації. Її результативність залежить не лише від наявності сучасних технологій, а й від якості даних, інтегрованості інформаційних систем, цифрової компетентності персоналу та організаційної готовності до змін. Для спортивних організацій України актуальним є перехід від фрагментарного використання окремих цифрових інструментів до цілісної стратегії цифровізації управління, у межах якої технології використовуються як інструмент підвищення обґрунтованості та ефективності управлінських рішень [5; 6].
Список літератури:
1. Білогур В., Сивохоп Е., Семаль Н. Цифровізація спортивної індустрії як чинник удосконалення спортивних досягнень: можливості, виклики, ризики. Філософія спорту. 2024. № 20(97). URL: https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-18.
2. Борисова О., Стасюк А. Сучасні технології управління та їх використання у діяльності національних спортивних федерацій. URL: https://vspu.net/apfv/index.php/journal/article/view/60 (дата звернення: 05.09.2026).
3. Денисова Л. В., Лавров В. О. Цифрова трансформація організаційно-управлінських процесів у сфері фізичної культури і спорту: виклики і можливості. URL: https://enpuir.udu.edu.ua/entities/publication/3b1f5f1c-1504-48ac-8e90-3572e6f7fa25 (дата звернення: 05.09.2026).
4. Завидівська О. І. та ін. Сучасний стан діджиталізації сфери фізичної культури і спорту. Науковий часопис Українського державного університету імені М. Драгоманова. 2024. Вип. 11(184). С. 76–84.
5. Лисенко І. А., Сергієнко К. М. Діджиталізація в управлінні спортивною діяльністю: сучасні виклики та перспективи. ГРААЛЬ НАУКИ. 2025. № 54. С. 266–273.
6. Щокін Р. Г., Беленюк Ж. В. Сучасні тенденції диджиталізації публічного управління у сфері фізичної культури та спорту. Публічне урядування. 2022. № 3(31). С. 102–109.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter