Сучасний освітній простір зазнає глибоких трансформацій завдяки активній діджиталізації та впровадженню новітніх технологій навчання, що розширюють можливості класичної освіти [1]. У галузі медичної освіти цифровізація набуває особливого значення через збільшення частки медичних послуг із застосуванням цифрових інструментів, а також вимоги ринку праці щодо наявності у фахівців цифрової компетентності поряд зі спеціальними навичками. Наразі цифрові технології в підготовці майбутніх медиків використовуються для проведення дистанційних занять, контролю й оцінювання знань, комунікації та наочної візуалізації навчального матеріалу [2].
Метою дослідження є вивчення функціональних можливостей сучасних електронних ресурсів і обґрунтування їхньої ефективності під час дистанційного навчання здобувачів вищої медичної освіти.
Впровадження в навчальний процес симуляційних методів з використанням інформаційних технологій розширює можливості відпрацьовання клінічних навичок. Створення інтерактивних навчальних курсів на базі 3D-графіки, віртуальної (VR), доповненої (AR) та імерсивної віртуальної реальності (IVR) дає змогу відтворювати складні біологічні й медичні процеси, моделювати симуляційні тренажери та опрацьовувати етапи діагностичних процедур і хірургічних операцій будь-якої складності. Системи з гаптичним зворотним зв’язком (VR-Haptic) забезпечують імітацію специфічних тактильних відчуттів під час взаємодії з об’єктами, створеними комп’ютером, що сприяє кращому розвитку мануальних навичок порівняно з традиційними фантомними моделями. Використання нашоломного дисплея дає змогу взаємодіяти з віртуальними пацієнтами і спостерігати за процесами, які неможливо відтворити у фізичному світі [3].
На сьогодні широко використовуються системи віртуальної реальності з тактильним зворотним зв’язком, такі як платформами Simodont Dental Trainer, Unidental та HapTEL. Стереоскопічні дисплеї в цих системах здатні до імітації тактильних відчуттів. Працюючи з певним медичним інструментом, студент може отримувати тактильний відгук, що залежать від властивостей віртуальних матеріалів, з якими відбувається взаємодія [4, 5]. VR дозволяє робити слизову оболонку прозорою, завдяки чому студент може в режимі реального часу бачити положення хірургічних інструментів і відпрацьовувати техніку хірургічних процедур. Інші навчальні програми створюють бази даних патологічних МРТ-знімків, що дає можливість студентам вивчати рідкісні патологічні стани [6, 7].
Віртуальна реальність занурює здобувача у віртуальний навчальний простір, а доповнена реальність збагачує реальне середовище візуальними елементами. Це спрощує освоєння діагностичних чи лікувальних процедур, виконання яких безпосередньо на пацієнтах є етично неприйнятним. Зокрема, VR-технології дають змогу опанувати всю програму з анатомії людини без використання трупного матеріалу, проведення тренувальних операцій та аналіз функціонування внутрішніх органів на імітаторах.
Таким чином, впровадження інструментів штучного інтелекту, VR/AR-платформ збагачує інтерактивні методи навчання, сприяє опануванню мануальних навичок, засвоєнню теоретичних знань, розвитку просторового мислення, підвищує навчальну мотивацію та покращує якість освітнього процесу в медичних закладах. Онлайн-платформи виступають дієвим механізмом інтеграції інформаційних технологій у традиційне навчання майбутніх медиків, що вимагає їхньої подальшої модернізації та систематичного вивчення.
Список літератури:
1. Lychko S., Lychko V., Borovyk I. Digital transformation of neurodental education: integration of simulation technologies and artificial intelligence into preclinical training. Медична освіта. 2026. № 1. С. 52-57. DOI https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2026.1.16030
2. Авраменко Я. М., Борзих О. А., Лавренко А. В., Герасименко Н. Д., Дігтяр Н. І., Бєлан О. В., Мормоль І. А., Кайдашев І. П. Цифровізація медичної освіти, досвід, виклики сьогодення. Вісник проблем біології і медицини. 2024. Випуск 2, 173 додаток, С. 98-100. DOI:10.29254/2523-4110-2024-2-173/addition-98-100.
3. Moussa R., Alghazaly A., Althagafi N., Eshky R., Borzangy S. Effectiveness of Virtual Reality and Interactive Simulators on Dental Education Outcomes: Systematic Review. Eur J Dent. 2022 Feb; Vol. 16, № 1. P. 14-31. DOI: 10.1055/s-0041-1731837. Epub 2021 Aug 24. PMID: 34428851; PMCID: PMC8890935.
4. Li Y., Ye H., Wu W., Li J., Zhao X., Liu Y., Zhou Y. Effectiveness and Methodologies of Virtual Reality Dental Simulators for Veneer Tooth Preparation Training: Randomized Controlled Trial. J Med Internet Res. 2025 May 22. № 27. P. e63961. DOI: 10.2196/63961. PMID: 40402564; PMCID: PMC12121536.
5. Bencharit S., Quinn B., Sittoni-Pino M.F. Arias-Herrera S., Schick S-G., et all. Insights from the global education survey on the use of VR-haptics in dental education. Front. Dent. Med. 2025. Vol. 6, № 6. P. 1576646. DOI: 10.3389/fdmed.2025.1576646
6. Jha Kukreja B., Kukreja P. Integration of Artificial Intelligence in Dentistry: A Sys- tematic Review of Educational and Clinical Implica- tions. Cureus. 2025. Vol. 17, № 2. P. e79350. DOI: 10.7759/ cureus.79350
7. Burchiel K.J., Bergman S., McGehee M., Obayashi J. An Artificial Intelligence Tool for the Diagnosis of Facial Pain. Neurosurgery. 2025 Nov 1. Vol. 97, № 5. P. 993-1002. DOI: 10.1227/neu.0000000000003610.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter